П╕й VII (*1740—†1823) 251 папа римський з 1800 року – 1823 (Barnaba Niccolò Maria Luigi Chiaramonti).
Б╕ограф╕я
Барнаба, граф К'ярамонт╕. Народився 14 серпня 1742 в Чезен╕. Два його брати були ╓зу╖тами, два ╕нших - капуцинами, а мати, коли залишилася вдовою, стала кармел╕ткою. Барнаба вступив в орден св. Бенедикта. Навчався в Паду╖, Парм╕ та Рим╕. У 1782 був призначений ╓пископом у Т╕вол╕, у 1785 став кардиналом в ╓парх╕╖ ╤мола.
Понтиф╕кат
П╕сля смерт╕ П╕я VI конклав з╕брався у Венец╕╖ в╕дпов╕дно до передсмертного р╕шенням папи. Головував на конклав╕ видатний юрист кардинал-диякон Ерколе Консальв╕, який п╕зн╕ше як державний-секретар з╕грав не останню роль у п╕дтримц╕ авторитету апостольсько╖ столиц╕. У 1801 Наполеон в╕дновив папську державу. Папа повернувся в Рим ╕ приступив до реорган╕зац╕╖ сво╓╖ держави. 15 липня 1801 в╕н п╕дписав з Наполеоном конкордат, який у XIX ╕ нав╕ть у XX стол╕тт╕ служив зразком для ╕нших договор╕в, укладених апостольською столицею з багатьма кра╖нами ╢вропи та Латинсько╖ Америки. У 1804 папа при╖хав в Париж на ритуал коронац╕╖ Наполеона. Однак не папа, а особисто сам ╕мператор коронував себе ╕ свою дружину Жозеф╕ну. У 1805 П╕й VII всупереч вол╕ Наполеона повернувся в Рим. З цього часу зросла напруга м╕ж папою ╕ ╕мператором, який вважав папську державу сво╖м леном ╕ розпоряджався церковним майном на св╕й розсуд. У 1808 французьк╕ в╕йська знову зайняли Рим. У 1809 ╕мператор при╓днав папську державу до Франц╕╖, а Рим оголосив в╕льним м╕стом. Папа засудив «граб╕жник╕в спадщини св. Петра », не називаючи, проте, ╕мен╕ ╕мператора. 5 липня 1809 французьк╕ в╕йськов╕ власт╕ вивезли папу в Савона, а пот╕м - у Фонтенбло п╕д Парижем. На П╕я VII чинили тиск, щоб в╕н в╕дмовився в╕д папсько╖ держави ╕ повн╕стю п╕дкорився ╕мператорськ╕ влад╕. Королем Риму став син Наполеона в╕д другого шлюбу (з Мар╕╓ю Лу╖зою Габсбург). П╕сля поразки у Рос╕╖ Наполеон вир╕шив пом'якшити сво╖ вимоги ╕ укласти новий конкордат з П╕╓м VII. У с╕чн╕ 1814 Наполеон наказав вивезти папу в Савони, а п╕зн╕ше повн╕стю його зв╕льнив. На В╕денському конгрес╕, з╕браному п╕сля пад╕ння Наполеона, кардинал Консальв╕ знову дом╕гся визнання папи головою папсько╖ держави ╕ всього католицького св╕ту. У 1814 П╕й VII в╕дновив орден ╓зу╖т╕в. В останн╕ роки його правл╕ння ╕н╕ц╕атива була в руках головним чином кардинала Консальв╕, який в╕в дипломатичн╕ переговори, забезпечуючи апостольськ╕ столиц╕ можлив╕сть подальшого в╕льного кер╕вництва католицькою церквою. Однак справа не д╕йшла до укладення нового конкордату з Франц╕╓ю, де аж до 1905 д╕яли умови наполеон╕вського конкордату з додатками (так званими орган╕чними статтями), самов╕льно введеними ╕мператором. Незважаючи на прохолодн╕ стосунки з с╕м'╓ю Наполеона, папа дав ╖й пол╕тичний притулок п╕сля його поразки.
Похований в крипт╕ Собору Святого Петра.
Коронував Наполеона Бонапарта (1804); п╕сля при╓днання Папсько╖ област╕ до Франц╕╖ (1809) був до 1814 у французькому полон╕.
╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 10 листопада 2013 року
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2013