Річард I Левове Серце (*8 вересня 1157 - †6 квітня 1199) — англійський король (з 1189 року) з династії Плантагенетів. Правив під титулом «король англійців, герцог норманів і аквітанців, граф Анжу».

Провів увесь час свого правління (крім 6 місяців) за кордоном.

Третій син Генріха ІІ, проти якого двічі піднімав повстання.

Під час Третього хрестового походу здобув перемоги на Кіпрі, біля Акри та Арзуфа (над Саладіном), але йому не вдалося взяти Єрусалим.

На зворотному шляху до батьківщини потрапив у полон до герцога Австрійського Леопольда V, який передав його імператорові Генріху VI, був його в'язнем, доки за нього не було отримано викуп у 150 тис. марок.

Печатка Річарда І Левове Серце

Ненадовго повернувся до Англії, де замість нього правив його брат Джон І.

Останні роки провів на війні у Франції, де при облозі замку Шалю був поранений стрілою, випущеною лицарем П'єром Базілем з арбалета та вмер від гангрени.

Трубадур

Збереглося два віршованих твори, написаних Річардом: кансона, складена в полоні у Генріха VI, і сірвента, звернена до Гі, графа Овернського та до Дофіна Овернського, до графа Клермон і Монферра з докорами у відсутності підтримки у війні проти Філіппа-Августа (1194). Сірвента написана пуатевінським діалектом давньофранцузької мови. Крім того неодноразово Річард, як політичний противник, згадується в творах Бертрана де Борна, i як доблесний і чесний лицар у творі Вальтера Скотта «Айвенго».

Герб

1189-1198

1198-1199

Коли Річард зійшов на престол у 1189, він встановив за герб двох жовтих левів на червоному фоні, але у 1198 змінив офіційний королівський штандарт додавши третього.

Родовід

Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org