Юлій II, Джуліано делла Ровере (італ. Giuliano della Rovere, 5 грудня 1443, Альбізола-Суперіоре біля Савона; †21 лютого 1513, Рим)




Герб Джуліано делла Ровере
на монеті Юлія ІІ.


Зображення Юлія ІІ роботи Рафаеля.


Надгробок могили Папи Юлія ІІ
у церкві Сан П'єтро ін Вінколі роботи
Мікеланджело Буонарроті

Юлій II, Джуліано делла Ровере (італ. Giuliano della Rovere, 5 грудня 1443, Альбізола-Суперіоре біля Савона; †21 лютого 1513, Рим) — Папа Римський з 1 листопада 1503 до 21 лютого 1513.
Джуліано делла Ровере походить з бідної сім'ї. Народжений в місті Альбізола провінції Савона. Його батько Рафаелло делла Ровере та мати Теодора Манерола. Він був племінником Папи Сікста IV.
Кар'єра
Джуліано делла Ровере був вихований францисканцями і його дядько займаючи папський трон забезпечував свого племінника добрими посадами: 16 жовтня 1471 до 31 січня 1472 делла Ровере був єпископом у Карпантрі (Франція). 15 грудня 1471 висвячений кардиналом з титульною церквою Святого Петра в кайданах (San Pietro in Vincoli) в Римі. З 31 січня 1472 до 13 січня 1473 він був єпископом у Лозанні, з 13 січня 1473 до 23 травня 1474 єпископом Катанії (Італія), з 23 травня 1474 до 11 липня 1476 єпископом в Авіньйоні, з 11 липня 1476 до 3 грудня 1477 єпископом в Кутансі, з 3 грудня 1477 до 3 липня 1478 єпископом єпископства Вів'єр (Франція), з 3 липня 1478 до 19 квітня 1479 єпископом у Манді, з 19 квітня 1479 до 31 січня 1483 єпископом у Поджо-Міртето (Sede suburbicaria di Sabina-Poggio Mirteto) поблизу Рима, з 31 січня 1483 до 3 листопада 1483 єпископом в Остії, з 3 листопада 1483 до 20 вересня 1499 єпископом у Болоньї, з 20 вересня 1499 до 24 січня 1502 єпископом Савона і з 24 січня 1502 до 1 листопада 1503, дня його вибору папою, єпископом Верчеллі.
У липні 1474 він доказав своє вміння як військовий полководець, виступивши за дорученням Римської Курії для встановлення авторитету папської держави в Умбрії. Був папським легатом при дворі Луї XI.
Понтифікат
Вибори
Після того як його попередник мав понтифікат лише 26 днів та помер від подагри, було вибрано папою майже 60-річного Джуліано делла Ровере на одноденному конклаві 1 листопада 1503 року. 26 листопада 1503 року інтронізований. Після заборонив симонію за звичаєм якої можна було купити місце папи. Папське ім'я Юлій вибрав можливо на згадку про Юлія Цезара.
Політична діяльність
Як і у інших володарів Епохи Відродження перепліталися у Юлія ІІ власні, державні інтереси та меценатство. Його політика була направлена на відвоювання областей втрачених Олександром VI так і на посилення Папської держави.
На початку свого понтифікату посадив у в'язницю Цезаре Борджія, щоб відвоювати території втрачені Олександром VI. Приєднується до союзу укладеного Луї XII та Імператором Священної Римської Імперії Максиміліаном І 10 грудня в Камбраі проти Венеції. Була утворена Ліга Камбраї до якої приєднався теж Фердинанд II Арагонський, що зменшила вплив Венеції на півночі Італії. Поразка венеціанських військ у битві під Аґнаделло 15 травня 1509 році поставило під питання силу Венеціанської республіки. У 1510 р. Юлій ІІ забрав регіон Романья в Венеціанської республіки.
4 жовтня 1511 року Юлієм ІІ, Імператором Священної Римської Імперії Максиміліаном І, Венеціанською республікою та Фердинандом II Арагонським була створена Священна Ліга. Політичною метою її було витіснення французів з Італії. Перші битви закінчилися поразками для Священної Ліги однак Папські державі вдалося завоювати цілі області (див. Італійські війни). Цікавився Папа і східними кордонами християнства. Усвідомлюючи значення Кам'янець-Подільської фортеці на східних межах західноєвропейської цивілізації, Юлій II називав це місто-фортецю «antemurale hristianum» («оплот християнства»). На спорудження стін і башт фортеці він дав кошти. Тому одна з башт Кам'янецької фортеці, споруджена у 1503—1513 pp., має назву Папської.
Швейцарська Гвардія
Для захисту себе та Папської держави засновує особисту охорону Швейцарську гвардію. 22 січня 1506 року із швейцарського кантону Урі до Ватикану перебрався загін в кількості 150 чоловік.
П'ятий латеранський собор
Французький король Луї ІІ спробував підірвати авторитет Юлія ІІ скликавши собор французьких єпископів 1 вересня 1511 р. у Пізі. Відповідю Юлія ІІ було скликання вселенського собору 19 квітня 1512 року, що дістав назву П'ятий Латеранський собор і закінчився вже при Папі Леві Х 16 березня 1517 р.
Мистецтво та культура
Джуліано делла Ровере отримував з своїх єпархій значний прибуток, що дозволяло йому підтримувати свій образ мецената мистецтва. У 1506 році почав перебудову Собору Святого Петра за планами створеними Донато Браманте, що був збудований у 4 столітті у Ватикані. 18 квітня 1506 року закладено перший камінь під будівництво. Під час його понтифікату у 1512 році були накінець завершені та відкриті для огляду фрески Мікеланджело Буонарроті у Сикстинські капеллі. Цей же митець створив надгробок для Юлія ІІ та і прекрасний купол Собору Святого Петра. У 1508—1512 апартаменти пап прикрашає ще один знаменитий художник Рафаель Санті.
Смерть
Папа Юлій ІІ помер вночі 20/21 березня 1513 року в Римі у віці 70 років та похований у церкві Святого Петра у кайданах, де частину його гробу утворює відома фігура Мойсея Мікеланджело Буонарроті.
Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org

Сайт створено 10 квітня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2013