Сікст IV — (лат. Sixtus PP. IV, Франческо делла Ровере, італ. Francesco della Rovere); * 21 липня 1414 в Челле-Лігуре біля Савона — †12 серпня 1484)




Папа Сікст IV призначає Платіна в
грецькому залі Ватикану керівником
бібліотеки. (Фреска Мелоццо да Форлі,
бл. 1477

Сікст IV — (лат. Sixtus PP. IV, Франческо делла Ровере, італ. Francesco della Rovere); народжений 21 липня 1414 в Челле-Лігуре біля Савона — †12 серпня 1484) в Римі, 212 папа римський, понтифікат з 9 серпня 1471 по 12 серпня 1484.
Життя
Франческо походить з бідної сім'ї з Лігурії. Прізвище делла Ровере взяв пізніше від однієї сім'ї з Турину, з якою однак не мав родинних зв'язків. Ровере — значить дуб, якого разом з жолудями і зображено на його гербі а також і на гербі його племінника Юлія II. В юному віці відданий під духовну опіку, пізніше вступає до Францисканців. Потім вивчає філософію і теологію в Болоньї, К'єрі, Падуї та Савоні. 14 квітня 1444 отримує титул доктора теології в університеті Падуї. Далі займається викладанням та читає лекції в Болоньї, Флоренції, Падуї, Сієні.
19 травня 1464 за свої заслуги на ниві викладатської роботи вибраний генеральним міністром ордену францисканців. 18 вересня 1467 висвячений папою Павлом II кардиналом і покликаний до Риму в Курію. 19 травня 1469 року іде у відставку з усіх постів в ордені аби зконцентруватися на роботі в курії. У цей час пише теологічні трактати : De potentia Dei та De sanguine Christi.
Понтифікат
9 серпня 1471 несподівано вибраний на трьохденному конклаві новим папою. Обрав собі ім'я, яке відноситься до мученика Сікста II, в день якого почався конклав. Під час його понтифікату швидко виявилося що цей папа був непотистом. За свій 13-річний понтифікат висвятив 34 кардинали, 6 з них були члени його родини. Інших кардиналів призначав виключно керуючись господарською та політичною необхідністю. Так були висвячені кардиналами як представники дворів Франції, Кастилії, Португалії, Неаполя, Мілана так і аристократичних родин Ґенуї та Венеції. Наслідком такої політики стали локальні військові конфлікти папської сім'ї, що простягнулися аж до Луї XI. У 1475 році почав підготовку до реформи календаря, запросивши відомого астронома та математика Йогана Мюлера (1436—1476). У 1476 Сікст IV увів свято непорочного зачаття.
Культурні і теологічні діяння
У 1475–1483 роках за ініціативою Сікста IV у Ватикані побудована і 15 серпня 1483 р. освячена капела, яка носить його ім'я — Сикстинська капела. За його ініціативою в Римі відкрився перший у світі публічний музей — капітолійський. У 1478 році Сікст IV визначив недійсним декрет Констанцького собору, який визначав перевагу рішень соборів перед папськими декретами. У 1478 році опублікував у своїй буллі норми, які визначали межі діяльності інквізиції, підпорядкрвуючи її управлінню великого інквізитора — першим з яких був домініканець Торквемада. Там же ж підтвердив легальність інквізиції що проводили іспанська королівська пара Фердининд та Ізабелла. У 1482 р. році канонізував Бонавентуру — середньовічного теолога.
Зв'язки з Україною
Українське духівництво в той підтримувало добрі стосунки з папою Сікстом IV. До нашого часу дійшов лист з 1476 року «Посольство до папи Римського Сікста IV від духівництва, і від князів, і від панів руських» це послання, складене отцем Іоанном, підскарбієм найвищим земським Великого князівства Литовського. Його також підписали київський митрополит Мисаїл, архімандрит Києво-Печерської лаври Іоанн та ряд інших духовних та світських діячів України, Литви та Білорусі. У листі озвучена ідея рівності церков та їх воз'єднання.
Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org

Сайт створено 10 квітня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2013