Петро Олексійович Порошенко (*26 вересня 1965, Болград, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — український бізнесмен, державний та політичний діяч, п'ятий і чинний Президент України (з 7 червня 2014).

Раніше працював народним депутатом України III, IV, V та VII скликань, міністром економічного розвитку та торгівлі України, міністром закордонних справ України (9 жовтня 2009 — 11 березня 2010), членом Ради Національного банку України (2007–2014).

Підприємець: власник кондитерської корпорації «Рошен», кількох автомобільних і автобусних заводів, «П'ятого каналу» та інших активів. Видання «Forbes» оцінює статок Петра Порошенка у 1,2 млрд доларів, ставлячи його на восьме місце у списку найбагатших людей України.

Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, заслужений економіст України. Кандидат юридичних наук.

Біографічні відомості

Народився 26 вересня 1965 у Болграді, Одеська область, у родині управляючого міською сільгосптехнікою і головного бухгалтера в управлінні сільського господарства. Місто знаходиться на березі найбільшого в Україні прісноводного озера Ялпуг. Пізніше родина переїхала до молдавського міста Бендери. У школі Петро Порошенко займався дзюдо, отримував нагороди на змаганнях з цього виду спорту. Саме у Бендерах закінчив школу.

У 1984–1986 служив у Радянській армії.

Освіта

У 1989, після семи років навчання з відзнакою закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету імені Т. Шевченка за спеціальністю «міжнародні економічні відносини», після чого продовжив навчання в аспірантурі. До 1992 навчався в аспірантурі та працював асистентом кафедри міжнародних економічних відносин Київського університету.

Початок підприємницької діяльності

У той же час майбутній політик у 1990–1991 почав працювати у приватному секторі, зокрема заступником генерального директора Об'єднання малих підприємств та підприємців «Республіка». Згодом, він очолив АТ «Біржовий дім „Україна“», яким керував до 1993.

У 1993–1998 працював генеральним директором ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн».

У 2002 захистив кандидатську дисертацію на тему «Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні». Автор монографій «Державне управління корпоративними правами в Україні. Теорія формування правовідносин» та низки наукових публікацій. Співавтор підручника «Сучасні міжнародні економічні відносини».

Політична кар'єра

У 1998 році Порошенко став членом партії об'єднаної Соціал-демократичної партії України. Партію якраз тоді очолив Віктор Медведчук.

На виборах 1998 був 11-й у партійному списку СДПУ(О). Однак мандат здобув у мажоритарному окрузі № 12. Входив у парламентську фракцію об'єднаних соціал-демократів, був обраний членом Політбюро СДПУ(О).

На початку 2000 залишив СДПУ(О) і створив фракцію «Солідарність», згодом — партію «Солідарність». Остання восени того року увійшла до Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України» (згодом — Партія регіонів). Порошенко став співголовою утвореної партії, у березні 2001 року — заступником голови. Через півроку Порошенко залишив лави партії через принципову розбіжність поглядів.

У грудні 2001 партія «Солідарність» увійшла до виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», а Порошенко став керівником виборчого штабу блоку. Після парламентських виборів 2002 року опозиційний блок Віктора Ющенка «Наша Україна» вперше одержав понад 25 % голосів виборців. За списком «Нашої України» Порошенко у 2002 і 2006 роках обирався народним депутатом. Очолював парламентські комітети з питань бюджету (2002–2005) та фінансів (2006–2007).

Прихід Порошенка в політику завдав удару по його бізнесу через те, що він взяв участь в опозиційному політичному проекті Віктора Ющенка «Наша Україна».

З липня 2004 — заступник керівника штабу коаліції «Сила народу», з моменту створення партії Наша Україна — в її керівництві.

8 лютого 2005 призначений на посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України. 5 вересня 2005 року після висунення проти нього звинувачень з боку колишнього Державного секретаря Олександра Зінченка, подав заяву про відставку, щоб займана посада не вбачалась як можливість тиску на правосуддя. В кінці вересня подав позов на Олександра Зінченка до суду. Суд зобов'язав Зінченка принести публічні вибачення Порошенку, адже жодне з обвинувачень колишнього Державного секретаря не знайшло собі підтвердження і не було доведено в суді.

З 22 лютого 2007 Порошенко — голова Ради Національного банку України.

9 жовтня 2009 Верховна рада підтримала представлену президентом кандидатуру Петра Порошенка на посаду міністра закордонних справ, за це проголосували 240 депутатів. На цій посаді Петро Порошенко працював до 11 березня 2010 року, коли був звільнений разом з іншими міністрами, президентом Януковичем.

23 грудня 2009 обраний почесним професором Університету банківської справи Національного банку України.

23 березня 2012 призначений Міністром економічного розвитку і торгівлі України. На цій посаді працював до Указ ПУ від 3 грудня 2012, звільнений згідно з указом Президента України № 679/2012.

На виборах до Верховної Ради 2012 року був кандидатом у народні депутати у окрузі № 12. З грудня 2012 року — народний депутат України 7-го скликання, до парламенту пройшов самовисуванцем. Член Комітету з питань європейської інтеграції. Позафракційний.

Підтримка Петра Порошенка на виборах Президента України 2014.

Після лютневих подій 2014 року (зміни влади, усунення від влади Януковича) відмовився увійти до уряду Арсенія Яценюка. У контексті Кримської кризи здійснив поїздку до Криму.

Володіння мовами

Українська

Російська

Англійська

Румунська (молдовська)

Президентство

У Вікіджерелах є оригінали текстів на тему: Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Петра Порошенка

Взяв участь у президентських виборах 2014 року; за їхніми результатами отримав більше ніж половину (54,7%) голосів виборців, здобувши таким чином перемогу в першому турі й уникнувши другого. На виборах виступав в альянсі з Віталієм Кличком (про це було проголошено 29 березня 2014 — на з'їзді «УДАРу»). Слоган передвиборчої кампанії Порошенка — «Жити по-новому».

Приведений до присяги 7 червня 2014 року. Того ж дня прийняв на себе повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Під час інаугураційної промови Порошенко заявив, що використає весь свій дипломатичний досвід для підписання міжнародного договору, який прийшов би на зміну Будапештського меморандуму і зміг би надати надійні гарантії миру і безпеки, аж до військової підтримки у разі загрозі територіальній цілісності.

Петро Порошенко і Голова АП Борис Ложкін

Петро Порошенко у Верховній Раді України

Зустріч з віце-президентом США Джо Байденом у день інавгурації Президента України

Внутрішня політика

9 жовтня Президент Порошенко підписав закон про «Люстрацію», ухвалений Верховною Радою 16 вересня. Фінальна версія закону обмежує право для високопосадовців режиму Януковича займати посади в органах влади на 10 років, іншим — на 5.

14 жовтня Порошенко підписав указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики, як консультативно-дорадчого органу при президенті. Згідно з указом, Нацрада має готувати президентові пропозиції щодо визначення та вдосконалення антикорупційної стратегії, здійснюватиме системний аналіз стану запобігання і протидії корупції, ефективності реалізацій антикорупційної стратегії та заходів. Того ж дня Рада прийняла закон про прокуратуру, який забороняє їй право втручатися у цивільне життя, чинити вплив на громадян та бізнес.

12 січня 2015 року Порошенко підписав Указ «Про Стратегії надійного розвитку «Україна-2020», яка включає у себе 62 реформи. З них пріоритетними є 8 реформ та 2 програми. Метою реформ є досягнення європейських стандартів життя.

5 лютого Верховна Рада проголосувала за направлення до Конституційного суду законопроекту про скасування недоторканності народних депутатів та суддів, внесеного до парламенту Петром Порошенком.

13 лютого Порошенко створив Дорадчу міжнародну раду реформ та призначив її головою Міхеїла Саакашвілі.

24 лютого Порошенко підписав закон «Про забезпечення права на справедливий суд», який закладає правові основи для проведення судової реформи. Закон передбачає конкурсний вибір суддів, тотальну переатистацію чинних суддів, чіткий перелік можливостей відсторонення суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Зовнішня політика

27 червня 2014 року Президент Порошенко в Брюсселі підписав Угоду про асоціацію з Європейським союзом, чого в минулому році не зробив Віктор Янукович, що призвело до антивладних виступів по всій країні.

18 вересня під час виступу у Конгресі США Порошенко закликав надати Україні більше політичної підтримки та надання нелетального та летального військового обладнання, а також статус союзника поза НАТО.

24 грудня 2014 року Порошенко та Президент Литви Даля Грибаускайте під час Сьомого засідання Ради президентів домовились про співпрацю між країнами у військово-технічній сфері та підписали Дорожню карту розвитку стратегічного партнерства на 2015-2016 роки. Він заявив, що питання вступу України до НАТО вирішуватиметься через 5-6 років на референдумі, коли країна буде відповідати категоріям та стандартам цього альянсу.

29 грудня Порошенко підписав прийнятий Верховною Радою 23 грудня внесений ним законопроект про відмову від позаблокового статусу.

Під час виступу в Університеті Цюриху 19 січня 2015 року Порошенко заявив, що через два роки Україні не буде потрібен російський газ.

19 лютого 2015 року Порошенко закликав ввести на Донбас миротворчий контингент, але без участі Росії, яка як країна-агресор не може брати участі у миротворчій операції. Під час зустрічі з Єврокомісаром Йоганессом Ганом Порошенко заявив, що Україна розглядає місію Європейського союзу в рамках спільної політики безпеки і оборони як найоптимальніший варіант миротворчої операції.

24 лютого Порошенко домовився про співпрацю у сфері постачання озброєнь і військової техніки з Об'єднаними Арабськими Еміратами.

Закордонні візити

Рейтинг довіри

Цей розділ застарів. Будь ласка, допоможіть, додавши до нього інформацію, що була недоступна раніше.

У травні 2013 року президентський рейтинг Петра Порошенка за даними фонду «Демократичні ініціативи» складав 4,5%. Вже у грудні того ж року під час Євромайдану по даними соціологічної компанії «Рейтинг» та СОЦІС його рейтинг складав 10%.

У квітні 2014 року за Порошенка були готові віддати свій голос 32,9% українців.

Згідно з соціологічним опитуванням, проведеним групою Q&Q з 1-го по 14-те червня 2014 року, Порошенко продовжує займати провідні позиції серед політиків і після виборів Президента України (близько 53% опитаних готові були проголосувати на наступних виборах за нього). Також Петро Порошенко займає першу позицію по рівню довіри серед українців.

Під час прес-конференції Порошенка 29 грудня 2014 року директор соціологічної служби Центру ім. Разумкова Андрій Биченко повідомив, що 25,5% українців вважають політиком року саме Петра Олексійовича. Другим у списку опинився прем'єр-міністр Арсеній Яценюк - 14,7%. У той ж час як показало соцопитування 17% українців були незадоволені політикою Президента.

Критика

Зволікання із введенням воєнного стану

Незважаючи на свої багаточисельні висловлювання про війну на сході України, як "вітчизняну війну" президент Порошенко не квапився із указом про введення воєнного стану, за що неодноразово піддавався критиці, як політиків так і громадськості^]. Сам Порошенко відповідаючи на критику пояснив, що ті, хто закликають вводити воєнний стан повинні усвідомлювати наслідки такого рішення для країни. Він додав, що введення воєнного стану заборонить поставки зброї та продукції подвійного призначення. Крім того Порошенко зазначив, що МВФ не дає гроші країнам, які перебувають у стані війни.

5 лютого 2015 року Порошенко заявив, що запровадить воєнний стан по всій Україні у випадку загострення ситуації на Донбасі, але зазначив, що це рішення означатиме обмеження демократії і свободи і загрожуватиме розвитку економіки.

Енергетика

4 листопада 2015 року президент Порошенко доручив правоохоронним органам перевірити прозорість закупівлі вугілля в ПАР. Після втручання Генеральної Прокуратури України виконання імпортного контракту з ПАР було заблоковане, а українські ТЕС у зимовий період лишилися без вугілля. Як результат по всій країні почались відключення споживачів від електроенергії. На фоні російської воєнної агресії проти України було укладено контракт з Росією на постачання електроенергії в Україну. 29 грудня 2014 року на прес-конференції за підсумками року стосовно закупівлі енергоносіїв у Росії заявив:

Також закликав журналістів розслідувати постачання африканського вугілля:

Сайт «Наші гроші» надав інформацію, що є підозра, що зиск від цього контракту отримають Порошенко і російський бізнесмен Костянтин Григоришин. Підписання контракту з Росією спричинило конфлікт в уряді України, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк попросив роз'яснень від міністра енергетики Володимира Демчишина, щодо невигідних для України умов і згадки в документі Крима, як частини Росії. Інтернет-видання "Українська правда" 21 січня 2015 опублікувало передовицю "Контракт на імпорт російської електроенергії - війна між президентом та прем’єром?".

Річниця Євромайдану

21 листопада 2014 року в Петро Порошенко в оточенні охорони прибув покласти квіти до хреста «Небесної сотні». Родичі загиблих на майдані кричали Порошенку ганьба!, звинувачуючи останнього в обмані, оскільки попри обіцянки не покарано жодного винного в розстрілі майдану, не надано звання Героя України загиблим на майдані. У той же день Президент присвоїв більшості загиблим на майдані звання Герой України.

Будівництво в буферній зоні Лаври

Будується біля Лаври без дозволу. Ділянку площею 0,6315 га купив 2009 року, вніс до декларації перед виборами-2014. Ділянка входить до буферної зони Лаври, від неї до Лаври — 750 м. Сусіди: Павло Яковенко — колишній головний тренер збірної України з футболу, Іван Куровський — колишній «депутат-регіонал».

Скаргу у ГПУ написали працівники музею в Лаврі. Розслідування тривало бл. 1,5 року. Справу закрили на початку грудня 2014 через відсутність складу злочину.

Бізнес

Здобувши вищу освіту, Порошенко розпочав власний бізнес з продажу какао-бобів. У 1990-ті роки він придбав кілька кондитерських підприємств. Згодом об'єднав їх у групу «Рошен», що стала найбільшим виробником кондитерських виробів в Україні. В групу «Рошен» входять фабрики і комбінати в Україні, Литві і Росії. Створені ним підприємства кондитерської промисловості принесли йому великі прибутки і прізвисько «шоколадний король».

Був власником ліквідованого в 2012 році концерну «Укрпромінвест».

Бізнес Порошенка також включає в себе верф «Ленінська кузня», телеканал «5 канал» і ряд інших підприємств. Раніше важливою складовою бізнесу Порошенка була також автомобільна корпорація «Богдан», але у 2009 році контрольну частку корпорації придбав Свинарчук Олег.

У 2014 році займав 6 місце у рейтингу найзаможніших українців, його статки налічували 1,3 млрд $

Під час передвиборчої президентської кампанії Петро Порошенко обіцяв, що як тільки він стане президентом, то зразу продасть групу «Рошен», однак жодної офіційної інформації про продаж компанії немає.

ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» (9,92% особисто і 50,08% через повністю належний йому ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал»), активи якого з початку 2014 року виросли майже на 50% до 2,5 млрд грн.

Родина

Батько Олексій Іванович (1936 р.н.) — керівник ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал»; мати Порошенко Євгенія Сергіївна (1937–2004). У Петра Порошенка був старший брат Михайло, старший за нього на 8 років. Михайло загинув у 1997 році в автокатастрофі.

Дружина — Марина Анатоліївна (1962 р.н.) — лікар-кардіолог; сини Олексій (1985 р.н.) — народний депутат і Михайло (2001 р.н.); доньки Євгенія (2000 р.н.) та Олександра (2000 р.н.); онук Петро (2014 р.н.).

Звання і нагороди

Петро Порошенко на Мюнхенській конференції з безпеки, 2010

• Орден «За заслуги» II ст. (24 вересня 1999) — за вагомий особистий внесок у реформування промисловості України, активну участь у законотворчій роботі
• Орден «За заслуги» III ст. (9 грудня 1998) — за багаторічну сумлінну роботу, вагомий внесок у розвиток української державності
• Заслужений економіст України (21 серпня 1997) — за вагомі здобутки у праці, високу професійну майстерність та з нагоди шостої річниці незалежності України
• Державна премія України в галузі науки і техніки 1999 року — за створення науково-промислового комплексу по виробництву свинцево-кислотних акумуляторних батарей (у складі колективу)
• Лауреат Міжнародної премії ім. П.Орлика
• Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України
• Великий Хрест ордену «За громадянські заслуги» (Іспанія, 29 січня 2010)
• Орден Республіки (Молдова, листопад 2014)

У культурі

• Петро Порошенко став прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь.

Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org