Олександр VI (ім'я та прізвище при народженні — Рударік Лянсол-і-да-Боржа (літературною каталонською) або Родерік Лянсол-і-де-Боржа (валенсійською), кат. Roderic Llançol i de Borja) (* 1 січня 1431 — † 18 серпня 1503)






Герб папи Борджиа на
стіні замку Святого Ангела


Гробниця пап Олександра VI
і Калікста III в римській
церкві Санта-Марія-ді
-Монсеррато

Олександр VI (ім'я та прізвище при народженні — Рударік Лянсол-і-да-Боржа (літературною каталонською) або Родерік Лянсол-і-де-Боржа (валенсійською), кат. Roderic Llançol i de Borja) (* 1 січня 1431 — † 18 серпня 1503) — папа римський з 11 серпня 1492 р. до 18 серпня 1503 р.
Народився в містечку Шатіва неподалік від Валенсії 1 січня 1431 року. У 1456 році Рударік да-Боржа став кардиналом, а у 1457 р. — віце-канцлером Римської церкви. Коронація Рударіка да-Боржі на посаду папи відбулася в Соборі Святого Петра 26 серпня 1492 р. під іменем Олександра VI.
Прагнув до відродження Ватикану як могутньої держави. При ньому розвинувся непотизм. У своїй політиці керувався перш за все інтересами Чезаре та інших синів. Розв'язав конфлікт між Іспанією та Португалією, який стосувався їхніх колоніальних володінь — 4 травня 1493 видав буллу яка поділила нововідкриті землі, тобто фактично увесь світ поза Європою між цими країнами. Під час Італійських воєн лавіював між різними сторонами в залежності від особистої вигоди. Його політика сприяла іноземним вторгненням в Італію. З 1497 року допомагав Чезаре в його намаганнях створити сильну державу в Центральній Італії. В боротьбі з політичними супротивниками широко використовував вбивства. Вступив у кровозмісні стосунки з власною дочкою. В 1497 році не маючи можливості розправитися з відлученим ним від церкви Савонаролою який вимагав скинення злочинного та розбещеного папи, Олександр VI активно допомагав його супротивникам яким вдалося захопити та стратити Савонаролу. Папа усіма засобами збирав гроші — конфісковував майно багатих людей, широко продавав церковні посади. Ці кошти, а також збори від ювілейного 1500 року та хрестоносної десятини Олександр VI використав для завоювання Романьї, яка лише номінально залежала від папи. В 1501–1503 роках папі вдалося подолати наймогутніші феодальні родини папської області — Колонна і Орсіні. Правління Олександра VI сильно підірвало авторитет пап та католицької церкви в цілому.
Папа Олександр VI був меценатом видатних художників — Рафаеля, Мікеланджело та інших.
Папа Олександр VI, як і Калікст III (теж да-Боржа), вважався сучасниками каталонцем, хоча народився під Валенсією. Відомий вислів кардинала П'єтро Бембо, коли Калікста ІІІ було обрано папою: «О, Боже! Римська церква в руках каталонців!» (лат. Oh Dio, la Chiesa romana in mani dei catalani!).
Коли Борджіа отримав папську тіару, молодий кардинал Джованні Медічі (майбутній папа Лев X) сказав: «Ми потрапили в пащу вовка, він зжере всіх нас, якщо ми не знайдемо кошти позбутися від нього». Кардиналу довелося втекти з Риму, про його слова негайно донесли папі Борджіа.
Папа роздавав посади кардиналів на свій особистий розсуд залежно від політичної чи фінансової вигоди. Його син Чезаре став кардиналом у 17 років. Часто багаті сеньйори купували кардинальські капелюхи своїм синам, яким не виповнилося й 12 років. За роки правління понтифік призначив 47 кардиналів.
Ворогам, з яким не вдавалося домовитися, вірні слуги папи Борджіа підносили «отруєну чашу». Французький публіцист 19 століття Лео Тексілен писав: «Він (Олександр) довів спосіб вбивства до досконалості. Завдяки своїм спеціальним знанням в цій області і сприянні відданих йому хіміків йому вдалося створити цілий арсенал надзвичайно тонких отрут. Олександр, Чезаре, Лукреція діяли самі або через своїх слуг. Досить було слузі, прогулюючись по вулицях і площах, вколоти голкою вказаних ним перехожих, щоб останні падали замертво. У резервуарі голки знаходилася отрута, крапля якої могла вразити здорового бика».
Борджіа, завдяки старанням своїх учених, створив своє особливе вино: «Знамените вино Борджіа мало те властивість, що дія його позначалося лише через кілька років: у людини випадали зуби, волосся, сходила шкіра, і він помирав після довгої і болісної агонії».
Біограф Томазі писав про вдачі папського двору: «Чотири дні вони провели в лісах Остії, вільно віддаючись поривам плоті; бенкети змінювалися бенкетами, і там панувала така розпуста, яку в змозі придумати лише найперекрученіша уява. Повернувшись до Риму, вони перетворили його на кубло, в святилище гидот. Неможливо перелічити всі крадіжки, вбивства і злочини, які здійснювалися щодня при дворі папи. Людського життя не вистачило б описати всі подробиці ».
Монах домініканець Ієронім Савонарола викривав підлість і розпусту керівництва церкви. Не дивно, що за такої вдачі Савонарола передбачав прийдешній кінець світу. Борджіа, бачачи повагу у народі до проповідника, спочатку спробував залучити його на свій бік, запропонувавши посаду кардинала.
Савонарола відмовився від підкупу: «Якщо мені й судилося носити червоний кардинальський капелюх, то нехай він буде пофарбований моєю власною кров'ю». У відповідь Борджіа не сховав своїх намірів позбавитися від Савонароли: «Цей чернець повинен померти, хоча б він був самим Іваном Хрестителем!».
Савонарола був відлучений від церкви. У відповідь на зречення проповідник вимовив: «Несправедливе відлучення не має ніякої сили. О, Рим, ти хворий смертельно. Ти залишив Бога! Христос, Ти будь моїм пастирем, моїм єпископом, моїм татом! ». Ієронім Савонарола був страчений в 1498 році у віці 46 років. Щоб народ не поклонявся праху Савонароли як мощам мученика, тіло страченого було спалено, а попіл розвіяно за вітром.
Борджіа позбавлявся і від військових офіцерів, незадоволених його політикою, незважаючи на їх таланти і бойові заслуги.
Справи Борджіа славилися по всій Європі. Одного разу посли королів прибутку до папи на збори із загальним засудженням його дій, які завдають шкоди релігії. У відповідь Борджіа заявив: «Ці деспоти насмілюються дорікати наміснику святого Петра і ставлять мені в провину якісь вбивства і грабежі, в той час як самі залишають цілі королівства своїм дітям і вбивають мільйони людей у своїх кривавих бійках! Підіть геть, жалюгідні сателіти, і передайте хто послав вас, що мені ще багато чого треба зробити, щоб зрівнятися з ними в їхніх злочинах»
«Що повинні думати народи про своїх тиранів, якщо Олександр вважає короля більш огидним, ніж він сам?» - Сказав тоді проповідник Савонарола.
Помер папа у віці 72 років, за офіційною версією - від застуди. Говорили, що він з'їв отруєні солодощі. У вбивстві також підозрювали його сина Чезаре. За іншою версією, папа підмішав отруту в вино кардиналам, від яких хотів позбутися, але помилково сам випив отруту.
Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org

Сайт створено 10 квітня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2013