Пам'ятний знак Хану Кубрату
на місці його поховання
с. Мала Перещепина,
Полтавська область Україна
Кубрат (Χουβρατις Kubrat, Kurt, Kuvrat, Kobrat, Kuvrat, Korbat, Qobrat, Khudbard, Kuvarog, Krovat) (бл.600 — †бл. 668) — булгарський хан (каган, князь), один з числених нащадків володаря Гунської імперії Аттіли, князь оногурів. Створив державу Велика Булгарія, яка знаходилось у степовій зоні сучасної України у 7 столітті.
Після загибелі 602 року свого батька — бата (бека, хана, князя) причорноморського Булгарського князівства Албурі Аскала, який служив Візантійській імперії, виховувався в Константинополі при дворі візантійського імператора. В цей час племенами оногурів правив його дядько Орхан.
Візантійські, арабські, староболгарські історичні джерела з любов'ю і повагою розповідають про цього правителя, про прийняття ним 619 році в Константинополі християнства та присвоєння йому високого римського звання патриція, отримане ним тоді від імператора Візантії Іраклія.
Пізніше, у середині 20-х років VII ст. Кубрат надав допомогу Іраклію своєю 40-тисячною кавалерією у війні з Персією. У 632 році Кубрат посів на престол. Відомо також, що близько 634—641 Кубрат уклав дружній союз із візантійським імператором Іраклієм.
У 635 році, після великої перемоги над персами на Кавказі, коли було взято численні трофеї, у тому числі золото та срібло Сасанідів — персидських правителів, — Іраклій вручив Кубратові, як нагороду за ту перемогу, коштовності Сасанідів і видав за нього заміж свою доньку Євдокію.
Під проводом Кубрата булгари звільнилися від ярма аварів.
Поховано Кубрата біля Малої Перещепини де знайдено Перещепинський скарб.
Сини Кубрата
Старший син Кубрата - Батбаян виконав заповіт батька і залишився у Великій Болгарії, на теренах сучасної України, але після відходу своїх братів з окремими племенами не зміг стримати натиск хазар і був підкорений ними, зобов'язавшись платити їм данину.
На сході, поруч з ним, по іншому березі Дону, оселився другий син Кубрата - Котраг з племенем котрагов (кутрігури). Мабуть, племена стають пізніше відомі в Середньому Поволжі, де виникла держава Волзька Болгарія.
Третій син Аспарух очолює плем'я оногондурів. У спадок він отримує західну частину Великої Болгарії (Буджак) в північно-західній частині чорноморського узбережжя. З лівого берега річки Дунай починає вторгнення в Південну Добруджу і Мезію. Уклавши союз з місцевими слов'янськими племенами, веде успішну війну з Візантією і після рішучої перемоги над імператором Костянтином IV створює державу Болгарія.
Четвертий син Кубрата - Кубер стає правителем Паннонії та Добруджі. Він оселився в Аварському каганаті, але спробував підняти повстання проти аварського панування і підкорити своїй владі Паннонію. Цому це не вдалося. Згодом він рушив на південь і оселився на території сучасної Македонії, підкоряючись Візантії.
П'ятий, наймолодший син Кубрата, Алцек або Альцек оселився на території сучасної Італії в державі лангобардів. Історик Павло Диякон присвячує цілий параграф історії переселення групи племен в район Беневенто: під проводом вождя Альцека вони прийшли в Італію до короля лангобардів Грімуальду (662-671), який відправив їх до свого сина Ромуальд в Беневент, де вони й осіли в Сепіне, Бовіане і Інзерніі.
Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 26 лютого 2015 року
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2015