НІКАРАҐУА

Республіка Нікарагуа
República de Nicaragua
 
Нікарагуа (Nicaragua), Республіка Нікарагуа, країна в Центральній Америці між Тихим океаном і Карибським морем, межує на півночі з Гондурасом, на півдні з Коста-Рікою. Найбільша за площею (139 494 тис. км²) серед центральноамериканських держав. Має вихід як до Тихого океану, так і до Карибського моря.
рельєф: вузька прибережна рівнина біля Тихого океану відділена від широкого Атлантичного узбережжя вулканічними горами й озерами Манагуа і Нікарагуа;
глава держави й уряду: Даніель Ортега Сааведра - президент Нікарагуа в 1985—1990 рр. і з листопада 2006 р. по теперішній час;
політична система:  демократія, що розвивається;
експорт: кава, бавовна, цукор, банани, м'ясо;
населення: 3,606 млн чол. (1990), 4,794 млн чол. (2001). (метиси 70 %, нащадки іспанців 15 %; негри й індіанці 10 %);
мови: іспанська (державна), індіанські, англійська;
Нікарагуа — член ООН, Організації американських держав (ОАД), Організації центральноамеракнських держав (ОЦАД), Центральноамериканського загального ринку (ЦАЗР), Лат.-амер. економіч. системи (ЛАЕС) та інш.
Історія
недавня історія: на прохання уряду в 1912 розміщені військові бази США; партизанські групи на чолі з Аугусто Сандіно виступали проти. У 1933 американські військові залишили країну, залишивши генерала Сомосу на чолі національної гвардії; Сандіністський національний фронт визволення сформувався в 1962 для боротьби з режимом Сомоси; Сомоса був скинутий у 1979. США стали підтримувати контрреволюційні сили (див. контрас), був оголошений надзвичайний стан, американці замінували гавані Нікарагуа. Президент США Рональд Рейган звинувачував уряд сандіністів, але на виборах перемогли сандіністи. У 1987 нікарагуанськими лідерами був підписаний мирний договір, що був знову порушений у 1988. Після нових переговорів відбулися в 1989 демобілізація повстанців і звільнення сомосівців. У 1990 на виборах переміг Союз національної опозиції, підтримувана США коаліція. Віолета Барріос де Чаморро була обрана президентом, антиурядові виступи продовжилися.
1821 р., в ході війни за незалежність іспанських колоній в Америці територія Нікарагуа входить до складу Мексики.
1823—1838 — Нікарагуа в складі З'єднаних провінцій Центральної Америки.
1838 — незалежність Нікарагуа.
1858 — столиця Нікарагуа — Манагуа.
1910 — начало правління військової хунти.
1912—1933 — окупація США.
1926 - начало національно-визвольної боротьби під керівництвом Аугусто Сесара Сандіно.
1934—1979 — правління клану Сомоси (останній правитель — Дебайле Анастасіо Сомоса).
1979—1990 — правління сандіністів. Громадянська війна проти контрас.
1990 — в результаті демократичних виборів сандіністи одержали поразку і до влади прийшло американськи орієнтований уряд.
В листопаді 2006 р. президентом стаєя Даніель Ортега, який очолював Нікарагуа в 1985—1990 рр. — лідер Сандіністського фронту національного визволення (СФНО), який набрав на виборах 38,07 % голосів.
Географія та природа
Прибережна частина Нікарагуа — низовини, всередині країни — нагір'я з хребтами вис. до 2438 м. На зах. від нагір'я — тектонічна западина з великими озерами Нікарагуа і Манагуа. Вздовж зах. околиці западини протягається ланцюг згаслих і діючих вулканів: Косігуіна (859 м), Ель-В'єхо (1780 м), Момотомбо (1258 м) і інші. Вся зона западини високосейсмічна.
Клімат на півн.-сході Н. тропічний пасатний, на півд.-заході — субекваторіальний. Осн. ріки: Коко, Прінсаполька, Ріо-Гранде і інш.
Економіка
Нікарагуа — г.ч. аграрна країна. Основні галузі промисловості: харчова, хімічна, металовиробна, текстильна та легка промисловість, нафтова. У загальному вантажообігу країни провідна роль належить автотранспорту. Основна частина транспортних артерій зосереджена в західній частині країни. У 1993 загальна протяжність доріг в країні — понад 24 тис. км, здебільшого без твердого покриття. Національна авіакомпанія «Аероніка» здійснює польоти на внутрішніх і міжнародних лініях з столичного летовища Лас-Мерседес. Гол. морські порти — Корінто, Пуерто-Кабесас і Блуфілдс. Найбільший морський порт — Корінто, сполучений зі столицею залізницею.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 2,2 млрд. Темп зростання ВВП — 4 %. ВВП на душу населення — $452. Прямі закордонні інвестиції — $ 133 млн. Імпорт (нафта, несільськогосподарська сировина, споживчі товари тривалого користування і обладнання) — $ 1,5 млрд (г.ч. США — 31 %; Ґватемала та Японія — по 10 %; Нідерланди — 7,7 %; Мексика — 2,8 %). Експорт (сільськогосподарська продукція, передусім кава, бавовна, цукор, м'ясо і банани) — $ 896 млн (г.ч. США — 36 %; Німеччина — 12,7 %; Коста Ріка — 4,5 %; Іспанія — 4,2 %).
Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія 
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 28 березня 2009 року
 Пишіть за адресою vasya_coins@rambler.ru ICQ: 321924631
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Україна, Шпола 2006-2009 р.р.