Могила Павла VI в крипт╕
Базил╕ки Святого Петра
 
Павло VI (лат. Paolo VI; мирське ╕м'я Джованн╕ Батт╕ста Енр╕ко Антон╕о Мар╕я Монт╕н╕, ╕т. Giovanni Battista Montini; * 26 вересня 1897  6 серпня 1978) — 262-ий понтиф╕к Римсько╖ Католицько╖ Церкви (з 21 червня 1963 - 6 серпня 1978), до цього ╕тал╕йський кардинал.
Життя
Джованн╕ Монт╕н╕ в 1916 вступив до сем╕нар╕╖ ╕ через 4 роки д╕став сан священика, п╕сля чого став навчатися в григор╕анському ун╕верситет╕, Римському ун╕верситет╕ та в церковн╕й академ╕╖ («Accademia Dei Nobili Ecclesiastici»). У 1937 Монт╕н╕ зайняв важливий пост при кардинал╕ Пачелл╕. Коли Пачелл╕ став папою П╕╓м XII Монт╕н╕ був призначений 1952 року заступником державного секретаря Ватикану. У 1953 Монт╕н╕ став арх╕╓пископом М╕лана, проте до смерт╕ П╕я XII не д╕став кардинальського сану — в╕н був йому даний лише наступним папою ╤ваном XXIII.
Понтиф╕кат
Павло VI був останн╕м папою, коронованим при обранн╕ т╕арою — ╤ван Павло ╤ скасував цю традиц╕ю. Свою т╕ару Павло VI подарував Базил╕ц╕ Непорочного зачаття в Вашингтон╕. П╕сля обрання папою Павло VI дов╕в до лог╕чного к╕нця розпочатий його попередником Ватиканський собор ╕ до сво╓╖ смерт╕ стежив за п╕дготовкою соборних документ╕в. У 1965 в╕н заснував Синод ╓пископ╕в. У 1973 роц╕ призначив арх╕╓пископ╕в Альбано Луц╕ан╕, 26 червня 1967 Кароля Войтилу1977 року Йозефа Ратц╕н╜ера — кардиналами, як╕ стануть п╕зн╕ше його наступниками. Видав дв╕ сво╖ найв╕дом╕ш╕ енцикл╕ки — про цел╕бат («Sacerdotalis caelibatus» — 24 червня 1967 ╕ про контроль над народжуван╕стю «Humanae vitae» — 24 липня 1968. У «Humanae vitae» Павло VI, не в╕дкидаючи людську сексуальн╕сть, засудив штучний контроль над народжуван╕стю ╕ контрацепц╕ю, що викликало резонанс у деяких прошарках сусп╕льства. Павло VI був звинувачений в ретроградств╕ ╕ консерватизм╕ прихильниками технолог╕чного прогресу ╕ неомальтуз╕анцями, як╕ стверджували, що контрацепц╕я може позбавити кра╖ни третього св╕ту в╕д голоду ╕ продовольчих проблем. Але енцикл╕ка, щоправда з деякими застереженнями, була п╕зн╕ше п╕дтримана ╤ваном Павлом II. У понтиф╕кат Павла VI були внесен╕ ╕стотн╕ зм╕ни в римський м╕сал (богослуж╕ння). Ц╕ зм╕ни включали в себе дозв╕л використання нац╕ональних мов, дозв╕л священика зд╕йснювати богослуж╕ння обличчям до народу, деяк╕ текстов╕ зм╕ни та ╕н. (див. Novus Ordo Missae). Були також внесен╕ зм╕ни до загального римського календаря святих — зам╕сть колишньо╖ складно╖ системи введена триступ╕нчата орган╕зац╕я: пам'ять, свято, торжество (пам'ятка при цьому може бути обов'язковою ╕ факультативною), пам'ять про деяких святих додана, пам'ять про деяких виключена (що автоматично перевело цих святих у ранг м╕сцевошанованих). Новий м╕сал був введений апостольсько╖ конституц╕╓ю Павла VI Missale Romanum[1], Випущено╖ 3 кв╕тня 1969. Павло VI вперше в╕дв╕дав вс╕ п'ять континент╕в ╕ до ╤вана Павла II в╕в якнайширшу зовн╕шню пол╕тику Ватикану, отримавши пр╕звисько «тато-п╕л╕грим». Проте в 1970 в м╕жнародному аеропорту Ман╕ли на нього було зд╕йснено замах: художник-сюрреал╕ст Бенхам╕н Мендоса-╕-Амор Флорес кинувся на папу з кинджалом. Серед найважлив╕ших в╕зит╕в Павла VI були зустр╕ч╕ з константинопольським патр╕архом Аф╕нагором у 1964 роц╕ (перший з 1054 року, в ход╕ якого була п╕дписана сп╕льна декларац╕я про зняття вза╓мних анафем) ╕ з арх╕╓пископом Кентербер╕йським Майклом Рамза╓м. Окреме м╕сце у сво╖х промовах Павло VI прид╕лив духовн╕й боротьб╕ Церкви з дияволом. П╕д час свого понтиф╕кату Павло VI часто п╕ддавався р╕зним нападкам, у тому числ╕ за рев╕з╕ю Тридентськой меси з боку консерватор╕в, ╕ був предметом безл╕ч╕ чуток ╕ пл╕ток. За к╕лька м╕сяц╕в до сво╓╖ смерт╕ Павло VI в╕дправив урочисту месу по смерт╕ Альдо Моро, убитого «Червоними бригадами» (поки Моро був у заручниках, понтиф╕к пропонував себе в обм╕н на нього), ╕ п╕сля тривало╖ хвороби помер у сво╖й л╕тн╕й резиденц╕╖ в╕д серцевого нападу.
╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 11 листопада 2013 року
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2013