П╕й XII корону╓ ╕кону
Salus Populi Romani
 
П╕й XII в оточен╕ ╓пископ╕в
╕з Удена (Н╕дерланди)
 
П╕й XII (св╕тське ╕м'я — Еуджен╕о Мар╕я Джузеппе Джованн╕ Пачелл╕; *2 березня 1876, Рим — †9 жовтня 1958) — Папа Римський з 1939-1958.
З 1901 служив у ват╕канському Державному секретар╕ат╕. В 1917–1920 — папський нунц╕й у Бавар╕╖, в 1920–1929 — у Н╕меччин╕. З 1929 — кардинал. У 1930–1939 статс-секретар Ватикану. У 1946 роц╕ Конгрегац╕я священно╖ канцеляр╕╖, очолювана П╕╓м XII, опубл╕кувала декрет з╕ засудженням комун╕стично╖ ╕деолог╕я як ╕деолог╕╖ тотал╕таризму. У час святкування 350-р╕ччя Берестейсько╖ ун╕╖ 1596 видав енцикл╕ку з протестом проти пересл╕дувань УГКЦ в СРСР. П╕й XII ц╕кавився долею вояк╕в див╕з╕╖ «Галичина», врятував ╖х в╕д примусово╖ репатр╕ац╕╖ до Радянського Союзу. За П╕я XII було створено Укра╖нську греко-католицьку митропол╕ю в Канад╕ — В╕нн╕пезька (1956, митр. М. Германюк) ╕ у США — Ф╕ладельф╕йська (1958, митр. К. Богочевський) та у Великобритан╕╖ (1957), Австрал╕╖ (1958) — екзархати.
Нунц╕й, кардинал, державний секретар
Пачелл╕ походив з╕ шляхетно╖ родини — в╕н був онуком засновника ватикансько╖ газети «L'Osservatore Romano» Маркантон╕о Пачелл╕, плем╕нником ф╕нансового радника Льва XIII Ернесто Пачелл╕ й сином начальника ватиканських юрист╕в Ф╕л╕по Пачелл╕. У кв╕тн╕ 1899 року Пачелл╕ став священиком, у червн╕ 1920 року був призначений апостольським нунц╕╓м до Веймарсько╖ республ╕ки, а 16 грудня 1929 року отримав кардинальський сан ╕ широк╕ повноваження. В лист╕ кардиналу П'╓тро Гаспарр╕ в╕д 14 листопада 1923 Пачелл╕ написав, що нац╕онал-соц╕ал╕стичний рух ╓ антикатолицьким й несе антисем╕тизм. 3 червня 1933 року в документ╕ «лат. Dilectissima nobis» Пачелл╕ п╕дкреслив космопол╕тизм у зовн╕шн╕й пол╕тиц╕, проте у серпн╕ в╕дносно нацистсько╖ пол╕тики написав британському представництву при Святому Престол╕ про страти ╓вре╖в ╕ про царство терору, якому п╕дкорявся ц╕лий народ. У 1920-1940-их роках Пачелл╕ уклав конкордати з Латв╕╓ю, Бавар╕╓ю, Польщею, Румун╕╓ю, Литвою, Прусс╕╓ю, Баденом, Австр╕╓ю, Н╕меччиною, Югослав╕╓ю та Португал╕╓ю, а також зд╕йснив низку дипломатичних в╕зит╕в, в тому числ╕ до США 1936 року, а в березня 1942 установив дипломатичн╕ в╕дносини з Япон╕╓ю.
З понтиф╕катом П╕я XII завершилась так звана «Доба П╕╖в».
Булли та енцикл╕ки
Основн╕ енцикл╕ки:
«Mystici corporis», 29 червня 1943 — про Церкву як ╓дине м╕стичне т╕ло Христове;
«Communium interpretes doloraum», 15 кв╕тня 1945 — про заклик до молитви за мир;
«Fulgens radiatur», 21 березня 1947 — про святого Бенедикта;
«Mediator Dei», 20 листопада 1947 — про л╕тург╕ю;
«Auspicia quaedam», 1 травня 1948 — про молитви за мир ╕ вир╕шення палестинського конфл╕кту;
«In multiplicibus curis», 24 жовтня 1948 — про молитви за мир у Палестин╕;
«Redemptoris nostri cruciatus», 15 кв╕тня 1949 — про м╕сця паломництва в Палестин╕;
«Anni sacri», 12 березня 1950 — про програму протид╕╖ ате╖стичн╕й пропаганд╕ в св╕т╕;
«Humani generis», 12 серпня 1950 — про деяк╕ аспекти католицько╖ доктрини;
«Ingruentium malorum», 15 вересня 1951 — про розар╕╖;
«Fulgens corona», 8 вересня 1953 — про оголошення стор╕чного юв╕лею догмату про Непорочне зачаття роком Мар╕╖;
«Ad caeli Reginam», 11 жовтня 1954 — про оголошення небесного царювання Мар╕╖;
«Datis nuperrime», 5 листопада 1956 — про засудження траг╕чних под╕й в Угорщин╕ та застосування сили.
Нагороди
Кавалер Вищого ордена Святого Благов╕щення
Кавалер Великого хреста ордена Святих Маврик╕я та Лазаря
Беатиф╕кац╕йний процес
8 травня 2007 року Конгрегац╕я з канон╕зац╕╖ святих прийняла Дось╓ геро╖чних чеснот П╕я XII. 19 грудня 2009 року папа Бенедикт XVI ухвалив дось╓ та надав П╕ю XII титулування «вельмишановний» (лат. venerabilis). За цим мав ╕ти розгляд чудес, що стались за молитвами до пок╕йного папи й доручення його до блаженних — тобто, власне беатиф╕кац╕я.
19 жовтня 2008 року Ватикан оф╕ц╕йно п╕дтвердив нам╕р канон╕зувати папу римського П╕я XII, незважаючи на оп╕р з боку ╤зра╖лю.
Деяк╕ ╕зра╖льськ╕ орган╕зац╕╖ звинувачують П╕я XII в тому, що в╕н не висловлювався проти геноциду ╓вре╖в за час╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.
В нац╕ональному мемор╕ал╕ голокосту «Яд ва-Шем» виставлено фото П╕я XII, п╕дпис до якого каже:
Папа, обраний 1939 року, в╕дклав уб╕к послання проти антисем╕тизму та расизму, п╕дготоване його попередником. Нав╕ть коли допов╕д╕ про винищення ╓вре╖в сягнули Ватикану, в╕н не протестував проти цього письмово чи усно. 1942 року в╕н не долучився до засудження союзник╕в у зв'язку з убивством ╓вре╖в. П╕й XII не втрутився, коли ╓вре╖в було депортовано з Рима в Освенцим
Ран╕ше отець Петер Гумпель (Peter Gumpel), який очолював ком╕с╕ю з канон╕зац╕╖ П╕я XII, заявляв, що текст п╕дпису до фото фальсиф╕ку╓ ╕стор╕ю. На його думку, допоки це фото не буде прибрано з музею, папа римський Бенедикт XVI не зможе зд╕йснити в╕зит на Святу землю.
Однак, оф╕ц╕йний Ватикан в╕дсторонився в╕д цих висловлювань, заявивши, що п╕дпис до фото не може впливати на р╕шення Бенедикта XVI в╕дв╕дати ╢русалим. Представник м╕н╕стра закордонних справ ╤зра╖лю також п╕дтвердив, що запрошення папи римського на Святу землю ╓ чинним.
Ватикан наполяга╓ на тому, що папа П╕й XII докладав ус╕х зусиль, щоб урятувати якомога б╕льше ╓вре╖в п╕д час в╕йни, однак використав для цього засоби дипломат╕╖, оск╕льки б╕льш в╕дкрите втручання л╕дера католик╕в могло т╕льки пог╕ршити ситуац╕ю.
Також Ватикан нагаду╓, що П╕й XII в╕ддав розпорядження католицьким церквам надавати притулок ╓вреям, а представники Ватикану в ╕нших кра╖нах допомогли багатьом ╓вреям уникнути концтабор╕в, видавши ╖м фальшив╕ паспорти. На мес╕, присвячен╕й 50-р╕ччю з дня смерт╕ суперечливого понтиф╕ка, Бенедикт XVI заявив, що папа П╕й XII «потай ╕ тихо» робив усе можливе п╕д час в╕йни, щоб уникнути г╕ршого та врятувати життя якомога б╕льш╕й к╕лькост╕ ╓вре╖в.
У травн╕ 2009 року папа Бенедикт XVI в╕дв╕дав мемор╕альний комплекс «Яд ва-Шем», щоб вшанувати пам'ять жертв Голокосту, але до самого музею не п╕шов. Ран╕ше пов╕домлялось, що понтиф╕к в╕дмовився в╕дв╕дати музей на знак протесту проти критики д╕й папи П╕я XII.
╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 11 листопада 2013 року
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2013