АНТИЛЬСЬКІ ОСТРОВИ
(НІДЕРЛАНДИ)

Нідерландські Антильські острови — автономна територія Нідерландів розташована на Малих Антильських островах в Карибському морі.Зміст [сховати]
Історія
Іспанці з'явилися на островах в кінці XV століття. У період 1630-1640 років острова були зайняті голландцями, потім неодноразово були окуповані іспанцями, англійцями і французами. Остаточно перешли до Нідерландів в 1816 році. До відміни в 1863 р. рабства територія була центром работоргівлі в Карибському басейні. З 1954 року - самокерована частина Нідерландів. Раніше до складу володіння входив острів Аруба (з 1 січня 1986 року - окрема територія в складі Нідерландів).
Політична структура
З 1954 року Антильські острови користуються внутрішньою автономією у складі Королівства Нідерландів. Розділ держави — королева Беатрікс (з 30 квітня 1980 р.), представлена на островах губернатором. Питання зовнішньої політики і оборони є компетенцією голландської влади. Виконавча влада здійснюється губернатором за допомогою Консультативної ради і Ради міністрів на чолі з прем'єр-міністром, яким зазвичай призначається лідер партії або коаліції, що перемогла на останніх виборах. При цьому на кожному острові є власні органи влади: віце-губернатори, місцеві ради і уряди. Однопалатні Законодавчі збори, або Штати, регламентують питання внутрішнього управління. Парламент обирається шляхом загальних виборів строком на 4 роки і складається з 22 членів, зокрема 14 — від острова Кюрасао, 3 — від острова Бонайре, 3 — від острова Сінт-Маартен і поодинці — від островів Саба і Сінт-Естатіус. Всі закони, прийняті парламентом і урядом, повинні бути схвалені губернатором. Парламент також вибирає, а генерал-губернатор затверджує лідера парламентської більшості прем'єр-міністром. Парламент обирає і кабінет міністрів.
Адміністративне ділення
Адміністративного ділення не встановлено в законах, проте кожен острів має власну виконавчу і законодавчу владу. Територія Нідерландських Антильських островів складається з наступних частин:
острів Кюрасао;
острів Бонайре;
острів Саба;
острів Сінт-Естатіус;
Сінт-Маартен (південна частина острова Святого Мартина).
 Нідерландські Антильські острови
Географічні дані
Територія розташована на Малих Антильських островах. До складу Нідерландських Антильських островів входять острови з групи Підвітряних: Кюрасао, Бонайре (південна група) та з групи Навітряних: Саба, Сінт-Естатіус та південна частина острова Святого Мартина (північна група), північна частина острова контролюється Францією). Загальна площа 994 км2. Острів Аруба в 1986 р. вийшов з федерації Антильських островів і отримав статус території Королівства Нідерланди з внутрішнім самоврядуванням.
Довжина берегової лінії складає 364 км. Сухопутний кордон з Гваделупою (10,5 км.) на острові Святого Мартина. Морські межі у островів північної групи з Антигуа і Барбудою на південному сході і Сент-Кітсом і Невісом на півдні, у островів південної групи з Венесуелою на півдні і сході і з Арубою на заході.
Невисокі острови південної групи (Кюрасао — 375 м, Бонайре — 241 м) є вершинами підводних підвищень материкового шельфу, що обрамляє південноамериканський континент. Практично вся поверхня островів поросла буйною тропічною рослинністю (в основному вторинними лісами), що переривається лише поселеннями, сільськогосподарськими угіддями і протяжними пляжами. Острови північної групи утворені вершинами стародавніх підводних вулканів, вони в основному мають округлу форму і достатньо піднесений рельєф.
Рослинний і тваринний мир південної групи островів достатньо бідний. Окрім завезених європейцями домашніх тварин, тут можна знайти лише величезну кількість ящірок і птахів. Невеликі вічнозелені ліси, тут і що там зустрічаються по побережжю островів, утворені чагарниками молочаю, кактусів і інших колючих чагарників. Навколо курортних районів утворені обширні зелені пояси з декоративних форм завезеної рослинності.
Північна група має декілька більший набір представників живої природи. На західних схилах гірських районів височіють ряди пальм, що створюють в деяких місцях справжні ліси. Східні схили зберегли трохи більше природних форм місцевої рослинності і в основному зайняті тропічними лісами, чагарниковими масивами і відносно невеликими ділянками сільгоспугідь.
Природні території, що охороняються: Національний парк Сінт-Крістофель (о. Кюрасао), Національний парк Вашингтон-Слагбаї (о. Бонайре), Морський парк Бонайре (протяжний кораловий риф, що оточує острів Бонайре), Морський парк Саби. Берегова межа всіх островів обрамлена низкою дрібних коралових рифів (найбільш обширні у північних і західних берегів), а між ними і берегом тягнеться смуга мілководих лагун.
Клімат тропічний морський, пасатний. Велику частину року триває тепла і комфортна погода з мінімальною різницею температур між сезонами. Середня температура влітку (червень — вересень) складає біля +27 °C, взимку (грудень — лютий) — +25 °C, при цьому добові перепади температур украй незначні — температура ночами рідко опускається нижче +20 °C, навіть у зимовий період.
Північно-східні пасати, що дмуть з Атлантичного океану, приносять часті і могутні дощі. Кількість опадів варіює від 280 мм на західних берегах островів до 1000 мм на північно-східних схилах прибережних підвищень. Середньорічна кількість опадів на Бонайре — 550 мм (65 % дощу випадає в період з жовтня по січень), на Кюрасао — близько 500 мм, на Сабі і Сінт-Естатіусе — до 700 мм (максимум доводиться на період з травня по жовтень-листопад). Відносна вологість повітря досить постійна протягом всього року, складаючи в середньому 76 %.
Кюрасао і Бонайре знаходяться на південь від «карибського поясу ураганів» і майже не піддаються ударам стихії, Саба, Сінт-Естатіус та Сінт-Маартен знаходяться на південно-східній периферії цієї зони і можуть піддаватися дії ураганів, найбільш вірогідних в період з липня-серпня по жовтень.
Економіка
Об'єм ВВП — 2,8 млрд доларів (2004 р.), на душу населення — 16 000 доларів. Сільське господарство провадить 1 % ВВП, промисловість — 15 %, послуги — 84 % (2000). Головними галузями є туризм, офшорні фінансові послуги, переробка і транспортування нафти (венесуельської), судноремонт. Погані ґрунти і брак води не сприяють розвитку сільського господарства, хоча його рівень високий. Рілля складає 10 % від всієї площі (1993). Поблизу Віллємстада — приміське господарство (молочне тваринництво, плодівництво, овочівництво). Економічна політика направлена на подальший розвиток існуючих галузей, а також оброблювальній промисловості.
Протяжність шляхів з твердим покриттям складає понад 800 км. У Віллємстаді є морський порт і міжнародний аеропорт.
Зовнішньоекономічні зв'язки орієнтовані на Венесуелу і інші латиноамериканські країни, США і країни ЄС. Експорт товарів (2076 млн доларів в 2004 р.) складається майже переважно з нафтопродуктів, частково з сільськогосподарських товарів і готових виробів. Зовнішній борг високий — 2,68 млрд доларів.
Офшорна діяльність: один із старих і респектабельних офшорних центрів світу, спеціалізується на офшорних банках, а також холдингових, фінансових, страхових, управлінських, судноплавних і інших офшорних компаніях. Податок на прибуток офшорних компаній коливається від 2,4 до 3 %.
Грошовою одиницею є нідерландський антильський гульден (також флорін) (NAf). Курс встановлений 1,790 гульдена за долар США (фіксований курс з 1989 р).
Населення
У етнічному складі жителі островів представляють в основному нащадків змішаних шлюбів між різними етнічними групами Старого світу. В основному це негри і мулати (до 85 %), представники індіанських народів (до 5 %), голландці, іспанці, португальці і інші вихідці з європейського материка (до 6 %), а також емігранти з країн Східної Азії і Ближнього Сходу.
Офіційна мова островів — нідерландська. Окрім її використовується креольська мова папьяменто. Також поширені англійська і іспанська мови. Близько 85 % населення належить до римсько-католицької церкві, близько 8 % — протестанти. Також на багатьох островах сповідаються іслам, індуїзм, конфуціанство, іудаїзм і інші релігійні течії. Міське населення складає 70 %, сільське — 30 %. За прогнозами ООН, до 2025 року чисельність населення складатиме 258, а до 2050 року — 267 тисяч чоловік. У 2003 році на 1000 осіб кількість народжених складало 15,76, померлих — 6,40. Річний приріст населення склав 0,9 %, коефіцієнт фертильності 2,0. На 1000 жінок доводилося 924 чоловіків.
Розподіл чисельності (2003, тис. осіб)Вік       Чоловіків       Жінок   Всього
від 0 до 14 років       27      26      24,6%
від 15 до 64 років      69      76      67,1%
65 років та вище        7       10      8,1%
Інші демографічні показникиПоказник     Чоловіків       Жінок   Всього
Середній вік населення (років)  30,3    33,2    31,8
Середня тривалість життя (років)        73,2    77,7    75,4
Рівень письменності, %  98      99      98
Культура
Походження населення і розташування островів надають Нідерландським Антильським островам змішану культуру. Туризм і переважаюча присутність мас-медіа із Сполучених Штатів збільшила регіональний культурний вплив США. Як і в багатьох інших країнах Латинської Америки та Карибського моря, важливим святом є Карнавал. Свята включають паради з танцями у яскравих кольорових костюмах, платформи та музичні групи також як і змагання краси та інші змагання. Карнавал на островах також включає північний парад «жуве» (j'ouvert або juve), який закінчується на сході сонця з спалюванням солом'яного Короля Момо, чистячи острови від гріхів та невдачі.
Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія 
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 22 березня 2009 року
 Пишіть за адресою vasya_coins@rambler.ru ICQ: 321924631
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Україна, Шпола 2006-2009 р.р.