ІТАЛІЯ

Офіційна назва: Італійська Республіка (Repubblica Italiana).

 

Державний устрій

Згідно з республіканською Конституціїєю, що була урочисто прийнята 27 грудня 1947 і увійшла в дію 1 січня 1948, Італія є "демократична Республіка, що заснована на праці. Вища влада належить народу, який втілює її в формах і межах, завданних Конституцією". Виборний двопалатний Парламент складається із Палати Депутатів (630 членів) і Сенату Республіки (315 членів). Законодавча функція належить обом Палатам. Крім того, вони контролюють політику і діяльність виконавчої влади. Парламент на спільному засіданні oбирає Президента Республіки терміном на 7 років. Обов'язком Президента Республіки є призначення Президента Ради Міністрів (Прем'єр-Міністра), а також членів Кабінета Міністрів.

Географічне положення

Iталія - це країна, що розташована на півдні Європи, оточена морями басейну Середземного моря і займає: весь Апеннінський півострів; великі острови Сіцілія, Сардінія; 7 населених островів Тосканського архіпелагу, найбільшим з яких є острів Ельба; Понціанські острови; острови Iск'я, Капрі, Прочіда; острови Еолійського (Ліпарського) архіпелагу; острів Устіка; Еґадські острови; архіпелаг Маддалена, острови Таволара, Молара, л'Асінара, Сант-Антіоко і Сан-П'єтро поблизу Сардінії; острів Пантеллерія й Пелаґійські острови в Сіцілійському морі; острови Треміті в затоці Ґарґано

Сухопутні кордони проходять вздовж гірського ланцюга Альп: на заході із Францією - 488 км, на півночі - зі Швейцарією - 740 км й Австрією - 430 км, на сході зі Словенією - 232 км. Крім того Iталія має кордони з двома невеличкими державами - анклавами: Ватиканом - 3,2 км, та Сан-Марино - 39 км

Водні кордони проходять по узбережжях морів: зі сходу - Адріатичного, з півдня - Iонічного, з південного заходу - Тірренського, а з північного заходу - Ліґурійського. Південне узбережжя острова Сіцілія омивають води Сіцілійського моря

Довжина берегової лінії - 7 600 км.

Територіальні води - 12 морських миль.

Континентальний шельф - 200 морських миль.

 Характеристика території

Площа території - 301 308 км²

Площа суші - 294 020 км² з яких

38,7% - гори

39,7% - пагорби

21,6% - рівнини

Площа рік та озер - 7 210 км²

Гори: Альпи - на півночі, Апенніни - уздовж Апеннінського півострова з північного заходу на південний схід. Підняття Альп й Апеннін проходило в Кайнозойську еру під час формування Альпійсько-Гімалайського ланцюга. Альпійська дуга містить на своєму заході найвищі гірські масиви, серед яких виділяються піки Монблан - 4810 м, Монте Роза (Дюфур) - 4634 м і Монте Червіно (Маттерхорн) - 4478 м, що вкриті вічними снігами. Західні Альпи можна поділити на Приморські, Коційські й Ґрайські. Центральні Альпи підрозділяються на Пеннінські, Лепонтинські й Ретицькі. Східні Альпи поділяються на Доломитові, Карницькі і Джулійські. Висота гір знижується із заходу на схід. Апенніни нижчі за Альпи (пік Корно Ґранде - 2912 м) . Ланцюг Апеннін протягнувся на 1190 км. Ширина коливається від 30 до 150 км. До головної гірської системи Апеннін прилягають Тірренські та Адріатичні Преапенніни. Гірський рельєф Сіцілії вважається продовженням Апеннінського ланцюга. Найвища точка - конус діючого вулкана Етна (3350 м). Гірські сістемі Сардінії разом з горами Корсіки є рештками стародавнього гірського масиву Тірреніди, що здебільшого заглибився в море, а колись складав єдину гірську країну з Альпами й Апеннінами.

Рівнини: Падано-Венеціянська рівнина, розташована проміж південними схилами Альп та північними передгір'ями Апеннін, має площу 46 тис.км², що складає 71% від загальної площі рівнин Iталії. Iнші рівнини - це здебільшого невеликі за площею долини - розширення прибережних територій, як от: Пізанська, Маремма, Аґро-Понтіно, Кампанійська, низовина Селе уздовж Тірренських берегів; долина Тавольєре й Салентінський півострів на Адріатичному березі; низовини Сібарі та Метапонто - на Iонійському узбережжі.

Річкова система:

На Падано-Венеціянській рівнині розкинувся басейн найбільшої Італійської річки По, з площею водозбору майже 75 тис.км². Цей водозбір забезпечується численними притоками, найважливішими серед яких є Адідже, Брента, П'яве, Тальяменто й Ізонцо Річки, що живляться з Апеннін:

Маґра, Арно, Омброне, Тібр, Лірі-Ґарільяно, Вольтурно-Калоре, Селе належать до басейну Тірренського моря

Рено, Метауро, Тронто, Пескара, Санґро, Офанто течуть до Адріатичного моря

Брадано, Базенто й Аґрі несуть свої води до Іонічного моря

низовину Кампідано в Сардінії перетинають річки Тірсо та Флуміні-Манну

Озера: Біля підніжжя Альп розташовано багато озер льодовикового походження, в тому числі: Лаґо-Маджоре (212 км²), Комо (146 км², найбільш глибоке - 410 м), Ґарда (370 км²). Озера Тразімено (128 км²), Больсена (113,5 км²), Брачано (57,5 км²), лежать в Апеннінських горах.

Столиця - Рим - Roma - 2,6 млн. людей, (1997 р.) з передмістями - 3,8 млн.

Великі міста - Мілан - 1,305 млн. осіб, Неаполь - 1,047 млн. осіб, Турін - 921 тис. осіб, Палермо - 686 тис. осіб, Ґенуя - 656 тис. осіб.

Історія

монархію замінила республіка в 1946. Християнські демократи встановили коаліцію з п'яти партій, включаючи соціалістичну в 1988, в 1989 комуністи сформували "тіньовий кабінет". Референдум 1991 схвалив реформу виборів. Правляча коаліція втратила більшість на загальних виборах у 1992. У 1993 мафія потрапила в сфери державної влади, лідер Соціалістичної партії Краксі подав у відставку через звинувачення зв'язках із мафією. В 1999 році Карло Адзеліо Чампі без підтримки жодної партії став президентом.

Політика

політична система - демократична республіка

Членство в міжнародних організаціях: повноправний член "Великої сімки", член ООН, ЄС і зони Євро, НАТО, ОБСЄ і Шенгенської угоди, СОТ, МВФ, МБРР, РЄ.

Економіка

експорт: вино (у світі виробник), фрукти, овочі, текстиль (у Європі виробник шовку), одяг, товари з шкіри, двигуни, електротовари, хімікати, мармур (Каррара), сірка, ртуть, залізо, сталь

Адміністративний устрій

Територія Італії поділена на 20 областей (regione), 5 з яких мають особливий статус. Області в свою чергу є розподілені на 109 провінцій (provincia), в тому числі 7 заснованих нещодавно в 2002-2004 роках. Автономна область Валле-д'Аоста не має розподілу на провінції. До складу провінцій входять комуни (comuna).

Демографія

Чисельність населення

1990 - 57657 тис.

1998 - 57600 тис.

Етнічний склад: італійці, німці (в області Трентіно-Альто-Адідже мешкає німецька община), французи (в області Валле-д`Аоста), словенці (в області Фріулі-Венеція-Джулія).

Культура

Офіційна мова - італійська. Досить значні мовні меншини розмовляють фріуланською, ладинською, сардською та німецькою мовами. Крім того, є компактні осередки поширення таких мов, як франко-провансальська, грецька, албанська й каталанська. Англійську і французьку розуміють майже скрізь у готелях, ресторанах, у туристичних бюро. Німецьку - у першу чергу в курортних зонах на півночі.

Релігія

Християнство. Більшість віруючих належать до католицької церкви. Крім того існують протестантські, православні та іудейські религійні громади.

Інше

Походження назви - вірогідно від Vıtelıu - "країна телят" мовою стародавнього народу осків, що мешкав в центральних і південних землях Апеннінського півострова

Національне свято - 2 червня - День проголошення Республіки (1946 р.)

Інтернет домен: .it

Державний прапор - прямокутне полотнище з трьох рівномірних вертикальних смуг зеленого, білого та червоного кольору. На сьогоднішній день не існує однозначної відповіді на запитання про значення кольорів італійського прапора. Найбільш вірогідною вважається версія, за якою кольори прапора відповідають кольорам уніформи міланської поліції.

Герб. Італія не має національного герба, однак існує зображення, яке є національним символом Італії. Цей символ був затверджений у 1946 році. В центрі - обриси п'ятикутної червоної зірки, яка є основою великого зубчастого колеса (символ праці), обрамленого гілками оливкового дерева і дуба, що символізують мир і силу. Крім того, гілка оливи - південь Італії, дуба - північ. Знизу гілки перехрещуються і обвиті білою стрічкою з написом італійською мовою "Італійська Республіка" (Repubblica Italiana).

Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія