|
- Павло VI (лат. Paolo
VI; мирське
╕м'я Джованн╕ Батт╕ста Енр╕ко Антон╕о Мар╕я Монт╕н╕, ╕т. Giovanni Battista Montini; * 26 вересня 1897 — † 6 серпня 1978) — 262-ий понтиф╕к Римсько╖ Католицько╖ Церкви (з 21 червня 1963 - 6 серпня 1978), до цього ╕тал╕йський кардинал.
- Життя
- Джованн╕ Монт╕н╕ в 1916 вступив до сем╕нар╕╖ ╕ через 4 роки д╕став сан священика, п╕сля чого став
навчатися в григор╕анському ун╕верситет╕, Римському ун╕верситет╕ та в церковн╕й академ╕╖ («Accademia Dei Nobili Ecclesiastici»). У 1937 Монт╕н╕ зайняв
важливий пост при кардинал╕ Пачелл╕. Коли Пачелл╕ став папою П╕╓м
XII Монт╕н╕ був призначений 1952 року заступником державного секретаря
Ватикану. У 1953
Монт╕н╕ став арх╕╓пископом М╕лана,
проте до смерт╕ П╕я XII не д╕став кардинальського сану — в╕н був йому
даний лише наступним папою ╤ваном XXIII.
- Понтиф╕кат
- Павло VI був останн╕м папою, коронованим при обранн╕ т╕арою —
╤ван Павло ╤ скасував цю традиц╕ю. Свою т╕ару Павло VI
подарував Базил╕ц╕ Непорочного зачаття в Вашингтон╕. П╕сля обрання папою Павло VI дов╕в до лог╕чного
к╕нця розпочатий його попередником Ватиканський собор ╕ до сво╓╖ смерт╕ стежив
за п╕дготовкою соборних документ╕в. У 1965 в╕н заснував Синод
╓пископ╕в. У 1973 роц╕ призначив арх╕╓пископ╕в Альбано Луц╕ан╕, 26 червня 1967 Кароля Войтилу ╕ 1977 року Йозефа Ратц╕н╜ера — кардиналами, як╕ стануть п╕зн╕ше його наступниками. Видав
дв╕ сво╖ найв╕дом╕ш╕ енцикл╕ки — про цел╕бат («Sacerdotalis caelibatus» — 24 червня 1967 ╕ про контроль над народжуван╕стю «Humanae vitae» — 24 липня 1968. У «Humanae vitae» Павло VI, не в╕дкидаючи людську
сексуальн╕сть, засудив штучний контроль над народжуван╕стю ╕ контрацепц╕ю, що викликало резонанс у деяких прошарках
сусп╕льства. Павло VI був звинувачений в ретроградств╕ ╕ консерватизм╕
прихильниками технолог╕чного прогресу ╕ неомальтуз╕анцями, як╕ стверджували, що контрацепц╕я
може позбавити кра╖ни третього св╕ту в╕д голоду ╕ продовольчих проблем. Але
енцикл╕ка, щоправда з деякими застереженнями, була п╕зн╕ше п╕дтримана ╤ваном Павлом II. У понтиф╕кат Павла VI були внесен╕ ╕стотн╕ зм╕ни в римський
м╕сал (богослуж╕ння). Ц╕ зм╕ни включали в себе дозв╕л використання нац╕ональних
мов, дозв╕л священика зд╕йснювати богослуж╕ння обличчям до народу, деяк╕
текстов╕ зм╕ни та ╕н. (див. Novus Ordo Missae). Були також
внесен╕ зм╕ни до загального римського календаря святих — зам╕сть колишньо╖
складно╖ системи введена триступ╕нчата орган╕зац╕я: пам'ять, свято, торжество
(пам'ятка при цьому може бути обов'язковою ╕ факультативною), пам'ять про
деяких святих додана, пам'ять про деяких виключена (що автоматично перевело цих
святих у ранг м╕сцевошанованих). Новий м╕сал був введений апостольсько╖
конституц╕╓ю Павла VI Missale Romanum[1],
Випущено╖ 3 кв╕тня 1969. Павло VI вперше в╕дв╕дав вс╕ п'ять континент╕в ╕ до ╤вана
Павла II в╕в якнайширшу зовн╕шню пол╕тику Ватикану, отримавши пр╕звисько
«тато-п╕л╕грим». Проте в 1970 в м╕жнародному аеропорту Ман╕ли на нього було
зд╕йснено замах: художник-сюрреал╕ст Бенхам╕н Мендоса-╕-Амор Флорес кинувся на
папу з кинджалом. Серед найважлив╕ших в╕зит╕в Павла VI були зустр╕ч╕ з
константинопольським патр╕архом Аф╕нагором у 1964 роц╕ (перший з 1054 року, в ход╕ якого була п╕дписана сп╕льна декларац╕я про
зняття вза╓мних анафем) ╕ з арх╕╓пископом Кентербер╕йським Майклом Рамза╓м.
Окреме м╕сце у сво╖х промовах Павло VI прид╕лив духовн╕й боротьб╕ Церкви з
дияволом. П╕д час свого понтиф╕кату Павло VI часто п╕ддавався р╕зним нападкам,
у тому числ╕ за рев╕з╕ю Тридентськой меси з боку консерватор╕в, ╕ був предметом
безл╕ч╕ чуток ╕ пл╕ток. За к╕лька м╕сяц╕в до сво╓╖ смерт╕ Павло VI в╕дправив
урочисту месу по смерт╕ Альдо Моро, убитого «Червоними бригадами» (поки Моро
був у заручниках, понтиф╕к пропонував себе в обм╕н на нього), ╕ п╕сля тривало╖
хвороби помер у сво╖й л╕тн╕й резиденц╕╖ в╕д серцевого нападу.
- ╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
|