Будинок в Марктл╕, де жив Йозеф Ратц╕нгер
 
Кра╖ни, як╕ в╕дв╕дав Папа Бенедикт XVI
 
Бенедикт XVI (лат. Benedictus PP. XVI), ╕м'я при народженн╕ Йозеф Ало╖с Ратц╕нгер (* 16 кв╕тня 1927 року в м╕ст╕ Марктль, Бавар╕я, Н╕меччина) — 265-й Папа Римський19 кв╕тня 2005 по 28 лютого 2013), колишн╕й голова Католицько╖ церкви та суверен держави Ватикан. Почесний Папа Римський.
Один ╕з найближчих сп╕впрац╕вник╕в ╤вана Павла II, до обрання папою очолював Колег╕ю кардинал╕в ╕ Конгрегац╕ю з питань в╕ровчення. Автор близько 60 книг: «Вступ до християнства», «Есхатолог╕я», «Зв╕т про стан в╕ри», «Бог ╤суса Христа», «С╕ль земл╕», «Християнство та Католицька Церква на злам╕ тисячол╕ть» тощо.
11 лютого 2013 року Бенедикт XVI у зверненн╕ заявив, що зречеться Святого престолу 28 лютого. Понтиф╕к пояснив св╕й крок поганим станом здоров'я.
28 лютого папа Бенедикт зр╕кся престолу.
Б╕ограф╕я
Йозеф Ратц╕н╜ер народився у Велику Суботу, 16 кв╕тня 1927 року в маленькому баварському м╕ст╕ Марктл-ам-╤нн в родин╕ оф╕цера пол╕ц╕╖. У 1939 роц╕ вступа╓ до католицько╖ духовно╖ сем╕нар╕╖ в Траунштайн╕ (Traunstein).
У 1943 роц╕ 16-р╕чний сем╕нарист був призваний в арм╕ю до корпусу протипов╕тряно╖ оборони, а 1944 року — до вермахту. У 1945 роц╕ ╕нтернований н╕мецький солдат попав до табору союзник╕в, про який дос╕ згаду╓ з жахом. 29 червня 1951 року, мюнхенський кардинал Фаульхабер висвятив Ратц╕нгера в сан священика.
1953 року 26-р╕чний Йозеф блискуче захистив дисертац╕ю про спадщину Святого Августина — ╕ прославився як кращий ╕з теолог╕в Н╕меччини. 1959 року Ратц╕нгер став викладачем кафедри теолог╕╖ Боннського ун╕верситету, а 1966-го — головним експертом у питаннях догматично╖ теолог╕╖ в Тюб╕нгенському ун╕верситет╕, де стався ще один перелом в житт╕: Йозеф Ратц╕нгер взявся бути головним ╕деолог╕чним опонентом промарксистських студентських заворушень, що охопили в 60-╕ роки всю ╢вропу. 1972 року на противагу антиклерикальним журналам ╕ газетам, що заполонили ╢вропу, Ратц╕нгер заснував теолог╕чний журнал Communio, який дос╕ ╓ одним з найпопулярн╕ших католицьких видань св╕ту. Рукоположений у березн╕ 1977 в ╓пископи, оп╕кувався д╕╓цез╕ями в Мюнхен╕ та Фрайз╕нгу; у червн╕ того ж року Папа Павло VI зв╕в його в сан кардинала.
Йозеф Ратц╕нгер — ╕нтелектуал ╕ богослов: зна╓ 10 мов ╕ ма╓ 8 докторських ступен╕в з теолог╕╖ та ф╕лософ╕╖, — ╕ при цьому переконаний консерватор. В╕н отримав пр╕звисько «зал╕зний кардинал», прославившись сво╖м неприйняттям розлучень, аборт╕в, гомосексуальних шлюб╕в, клонування та мультикультурал╕зму. Хоча за в╕ком ╓ кардинали старш╕ за нього, в╕н перебував у кардинальському сан╕ довше за вс╕х (з 1977 року).
Брав участь у Другому Ватиканському собор╕ як радник-теолог кардинала Йозефа Фрин╜уса, проте схвалював не вс╕ з проголошених реформ.
1980 — в╕дхилив пропозиц╕ю Папи ╤вана Павла II очолити Кон╜ре╜ац╕ю католицько╖ осв╕ти.
1981 — погодився з призначенням на пост префекта Конгрегац╕╖ доктрини в╕ри, який займав до п╕днесення у г╕дн╕сть Папи.
3 грудня 2002 року Ратц╕н╜ера обрано деканом кардинальсько╖ коле╜╕╖. В╕н був також членом ком╕с╕╖ Ecclesia Dei, створено╖ на п╕дстав╕ однойменного Motu proprio Папи ╤вана Павла II.
19 кв╕тня 2005 року обраний Папою Римським, прийнявши ╕м'я Бенедикта XVI.
Зречення
11 лютого 2013 року Бенедикт XVI оголосив, що через пог╕ршення здоров'я зречеться престолу о 20:00 28 лютого 2013 року.[1][3] Востанн╓ Папа Римський оголошував про сво╓ добров╕льне зречення в╕д престолу у 1415 роц╕. Тод╕ престолу зр╕кся Григор╕й XII. Але зг╕дно ╕нформац╕╖ ╕тал╕йсько╖ газети «La Repubblica» дипломатичне зречення ╓ результатом допов╕д╕ зроблено╖ для Папи Римського на дек╕лькох сотнях стор╕нок 17 грудня 2012 року, де йшла мова про анал╕з стану Католицько╖ Церкви, гомосексуал╕зм католицьких монах╕вцел╕бат╕в священик╕в, та розкрадання кошт╕в церкви ╓пископами
28 лютого 2013 Бенедикт XVI оголосив про зречення в╕д престолу. В╕д цього часу в╕н оф╕ц╕йно вважа╓ться почесним Папою Римським.
Погляди
Часто Бенедикт XVI розгляда╓ться як консервативний Папа, особливо в пор╕внянн╕ з ╤ваном Павлом II. У 2000-х роках американськ╕ ╓пископи схвалили новий переклад Святого Писання, в якому багато терм╕н╕в чолов╕чого роду були зам╕нен╕ на поняття середнього роду (щоб не дискрим╕нувати ж╕нок). Кардинал Ратц╕нгер дом╕гся заборони використання Церквою перекладу, який вважався «рев╕з╕он╕стським».
Тим часом в Н╕меччин╕ нещодавно вийшла друком книжка самого Йозефа Ратц╕нгера, де уродженець Бавар╕╖ розпов╕в про сво╓ бачення майбутнього католицизму. З не╖ виплива╓, що Ратц╕нгер пропону╓ консервативний шлях розвитку церкви ╕ «повернення до джерел». У сво╓му огляд╕ книжки Й. Ратц╕нгера газета Suddeutsche Zeitung писала, що кардинал вважа╓ ╓вропейське християнство порятунком для цив╕л╕зац╕╖ на континент╕.
У 2003 роц╕ в ╕нтернет╕ з'явився сайт англ╕йською мовою, присвячений життю ╕ служ╕нню кардинала Йозефа Ратц╕нгера, префекта Конгрегац╕╖ в╕ровчення. На головн╕й стор╕нц╕ задекларовано м╕с╕ю кардинала Йозефа Ратц╕нгера — проголошувати ╕ захищати доктрину в╕ри ╕ морал╕ в католицькому св╕т╕. Ц╕ слова ╤вана Павла II багато в чому пояснюють популярн╕сть фан-клубу кардинала.
╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 11 листопада 2013 року
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2013