|
- ╤оанн XXIII (лат. Ioannes PP. XXIII Анджело
Джузеппе Ронкалл╕;*25 листопада 1881 — †2 червня 1963) — Папа Римський, був обраним як 261-й Папа Римський (1958-1963). В╕н скликав Другий Ватиканський Собор 28 жовтня 1958 року.
- Б╕ограф╕я
- Анджело Джузеппе Ронкалл╕ ( ╕тал. Angelo Roncalli) народився у 1881 роц╕ на
п╕вноч╕ ╤тал╕╖ на краю Альп,
у м╕стечку Сотто-╕ль-Монте у пров╕нц╕╖ Бергамо . Виходець ╕з багатод╕тно╖ селянсько╖ родини (13
д╕тей), в╕н збер╕г до к╕нця життя зв'язок з р╕днею, з братами, як╕ так ╕
залишилися селянами. Всупереч традиц╕╖, що склалася у Ватикан╕, коли кожен
новообраний папа допомагав сво╖й р╕дн╕ в кар'╓р╕, ╤ван XXIII не призначив
н╕кому з член╕в сво╓╖ с╕м'╖ жодного звання. У 1900 Ронкалл╕ зак╕нчив Бергамську
Духовну сем╕нар╕ю, в 1904 — теолог╕чне в╕дд╕лення Римсько╖ папсько╖ сем╕нар╕╖ з
захистом дисертац╕╖. Отримавши диплом богослова ╕ прийнявши сан священика,
Ронкалл╕ б╕льше десяти рок╕в був секретарем ╓пископа Бергамо графа Рад╕н╕
Тедеск╕ (1904-1914), одночасно викладаючи ╕стор╕ю церкви в Бергамськ╕й сем╕нар╕╖.
П╕д час Першо╖ св╕тово╖ в╕йни в╕н був призваний до арм╕╖, де служив спочатку
сан╕таром фронтового шпиталю, пот╕м в╕йськовим капеланом. 1921 року Ронкалл╕ був призначений членом «Священно╖ конгрегац╕╖ пропаганди
в╕ри». В╕н займався реорган╕зац╕╓ю м╕с╕онерсько╖ служби, в╕в курс Патролог╕я в папському Григор╕анському
ун╕верситет╕.
-
У 1925 Ронкалл╕, отримавши сан ╓пископа, був призначений нунц╕╓м на одну з найважчих д╕лянок, — до Соф╕╖. Болгарський цар належав до православно╖ церкви, його
дружина, з Савойсько╖ династ╕╖, — до католицько╖. Щоб
одруження в╕дбулося за католицьким обрядом, д╕ти в╕д цього шлюбу мали
виховуватися в католицьк╕й в╕р╕, що не влаштовувало болгарського царя. Часто
виникали так╕ ситуац╕╖, з яких сам нунц╕й насилу знаходив вих╕д. ╤ кур╕альн╕й
бюрократ╕╖ не залишалося н╕чого ╕ншого, як терп╕ти Ронкалл╕ на ц╕й посад╕. У
1935 в╕н прибув як нунц╕й в Анкару. Оск╕льки Ронкалл╕ представляв папський престол також ╕
в Аф╕нах, то йому доводилося д╕яти в один ╕ той же час у двох
ворожих одне до одного середовищах. В╕н так блискуче справлявся з╕ сво╖ми
обов'язками, що Монт╕н╕, в ту пору пом╕чник державного секретаря Ватикану,
напол╕г на передач╕ Ронкалл╕ нунц╕атури в Париж╕ (1944). То була
нунц╕атура першорядно╖ важливост╕. Попередник Ронкалл╕ на ц╕й посад╕ Валер╕, що
п╕дтримував добр╕ стосунки з режимом В╕ш╕, п╕сля пад╕ння цього режиму був в╕дкликаний
на вимогу де Голля. Б╕льш╕сть французьких ╓пископ╕в, под╕бно
до того ж Валер╕, були колаборац╕он╕стами. Ронкалл╕ опинився перед майже
нерозв'язними проблемами, але в╕н швидко завоював дов╕ру де Голля ╕,
перебуваючи в Париж╕,
знайшов ╕ шлях до Москви.
-
Зведений у 1953 у сан кардинала, Ронкалл╕ став Патр╕архом Венец╕╖.
- Понтиф╕кат
- Восени 1958 конклав кардинал╕в обрав Ронкалл╕ папою. Вже вибране ним для
себе ╕м'я — ╤ван ХХ╤╤╤ — стало викликом папськ╕й кур╕╖. Це ╕м'я антипапи (Бальтазара Косси), який за ско╓н╕ ним злочини
в 1415 був зм╕щений церковним собором у Констанц╕. Бальтазара Коссу визнавали антипапою. Його особист╕сть була наст╕льки од╕озною, що
майже 550 рок╕в жоден римський понтиф╕к не називав себе ╤ваном. Сам Ронкалл╕
пояснив, що це ╕м'я дороге йому: так звали його батька. ╤нтрон╕зац╕я нового
папи 4 листопада 1958 року вразила св╕тову громадськ╕сть, як т╕льки папа
звернувся до св╕ту словами Старого Зав╕ту — «Я — Йосип, ваш брат». Понтиф╕кат
╤вана XXIII, що продовжився неповних 5 рок╕в, визначив новий курс ватикансько╖
пол╕тики, яка в╕дпов╕дала новим реал╕ям ╕ була покликана встановити д╕алог м╕ж
р╕зними кра╖нами та конфес╕ями, а також покращити соц╕альне становище в╕рян у
р╕зних рег╕онах св╕ту. Б╕льш╕сть досл╕дник╕в називають пол╕тику папи ╤вана
XXIII, спрямовану на захист найб╕дн╕ших жител╕в св╕ту, прикладом утвердження
принцип╕в християнського соц╕ал╕зму, що розвивалися в папських енцикл╕ках.
- ╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
|
