Папа Павло III та його онуки
Александро та Отав╕о Фарнезе
 
Павло ╤╤╤ (Алессандро Фарнезе), 220-ий папа римський, народився 29 лютого 1468 року в м╕стечку Кан╕но, яке розташоване на в╕дстан╕ 106 км на п╕вн╕чний сх╕д в╕д Риму. Помер 10 листопада 1549 року у Рим╕. Його понтиф╕кат тривав з 13 жовтня 1534 р. по 10 листопада 1549 р.
Походження та Кар'╓ра
Алессандро Фарнезе походить з аристократичного роду Фарнезе. В╕н мав двох брат╕в та двох сестер. Одн╕й з сестер — Юл╕╖ Фарнезе, яка мала стосунки з Олександром VI в╕н завдячу╓ сво╖й церковн╕й кар'╓р╕. Отриму╓ осв╕ту в Рим╕ та Флоренц╕╖.
В 25 рок╕в не маючи духовного сану отримав ряд ╓парх╕й.
Мав трьох д╕тей, визнаних Римською Кур╕╓ю законними[1]. За час╕в ╤нокент╕я VIII апостольський протонотар в Рим╕. У 1493 Олександр VI п╕д впливом свого зв'язку з його сестрою призначив Алессандро Фарнезе кардиналдияконом та скарбничим римсько╖ церкви. У 1509 р. папа Юл╕й II признача╓ його ╓пископом Парми. В 45 рок╕в тобто у 1519 роц╕, кардинал Фарнезе отримав сан священика та зайнявся пол╕тикою. При пап╕ Клемент╕ VII ста╓ ╓пископом Ост╕╖.
Останн╕й Папа Епохи В╕дродження
Конклав, який вибрав його папою оц╕нив його дипломатичн╕ зд╕бност╕. Кардинали розраховували, що досв╕дчений в дипломатичних справах Фарнезе зможе вм╕ло поладнати справи з Франц╕╓ю та Габсбургами. Початок його понтиф╕кату не вказував на те, що в╕н буде проводити реформи. Непотизм процв╕тав. Павло ╤╤╤ призначив трьох сво╖х онук╕в кардиналами (дво╓ з них були неповнол╕тн╕ми), а сину Пь╓тро Лу╖дж╕ дов╕рив посаду хорунжого католицько╖ церкви. У 1545 роц╕ з областей герцогства М╕лан створив Герцогство Парма, що залишалося в руках с╕м'╖ Фарнезе до 1731 р.
Павло ╤╤╤ прикладав багато зусиль по в╕дбудов╕ Риму та заключенню мирних договор╕в з Франц╕╓ю.
Церковна пол╕тика та Тридентський собор
Павло ╤╤╤ намагався притримуватися пол╕тики нейтрал╕тету, однак у 1537 р. уклав союз з Венец╕╓ю проти турк╕в. До цього альянсу при╓дналися п╕зн╕ше Карл VФердинанд Австр╕йський.
29 травня 1537 року вийшла булла Sublimus Dei в як╕й заборонялося поневолення та рабство людей.
27 вересня 1540 р. п╕дтвердив у сво╖й булл╕ "Regimini militantis ecclesiae" статут Товариства ╤суса заснованого ╤гнат╕╓м Лойолою. 21 липня 1542 року заснував Верховну Священну Конгрегац╕ю Римсько╖ ╕ Вселенско╖ ╤нкв╕зиц╕╖ (Licet ab initio die Congregatio Romanae et universalis Inquisitionis), що про╕снувала до 1908 року.
Павло ╤╤╤ продовжив буд╕вництво Собору Святого Петра ╕ зад╕яв для цього М╕келанджело Буонаррот╕.
У 1548 р. в╕дновив розпущену ран╕ше за умов Барселонського миру Швейцарську гвард╕ю.
У 1545 роц╕ в╕дкрився Тридентський собор, який мав виробити в╕дпов╕дь на реформац╕ю Март╕на Лютера. При певн╕й напруз╕ у стосунках з н╕мецьким королем Карлом V собор був перенесений у Болонью ╕ д╕яв частково та з перервами.
╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 6 листопада 2013 року
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2013