Франциск, S.J. (лат. Franciscus), ім'я при народженні Хорхе Маріо Берґольйо (ісп. Jorge Mario Bergoglio; * 17 грудня 1936, Буенос-Айрес)




Франциск у сані кардинала


Новий понтифік Франциск на
бенедиктинській лоджії Собору святого
Петра у день виборів.


Кардинал Берґольйо і президент Аргентини
Крістіна Фернандес де Кіршнер

Франциск, S.J. (лат. Franciscus), ім'я при народженні Хорхе Маріо Берґольйо (ісп. Jorge Mario Bergoglio; * 17 грудня 1936, Буенос-Айрес) — Папа Римський з 13 березня 2013 року; аргентинський кардинал, архієпископ Буенос-Айреса, примас Аргентини, єзуїт.
Біографія
Народився в сім'ї італійського залізничника, був одним із п'яти дітей. Його батько — Хосе Франціско Берґоліо походить з Портакомаро — області П'ємонту; емігрував у Аргентину. 12 грудня 1935 року Хосе Франціско одружився з уродженкою Буенос-Айресу Регіною Марією Сіворі, батьки якої також походять з Італії. Хорхе Маріо Берґольйо має четверо молодших братів та сестер: Альберто-Гораціо, Оскар-Адріан, Марта-Реґіна та Марія-Елєна. Батько пропрацював на аргентинській залізниці. Після отримання диплома вищої освіти в галузі хімічної технології, майбутній Папа вступив до семінарії в Вілья-Девото, що в передмісті Буенос-Айреса. 11 березня 1958 вступив до ордену єзуїтів і отримав гуманітарну освіту у навчальних закладах ордену. Новіціат проходив у Чилі, де також вивчав гуманітарні науки. У Вищій колегії святого Йосифа в Сан-Мігель, недалеко від Буенос-Айреса, здобув ліценціат з філософії, вивчав літературу, психологію і богослов'я в колегії Непорочної в Санта-Фе і колегії Спасителя в Буенос-Айресі.
Висвячений на священика 13 грудня 1969 єпископом Рамоном Хосе Кастельяно, після чого продовжив навчання в Іспанії. Останні обітниці в ордені єзуїтів склав 22 квітня 1973. Берґольйо був магістром новіціату в Вілья-Баріларі, професором богословського факультету, радником єзуїтської провінції та ректором Вищої колегії святого Йосифа в Сан-Міґель, провінційним настоятелем Аргентини (1973–1979). У середині 80 років ХХ століття він відвідує Філософсько-теологічний інститут святого Георгія у Франкфурті на Майні для обговорення дослідницької діяльності та майбутньої теми докторської роботи. Проте цей проект не дістав свого продовження. Після перебування у Німеччині став духівником колегії Спасителя в Кордові, а потім знову ректором Вищої колегії святого Йосифа в Сан-Міґель.
20 травня 1992 Папа Римський Іван Павло II призначив Хорхе Берґольйо титулярним єпископом Ауки, єпископом-помічником Буенос-Айреса. Єпископська хіротонія відбулася 27 червня того ж року в кафедральному соборі Буенос-Айреса (головним святителем був архієпископ Буенос-Айреса кардинал Антоніо Куаррачіно, а співсвятителями — єпископ Мерседес-Луґан Еміліо Оґнєновіч і апостольський нунцій в Аргентині архієпископ Убальдо Калабрезі. 3 червня 1997 призначений архієпископом-коад'ютором архідієцезії Буенос-Айреса; успадкував престол Буенос-Айреса 28 лютого наступного року, після смерті кардинала Куаррачіно. 6 листопада 1998 призначений також ординарієм для вірян східних обрядів, що проживають в Аргентині і не мають власного прелату (у тому числі, близько 300 тисяч представників УГКЦ). Великий канцлер Католицького університету Аргентини і віце-президент єпископської конференції Аргентини.
На консисторії, що відбулася 21 лютого 2001, Папа Іван Павло II надав архієпископові Берґольйо сан кардинала-пресвітера з титулом римської церкви Сан-Роберто Белларміно. Брав участь у конклаві 2005 під час якого називався одним із папабілів. Під час голосування він був основним конкурентом Йозефа Ратцингера: у передостанньому турі отримав 40 голосів кардиналів зі 114 присутніх. Проте вже у наступному турі за нього проголосувало 26 кардиналів, і папою було обрано Ратцингера.
З 2005 по 2011 рік, упродовж двох каденцій, кардинал Берґольйо — голова єпископської конференції Аргентини.
Діяльність на папському престолі
13 березня 2013 року був обраний 266-м Папою Римським. Взяв тронне ім'я Франциск на честь засновника ордену францисканців Франциска Ассізького. Це ім'я досі не використовувалося, таким чином він став першим після папи Ландона у 913 році, хто обрав собі нове ім'я (якщо не враховувати Івана Павла I, який поєднав два часто вживані Папами імені). Речник Ватикану заявив, що ім'я Франциск буде офіційно змінено на Франциск I тільки якщо і коли буде обрано Франциска II.
Близько 20:22 за місцевим часом, після завершення конклаву, папа Франциск вийшов на середній балкон Собору святого Петра одягнутий у білу сутану без моцетти та промовив своє перше звернення:

Брати́ та сестри! Доброго вечора! Ви знаєте, що завданням конклаву було дати Риму нового єпископа. Здається, мої брати, кардинали пішли аж на край землі, щоб його привести́. … Але ми тут. … Я дякую за цей прийом. Діоцезія Риму має нового єпископа. Дякую. Зараз я хотів би помолитися за нашого емеритованого єпископа Банедикта XVI. Помолимося всі разом за нього, щоб Бог його благословив та Матір Божа його охоронила. - Отче наш… Богородице Діво… Слава Отцю…

Хорхе Берґольйо став першим Папою-єзуїтом, а також першим Папою в історії із Нового світу. Останнім Папою з-за меж Європи був сирієць Григорій III, обраний у 731 році.
За словами керівника УГКЦ Святослава Шевчука, який у 2010 році був апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі, папа може прискорити процес надання Патріархату УГКЦ.
Папа Франциск і Україна
Папа Римський Франциск добре знає ситуацію Української греко-католицької церкви, оскільки був вихованцем українського священника. Глава Української греко-католицької церкви патріарх Святослав Шевчук розповів:
Папа Франциск є вихованцем нашого священика Степана Чміля, який тепер похований у базиліці св. Софії в Римі. Нинішній Папа, а тоді студент Салезіянської школи, щодня раненько, поки ще всі хлопці спали, прислуговував о. Чмілю під час Служби Божої. Він добре знає наш обряд і навіть пам'ятає нашу літургію. Востаннє я його відвідував, коли прощався з Аргентиною, від'їжджаючи до України, і просив, щоб він дав свої свідчення для беатифікаційного процесу о. Степана Чміля, на що він радо погодився. Отож, Святіший Отець дуже добре знає і про нашу Церкву, і про нашу літургію та обряд, про нашу духовність.
Погляди
Теологія визволення
Берґольйо — майстерний богослов, який дистанціювався від «теології визволення» ще на початку кар'єри. Фахівці вважають, що він близький до консервативного світського руху Comunione e Liberazione.
Аборти та евтаназія
Кардинал Берґольйо закликав духовенство і мирян виступити проти евтаназії та абортів.^[13]
Гомосексуалізм
Папа Франциск засуджує гомосексуалізм. Він рішуче виступає проти законодавства, запровадженого 2010 аргентинським урядом про дозвіл одностатевих шлюбів, назвавши його «реальним і важким антропологічним поверненням назад». У листі до монастирів у Буенос-Айресі він писав: «Давайте не будемо наївними, ми говоримо не про просту політичну боротьбу, це — руйнівні претензії проти плану Божого; ми говоримо не про простий законопроект, а про махінації Отця Брехні, який прагне заплутати й обдурити дітей Божих». Папа також підкреслив, що прийняття гомосексуалістів є однією з форм дискримінації щодо дітей. Цю позицію засудила Президент Аргентини Крістіна Фернандес де Кіршнер, яка припустила, що тон церкви нагадує «середньовіччя і інквізицію».
Соціальна справедливість
Хоча Берґольйо послідовно проповідує співчуття до бідних, деякі спостерігачі розчаровані тим фактом, що він не акцентує увагу на проблемах соціальної справедливості. Замість того, щоб чітко сформулювати позицію з питань політичної економії, Берґольйо надає перевагу підкреслювати важливість духовності та святості, вважаючи, що це природним шляхом вестиме до більшого співчуття бідним. Тим не менш, він висловив підтримку соціальним програмам і публічно висловлював сумніви у справедливості вільної ринкової політики. Також відомі його відвідин хоспісу 2001 року, де майбутній папа умив і поцілував ноги дванадцятьом хворим на СНІД.
Голодомор
У своїй книзі "Про небеса і про землю" Папа Франциск відніс Голодомор українського народу до трьох найбільших геноцидів минулого сторіччя (разом із геноцидом вірмен та євреїв). Вказавши, що українці постраждали через боротьбу за свободу.
Стосунки з аргентинським урядом
У питаннях гомосексуальності, контрацепції, целібату та жінок на священицьких посадах Папа Франциск безкомпромісно консервативний. Не в останню чергу цим обумовлені і його складні відносини з державною владою. Президент Аргентини Крістіна Фернандес де Кіршнер та її попередник — її померлий чоловік — неодноразово намагалися притягти Бергольйо до суду за його нібито надто тісну співпрацю з аргентинською військовою диктатурою 1970–1980 років.
Цікаві факти
У Папи Франциска є лише одна легеня (іншу йому видалили у підлітковому віці через інфікування).
Улюблений фільм Франциска І — Il pranzo di Babette (Babette's Feast), 1987-го року. Фільм розповідає про двох сестер, які живуть в ізольованому селі з їхнім батьком-пастором маленької протестантської церкви.
Улюблена картина «Біле розп'яття» Марка Шагала.
Улюбленою книгою є «Божественна комедія» Данте.
Серед інших інтересів також є поезія відомого німецького поета Йоганна Гельдерліна, а також музика Бетховена.
У Папи Франциска є ступінь магістра філософії та хімії. Він викладав літературу, філософію, теологію і психологію.
Як архієпископ він відмовився від апартаментів, які йому за це надавались, і обрав скромне помешкання.
Він сам готує собі їжу та їздить громадським транспортом. Якщо кудись летить, то лише економ-класом.
Папа дуже любить танго і футбол. Вболіває за аргентинську команду Сан-Лоренсо де Альмагро.
У молоді роки зустрічався із дівчиною.
Праці
книга На Небі і на Землі (ісп. Sobre el cielo y la tierra), 2010
Медитації для релігійних (ісп. Meditaciones para religiosos, 1982)
Роздуми над апостольським життям (ісп. Reflexiones sobre la vida apostólica, 1986)
Роздуми про Надію (ісп. Reflexiones de esperanza, 1992)
Діалоги між Іваном Павлом ІІ та Фіделем Кастро (ісп. Diálogos entre Juan Pablo II y Fidel Castro, 1998)
ісп. Educar: exigencia y pasión, 2003
Кладучи батьківщину на плечі (ісп. Ponerse la patria al hombro, 2004)
Нація, яку потрібно збудувати (ісп. La nación por construir, 2005)
Корупція і гріх (ісп. Corrupción y pecado, 2006)
За самозвинуваченням (ісп. Sobre la acusación de sí mismo, 2006)
Правдива сила в служінні (ісп. El verdadero poder es el servicio, 2007)
Відкритий розум, віруюче серце (ісп. Mente abierta, corazón creyente, 2012)
Lumen Fidei – перша енцикліка Папи Франциска підписана 29 червня 2013 року.
Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org

Сайт створено 10 квітня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2013