-
-
-
- Папа С╕кст IV признача╓ Плат╕на в
- грецькому зал╕ Ватикану кер╕вником
- б╕бл╕отеки. (Фреска Мелоццо да Форл╕,
- бл. 1477
-
-
|
- С╕кст IV — (лат. Sixtus PP. IV, Франческо делла Ровере, ╕тал. Francesco della Rovere); народжений 21 липня 1414 в Челле-Л╕гуре б╕ля Савона — †12 серпня 1484) в Рим╕, 212 папа римський, понтиф╕кат з 9 серпня 1471 по 12 серпня 1484.
- Життя
- Франческо походить з б╕дно╖ с╕м'╖ з Л╕гур╕╖. Пр╕звище делла Ровере взяв п╕зн╕ше в╕д одн╕╓╖ с╕м'╖
з Турину, з якою однак не мав родинних зв'язк╕в. Ровере — значить дуб,
якого разом з жолудями ╕ зображено на його герб╕ а також ╕ на герб╕ його
плем╕нника Юл╕я II. В юному в╕ц╕ в╕дданий п╕д духовну оп╕ку, п╕зн╕ше
вступа╓ до Францисканц╕в. Пот╕м вивча╓ ф╕лософ╕ю ╕ теолог╕ю в Болонь╖, К'╓р╕,
Паду╖ та Савон╕. 14 кв╕тня 1444 отриму╓ титул доктора теолог╕╖ в
ун╕верситет╕ Паду╖.
Дал╕ займа╓ться викладанням та чита╓ лекц╕╖ в Болонь╖, Флоренц╕╖, Паду╖, С╕╓н╕.
- 19 травня 1464 за сво╖ заслуги на нив╕ викладатсько╖ роботи вибраний
генеральним м╕н╕стром ордену францисканц╕в. 18 вересня 1467 висвячений папою Павлом
II кардиналом ╕ покликаний до Риму в Кур╕ю. 19 травня 1469 року ╕де у в╕дставку з ус╕х
пост╕в в орден╕ аби зконцентруватися на робот╕ в кур╕╖. У цей
час пише теолог╕чн╕ трактати :
De potentia Dei та De sanguine Christi.
- Понтиф╕кат
- 9 серпня 1471 неспод╕вано вибраний на трьохденному конклав╕ новим папою. Обрав соб╕ ╕м'я, яке в╕дноситься до
мученика С╕кста II, в день якого почався конклав. П╕д час його понтиф╕кату швидко виявилося що цей папа був непотистом. За св╕й 13-р╕чний понтиф╕кат висвятив 34
кардинали, 6 з них були члени його родини. ╤нших кардинал╕в призначав виключно
керуючись господарською та пол╕тичною необх╕дн╕стю. Так були висвячен╕
кардиналами як представники двор╕в Франц╕╖, Кастил╕╖, Португал╕╖, Неаполя,
М╕лана так ╕ аристократичних родин ╫ену╖ та Венец╕╖. Насл╕дком тако╖ пол╕тики
стали локальн╕ в╕йськов╕ конфл╕кти папсько╖ с╕м'╖, що простягнулися аж до Лу╖ XI.
У 1475 роц╕ почав п╕дготовку до реформи календаря, запросивши в╕домого
астронома та математика Йогана Мюлера (1436—1476). У 1476
С╕кст IV ув╕в свято непорочного зачаття.
- Культурн╕ ╕
теолог╕чн╕ д╕яння
- У 1475–1483 роках за ╕н╕ц╕ативою С╕кста IV у Ватикан╕ побудована ╕ 15 серпня 1483 р. освячена капела,
яка носить його ╕м'я — Сикстинська капела. За його ╕н╕ц╕ативою в Рим╕
в╕дкрився перший у св╕т╕ публ╕чний музей — кап╕тол╕йський.
У 1478 роц╕ С╕кст IV визначив нед╕йсним декрет Констанцького собору, який визначав перевагу
р╕шень собор╕в перед папськими декретами. У 1478 роц╕ опубл╕кував у сво╖й булл╕ норми, як╕ визначали меж╕ д╕яльност╕ ╕нкв╕зиц╕╖, п╕дпорядкрвуючи ╖╖ управл╕нню великого
╕нкв╕зитора — першим з яких був дом╕н╕канець Торквемада. Там же ж п╕дтвердив
легальн╕сть ╕нкв╕зиц╕╖ що проводили ╕спанська корол╕вська пара Фердининд та
╤забелла.
У 1482 р. роц╕ канон╕зував Бонавентуру — середньов╕чного теолога.
- Зв'язки з Укра╖ною
- Укра╖нське дух╕вництво в той п╕дтримувало добр╕ стосунки з папою С╕кстом IV.
До нашого часу д╕йшов лист з 1476 року «Посольство до папи Римського С╕кста IV
в╕д дух╕вництва, ╕ в╕д княз╕в, ╕ в╕д пан╕в руських» це послання, складене отцем
╤оанном, п╕дскарб╕╓м найвищим земським Великого княз╕вства Литовського. Його
також п╕дписали ки╖вський митрополит Миса╖л, арх╕мандрит Ки╓во-Печерсько╖ лаври
╤оанн та ряд ╕нших духовних та св╕тських д╕яч╕в Укра╖ни, Литви та Б╕лорус╕. У
лист╕ озвучена ╕дея р╕вност╕ церков та ╖х воз'╓днання.
- ╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
|