-
-
-
-
-
- Мемор╕альна доска ╤оанну Павлу I
- на палац╕ патр╕арх╕в Венец╕╖
-
-
- Папа ╤оанн Павло I ╕ кардинал
- Кароль Войтила (п╕зн╕ше — папа
- ╤оанн Павло II). 4 вересня 1978 року
-
-
- Домовина папи ╤вана Павла I
- у крипт╕ Собору Святого Петра
-
-
|
- ╤ван Павло ╤ (лат. Ioannes Paulus PP. I; Альб╕но Лучан╕ *
17 жовтня 1912 — † 28 вересня 1978) — 263-й папа Римський. (1978)
- Помер на 33-й день п╕сля свого обрання Папою Римським. Це був найкоротший
пер╕од з час╕в Лева XI, який правив лише 27 дн╕в 1605 року.
- Життя
- Народився в родин╕ роб╕тника-буд╕вельника, який вважав себе соц╕ал╕стом.
Молодий Альб╕но Лучан╕ навчався спочатку в духовн╕й сем╕нар╕╖ Фельтре, а пот╕м перейшов до сем╕нар╕╖ Беллуно. В╕н отримав сан священика 7 липня 1935, п╕сля чого
перев╕вся в Папський Григор╕анський ун╕верситет,
де отримав ступ╕нь доктора теолог╕╖. Його докторська дисертац╕я була присвячена
католицькому богослову Антон╕о Росм╕н╕ (1797–1855), одна з праць якого, «С╕м
виразок церкви», була включена в ╕ндекс заборонених книг.
- Священик з 1935, ╓пископ з 1958. Зведений у кардинали Павлом VI. До обрання папою — патр╕арх Венец╕╖, з
церковною пол╕тикою пов'язаний не був. Раптова смерть всього через м╕сяць п╕сля
обрання (найкоротший понтиф╕кат з 1605 р.) привернула увагу до його
особистих якостей, як╕ асоц╕ювалися з простотою, демократизмом, в╕дновленням
╕нституту папства. Папу називали «усм╕хнений папа», «нев╕домий папа».
- Перший Папа, який вибрав подв╕йне ╕м'я (на честь сво╖х двох попередник╕в).
Збирався зд╕йснити ряд реформац╕й Католицько╖ Церкви.
- Понтиф╕кат
- П╕сля свого обрання на папський престол Лучан╕ розпов╕в журнал╕стам про
сво╖х улюблених письменник╕в, серед яких почесне м╕сце займали Марк Твен,
Франческо Петрарка, Вальтер Скотт, Чарльз Д╕ккенс, Г╕лберт К╕т Честертон. Що
ц╕каво, Марк Твен був ате╖стом, ще дво╓ автор╕в з цього списку були
протестантами. Петрарка, хоч ╕ був католиком, але до папства ставився
скептично. Т╕льки Честертон був д╕йсно побожним людиною. Так що л╕тературн╕
смаки у ╤вана Павла I не зовс╕м в╕дпов╕дали звичним для католицьких
клерикальних к╕л стереотипам, в╕дпов╕дно, це викликало р╕зн╕ коментар╕. За
к╕лька рок╕в до обрання Лучан╕ випустив книгу «Найв╕дом╕ш╕» (Illustrissimi), що
м╕стить д╕алоги з р╕зними видатним письменниками ╕ ф╕лософами, а також П╕нокк╕о (найулюблен╕ший його персонаж, на якого в╕н
неодноразово посилався в пропов╕дях). Лучан╕ висловлювався проти пол╕тики
«╕сторичного компром╕су», запропонованого ╕тал╕йськими комун╕стами, що не
заважало йому визнавати за католиками право бути членами компарт╕╖ за умови
збереження ними в╕ри. Про ате╖зм в╕н говорив, що одна з причин, що породжують
його, поляга╓ в суперечност╕ м╕ж словами та справами католик╕в.
- Лучан╕ взяв соб╕ подв╕йне ╕м'я вперше за всю ╕стор╕ю католицько╖ церкви (╕
взагал╕ в╕н був першим папою б╕льш н╕ж за 1000 рок╕в, що використав нове ╕м'я).
╤ван Павло вибрав це ╕м'я на честь двох сво╖х безпосередн╕х попередник╕в: ╤ван XXIII ╕ Павла VI. Це пророкувало деяк╕ нововведення, як╕ з'явилися
практично в╕дразу. ╤ван Павло ╤ в╕дмовився в╕д середньов╕чно╖ церемон╕╖
коронац╕╖, зам╕нивши ╖╖ урочисто╖ месою на паперт╕ Базил╕ки Святого Петра. В╕дмовився в╕н також ╕
в╕д т╕ари. Вс╕ ц╕ д╕╖ оц╕нили як остаточну в╕дмову в╕д претенз╕й на
св╕тську владу. Церемон╕я ╕нтрон╕зац╕╖ папи не пройшла без пригод. У церемон╕╖
брала участь делегац╕я Рос╕йсько╖ православно╖ церкви на чол╕ з митрополитом
Лен╕нградським ╕ Новгородським Никодимом (Ротов), який помер в╕д ╕нфаркту п╕д
час його прийому новим главою Католицько╖ церкви (п╕сля п╕днесено╖ йому чашки
кави). Цей траг╕чний еп╕зод був витлумачений як поганий знак для нового
понтиф╕ка.
- У четвер 28 вересня 1978, у Рим╕
вийшли екстрен╕ випуски газет, у яких величезними л╕терами було написано про
смерть папи ╤вана Павла I. Рано вранц╕ папа був знайдений мертвим у сво╖й
опочивальн╕. За оф╕ц╕йним пов╕домленням Ватикану, раптова смерть папи настала в╕д ╕нфаркту м╕окарда.
О 12 годин╕ того ж дня його т╕ло було виставлено для прощання в одному з поко╖в
Апостольського палацу. В╕н був папою всього 33
дн╕, один з найкоротших понтиф╕кат╕в за всю ╕стор╕ю папства.
- ╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
|