Бенедикт XIV (лат. Benedictus PP. XIV), Просперо Лоренцо Ламберт╕н╕, ╕тал. Prospero Lorenzo Lambertini, (*31 березня 1675, Болонья — †3 травня 1758, Рим) — 247 папа римський з 17 серпня 1740 по 3 травня 1758.
Церковна кар'╓ра
Просперо Ламберт╕н╕ народився 31 березня 1675 в Болонь╖, в той час другому по величин╕ м╕сту Папско╖ держави. Походить ╕з зб╕дн╕вшо╖ аристократично╖ родини. Отримав юридичну та теолог╕чну осв╕ту. Поступив на службу в римську кур╕ю. Бенедикт XIII назначив його ╓пископом Анкони. У 1728 Ламберт╕н╕ став кардиналом. Климент XII назначив Ламберт╕н╕ архи╓пископом Болонь╖.
Понтиф╕кат
17 серпня 1749 року конклав, який вже зас╕дав 6 м╕сяц╕в вибира╓ Просперо Ламберт╕н╕ новим папою римським. Зайнявся модерн╕зац╕╓ю кур╕╖, монаших орден╕в та обряду та╖нств. Був противник ╓зу╖т╕в як╕ в той час набрали сили та впливу у ╢вроп╕.
Бенедикт XIV показу╓ себе як прихильник поклон╕ння Мар╕╖ у сво╖й булл╕ в╕д 27 вересня 1748 року Gloriosae Dominae. Сприя╓ р╕зним мар╕╖нським орган╕зац╕ям. Запланована булла Mulierem pulchram про непорочне зачаття залишилась неопубл╕кована.
Бенедикт XIV заключа╓ ряд конкордат╕в з ╤спан╕╓ю, Корол╕вством Неаполь та герцогством Савойя. У 1745 роц╕ публ╕ку╓ буллу «Vix pervenit» де засуджу╓ лихварство. Заснував Римську археолог╕чну академ╕ю, а в Римському ун╕верситет╕ в╕дкрив в╕дд╕лення х╕м╕╖, ф╕зики та математики. П╕дтримував письменник╕в та артист╕в. В Болонь╖ створив спец╕альний факультет для ж╕нок та анатом╕чний музей. П╕дтримував переписку з в╕домими людьми Епохи Просв╕тництва. Займався реставруванням римських пам'ятник╕в та побудовою нових, за що був шанований не т╕льки в Рим╕ але ╕ за його межами.
╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 10 листопада 2013 року
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2013