Іван Срацимір (болг. Іван Срацимир) (1324 - 1396) — болгарський цар в 1356 - 1396; один з двох, разом з братом Іваном Шишманом, останніх болгарських царів, син царя Івана Олександра.
З 1356 р., після коронації свого брата Івана Шишмана, Іван Срацимір керував Відінською областю як незалежною державою. У 1365 р. Відинське царство було окуповано угорським королем Людовиком I, а сам Іван Срацимір був узятий в полон. У 1369 р. Відинське царство було відновлено за допомогою болгарського (Тирновського) царя Івана Олександра, Влашського князя Владислава I і Добротіци, правителя Добруджі.
Його брат Іван Шишман на самому початку свого правління, в 13711372 рр., зазнав нападу турків, але зумів врятуватися поступкою частини своїх володінь. В 13931394 рр. турки взяли столицю царства Івана Шишмана, Тирново і скинули його. Відинське царство Івана Срациміра було підпорядковане турками в 1396 р., його син і співправитель Костянтин II Асень став васалом турецького султана і останнім царем Болгарії.
Сім'я
Іван Срацимір був одружений двічі. Про перший шлюб не відомо нічого. Другий шлюб був з Анною, дочкою Волошського князя Миколи Олександра. Від другого шлюбу в Івана Срациміра були:
Доротея, вийшла заміж за боснійського бана Твртко I.
Костянтин, єдиний син і спадкоємець Івана Срациміра. Правив Відинським царством після смерті свого батька до 1422 р. Був турецьким васалом.
Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 26 лютого 2015 року
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2015