|
- Апостол Петро (раніш званий: Симон (івр. - Шимон), помер бл. 64 в Римі) — один з 12 апостолів Ісуса Христа. Син Іони з Віфсаїди, одружений, батько дітей, займався рибальством; був старшим братом Андрія Первозванного, який і привів його до Господа. Тоді ж він був названий символічним ім'ям Петро (грец. πετρος), що означає — камінь (сирійською його звали Кифа, тобто скеля). Згодом Господь звернувся до апостола Петра зі словами:
- «Блаженний ти,
Симоне, сину Іонин, бо не тіло і кров тобі оце явили, але мій небесний
Отець. І кажу тобі, що ти скеля; на скелі оцій побудую я Церкву Свою, — і сили пекельні не переможуть її» (Мт. 16:17-18).
|
- Свідченням того, що Господь уподобив собі Петра було те, що Христос відвідав його дім і зцілив близьких, удостоїв апостола бути свідком Святої Божественної слави на горі Фавор і страждань та страстей у Гетсиманському саду.
Незважаючи на свою любов до Ісуса Христа, Апостол Петро через свою
людську неміч тричі відрікся від Божественного Учителя: згодом
розкаявся, одержав прощення — і саме йому, першому серед апостолів,
після свого воскресіння явився Господь.
- По зісланні Святого Духа на апостолів Петро палко проповідував людям
віру в Ісуса Христа, божою благодаттю зцілював немічних і калік. Побував
з проповідями в Єрусалимі, Самарії, Лідді, Йоппії, Кесарії, Антіохії, інших містах Малої Азії. Кілька разів його садовили до в'язниці, але Ангел Господній чудесним чином звільняв його. І врешті-решт той прибув до Риму, де викрив волхва Симона й навернув до християнства двох дружин Нерона. Останній наказав стратити Петра 29 червня 67 р., розіп'явши на хресті вниз головою (за проханням самого Апостола для підкреслення різниці своїх мук і страждань від тих Божественного Учителя). Поховано Апостола Петра у Римі святим Климентом, а над його могилою було споруджено храм, а згодом і величний Собор Святого Петра .
- Петрів піст і Свято Петра
- Після закінчення Петрового посту 12 липня за церковним календарем у
народі святкували свято апостолів Петра й Павла — або просто «Пе?тра».
До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали
чисті рушники. На церковну службу йшли з квітами й віночками, окрасою
яких були червоні маки. Ритуальною стравою були, так звані, мандрики. Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки,
а також додавали сир та яйця. Назву пиріжків у народі пов'язували з
легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля
вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона
перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком подавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.
- До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з
нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть
якщо зерно ще не зовсім доспіло.
- У Карпатах та Прикарпатті
пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики,
веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд «копання Петра», коли
викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна
було опустити ноги), а всередині на траві накривали «стіл» з наїдками.
Співали пісень:
- А на Петра вода тепла,
- Лиш би ся купати,
- Ой на Петра личко біле,
- Лиш би цілувати!
-
- (За В. Скуратівським)
- У деяких регіонах молодь влаштовувала ритуальні гойдалки у лісі чи гаю:
- Ой у лісі на кленку, на кленку,
- Там повісив той Андрій гойдалку…
-
- (За В. Борисенко)
- Хоча основний лейтмотив свята становив початок жнив до яких в Україні приступали після Івана Купала. Та й означені святі за народною уявою були перш за все хліборобами:
- Святий Петро за плугом ходить,
- Святий Павло волоньки водить…
-
- (За О. Воропаєм)
- У жнива казали, що святі апостоли спостерігали за людьми, а потім,
порадившись з Богом, «парували» людей: ледачій дівці — роботящого
хлопця, а роботящій — лежня, бо якщо навпаки, то ледарі з голоду
помруть. А ще люди вірили, що святий Петро носить ключі від раю і має
силу впускати туди благочестивих людей (хто батька і матір шанує,
щосуботи купається і поважає святу п'ятницю).
- Християнська церква у цей день вшановує святих первоверховних Апостолів Петра й Павла. Це свято було встановлене ще в апостольські часи, а з IV ст. набуло повсюдного поширення. На честь святих, починаючи з часів Константина Великого будувалося багато храмів та називалися поселення (Петропавлівка, Петропавловськ тощо).
- Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org
|
