Мемор╕альна доска ╤оанну Павлу I
на палац╕ патр╕арх╕в Венец╕╖
 
Папа ╤оанн Павло I ╕ кардинал
Кароль Войтила (п╕зн╕ше — папа
╤оанн Павло II). 4 вересня 1978 року
 
Домовина папи ╤вана Павла I
у крипт╕ Собору Святого Петра
 
╤ван Павло ╤ (лат. Ioannes Paulus PP. I; Альб╕но Лучан╕ * 17 жовтня 1912 — 28 вересня 1978) — 263-й папа Римський. (1978)
Помер на 33-й день п╕сля свого обрання Папою Римським. Це був найкоротший пер╕од з час╕в Лева XI, який правив лише 27 дн╕в 1605 року.
Життя
Народився в родин╕ роб╕тника-буд╕вельника, який вважав себе соц╕ал╕стом. Молодий Альб╕но Лучан╕ навчався спочатку в духовн╕й сем╕нар╕╖ Фельтре, а пот╕м перейшов до сем╕нар╕╖ Беллуно. В╕н отримав сан священика 7 липня 1935, п╕сля чого перев╕вся в Папський Григор╕анський ун╕верситет, де отримав ступ╕нь доктора теолог╕╖. Його докторська дисертац╕я була присвячена католицькому богослову Антон╕о Росм╕н╕ (1797–1855), одна з праць якого, «С╕м виразок церкви», була включена в ╕ндекс заборонених книг.
Священик з 1935, ╓пископ з 1958. Зведений у кардинали Павлом VI. До обрання папою — патр╕арх Венец╕╖, з церковною пол╕тикою пов'язаний не був. Раптова смерть всього через м╕сяць п╕сля обрання (найкоротший понтиф╕кат з 1605 р.) привернула увагу до його особистих якостей, як╕ асоц╕ювалися з простотою, демократизмом, в╕дновленням ╕нституту папства. Папу називали «усм╕хнений папа», «нев╕домий папа».
Перший Папа, який вибрав подв╕йне ╕м'я (на честь сво╖х двох попередник╕в). Збирався зд╕йснити ряд реформац╕й Католицько╖ Церкви.
Понтиф╕кат
П╕сля свого обрання на папський престол Лучан╕ розпов╕в журнал╕стам про сво╖х улюблених письменник╕в, серед яких почесне м╕сце займали Марк Твен, Франческо Петрарка, Вальтер Скотт, Чарльз Д╕ккенс, Г╕лберт К╕т Честертон. Що ц╕каво, Марк Твен був ате╖стом, ще дво╓ автор╕в з цього списку були протестантами. Петрарка, хоч ╕ був католиком, але до папства ставився скептично. Т╕льки Честертон був д╕йсно побожним людиною. Так що л╕тературн╕ смаки у ╤вана Павла I не зовс╕м в╕дпов╕дали звичним для католицьких клерикальних к╕л стереотипам, в╕дпов╕дно, це викликало р╕зн╕ коментар╕. За к╕лька рок╕в до обрання Лучан╕ випустив книгу «Найв╕дом╕ш╕» (Illustrissimi), що м╕стить д╕алоги з р╕зними видатним письменниками ╕ ф╕лософами, а також П╕нокк╕о (найулюблен╕ший його персонаж, на якого в╕н неодноразово посилався в пропов╕дях). Лучан╕ висловлювався проти пол╕тики «╕сторичного компром╕су», запропонованого ╕тал╕йськими комун╕стами, що не заважало йому визнавати за католиками право бути членами компарт╕╖ за умови збереження ними в╕ри. Про ате╖зм в╕н говорив, що одна з причин, що породжують його, поляга╓ в суперечност╕ м╕ж словами та справами католик╕в.
Лучан╕ взяв соб╕ подв╕йне ╕м'я вперше за всю ╕стор╕ю католицько╖ церкви (╕ взагал╕ в╕н був першим папою б╕льш н╕ж за 1000 рок╕в, що використав нове ╕м'я). ╤ван Павло вибрав це ╕м'я на честь двох сво╖х безпосередн╕х попередник╕в: ╤ван XXIIIПавла VI. Це пророкувало деяк╕ нововведення, як╕ з'явилися практично в╕дразу. ╤ван Павло ╤ в╕дмовився в╕д середньов╕чно╖ церемон╕╖ коронац╕╖, зам╕нивши ╖╖ урочисто╖ месою на паперт╕ Базил╕ки Святого Петра. В╕дмовився в╕н також ╕ в╕д т╕ари. Вс╕ ц╕ д╕╖ оц╕нили як остаточну в╕дмову в╕д претенз╕й на св╕тську владу. Церемон╕я ╕нтрон╕зац╕╖ папи не пройшла без пригод. У церемон╕╖ брала участь делегац╕я Рос╕йсько╖ православно╖ церкви на чол╕ з митрополитом Лен╕нградським ╕ Новгородським Никодимом (Ротов), який помер в╕д ╕нфаркту п╕д час його прийому новим главою Католицько╖ церкви (п╕сля п╕днесено╖ йому чашки кави). Цей траг╕чний еп╕зод був витлумачений як поганий знак для нового понтиф╕ка.
У четвер 28 вересня 1978, у Рим╕ вийшли екстрен╕ випуски газет, у яких величезними л╕терами було написано про смерть папи ╤вана Павла I. Рано вранц╕ папа був знайдений мертвим у сво╖й опочивальн╕. За оф╕ц╕йним пов╕домленням Ватикану, раптова смерть папи настала в╕д ╕нфаркту м╕окарда. О 12 годин╕ того ж дня його т╕ло було виставлено для прощання в одному з поко╖в Апостольського палацу. В╕н був папою всього 33 дн╕, один з найкоротших понтиф╕кат╕в за всю ╕стор╕ю папства.
╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 11 листопада 2013 року
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2013