Кириличні цифри ведуть своє походження від грецьких. За формою це звичайні літери алфавіту з особливими позначками, що вказували на їх числове прочитання. Грецький і старослов'янський способи запису чисел мали багато спільного, але існували й відмінності. Наприклад, відрізнявся порядок знаків у деяких числах (грецьке ιδ = кириличне ДІ = 14), деякі числа могли позначатись літерами кирилиці, відсутніми у греків, відрізнялось оформлення чисел діакритиками, і т.п. Сучасні греки також використовують цю систему запису чисел, хоча й обмежено — вона займає приблизно таку ж нішу, як римські цифри в більшості європейських країн. Чом би не спробувати застосувати аналогічним чином і сучасні літери кирилиці?

Всі кириличні алфавіти, використовувані сучасними слов'янськими мовами, зазнали значних змін. У жодній з них нема літер ? (ксі), ? (псі), ? (омега), ? (фіта). Щоб записати число старим способом, необхідно або відновити старі літери, або ввести замість них нові позначення. Справа ускладнюється ще й тим, що загальнослов'янських літер (присутніх одночасно в українському, російському, білоруському, болгарському, македонському та сербському алфавітах) менше, ніж потрібно: АБВГДЕЖЗКЛМНОПРСТУФХЦЧШ (лише 23, а потрібно 27). Тому для деяких чисел має бути кілька позначень, щоб була можливість надрукувати число на будь-якій кириличній клавіатурі.

Проблема нестачі літер не нова — самі греки зустрічалися з нею. Грецька система запису чисел потребує 27 знаків, тоді як сучасний грецький алфавіт складається з 24 літер — відповідно, числовий алфавіт включає в себе ще три застарілі літери (?, ?, ?). З часом на місці числової літери ? (дигамма) стали писати лігатуру ? (стигма), котра, однак, також відсутня в сучасному грецькому алфавіті — часто замість неї пишуть στ, дві літери, що складають лігатуру. Оскільки і сигма (σ — 200), і тау (τ — 300) використовуються для чисел одного розряду, поява їх обох у ролі самостійних цифр одного числа неможлива, і комбінація στ однозначно читається як число 6. Втім, літери коппа (?,? — 90) та сампі (? — 900), що давно втратили звучання й відсутні в грецькому алфавіті, продовжують використовуватись при записі чисел. Слов'яни ж, у свою чергу, замість коппи й сампі стали вживати Ч та Ц, а також ? (малий юс), що мав графічну подібність з одним із варіантів сампі.

Ми можемо позначати відсутню літеру або сучасною літерою без власного числового значення, або комбінацією літер одного розряду. Заміна потрібна для кожної літери, відсутньої щонайменше в одному слов'янському алфавіті: Ѕ (є лише в македонському), И (нема в білоруському), І (є лише в українському й білоруському), ?, ?, ?, ? (відсутні в сучасних алфавітах). ? та похідну від неї ? можна замінити сучасною літерою, утвореною з неї — У.

Запропоновані тут позначення базуються на графічній подібності (? — Є, Ξ — Ж, Ω — Ю, ? — Ш), звучанні (Ѕ — ДЗ), назвах (тета — ТТ), еволюції букв (І —> Ы, Ј; Ы <— Ъ). Всі сучасні позначення використовують символи набору windows-1251, присутні в більшості кириличних шрифтів. Будь-яка слов'янська кирилична розкладка клавіатури придатна для запису чисел щонайменше одним способом із запропонованих. Втім, деякі з кириличних букв (S, I) можна замінити їх латинськими графічними аналогами — англійська розкладка, як правило, загальнодоступна.

У старослов'янській традиції літери-числа записувались під титлом. Числа 1000 і більше позначались тими ж літерами, але з іншим знаком порядку. Оскільки цих знаків нема на жодній сучасній кириличній клавіатурі, зробімо простіше: все число буде записуватись в обрамленні з двох рисок, при цьому тисячі будуть обрамлені ще й підкресленнями — цього достатньо, якщо ми не будемо вести рахунок на легеони й леодри.

Приклад: --ЗІ-- --Е-- --_В_Є-- —сьогоднішнє число (17.05.2009).

В болгарському варіанті воно виглядатиме вже як --ЗЬ-- --Е-- --_В_ТТ--,

в російському — --ЗЫ-- --Е-- --_В_Э--,

в сербському — --ЗЈ-- --Е-- --_В_ТТ--

Це все чудово, але чи не занадто громіздкий варіант ми отримали? Може, якось його спростити?

До реформи Петра І кирилиця не розрізняла великих і малих літер (хоча й використовувала буквиці на початку текстового блоку). У наш же час кожна літера має два варіанти. То чом би не використати цю можливість у нашій системі: для чисел від 1 до 999 використовувати малі букви, а для тисяч — великі.

Сьогоднішнє число: и.г.Ві

(компактніше, ніж 8.03.2010, чи не так?)

Автор: Python. Опубліковано 17 травня 2009 23:47

Змінено 08 березня 2010 21:31