|
|
- Альберт I (Albert I) (8 квітня 1875 — 17 лютого 1934) — король Бельґії з 1909 з династії Заксен-Кобурґ-Ґота. Коронувався 23 грудня 1909 року після смерті свого дядька Леопольда ІІ. У зв'язку з погіршення міжнародної ситуації в 1914 році схвалив закон про загальну військову повинність. Під час Першої світової війни головнокомандувач бельґійської армії, що воювала на боці Антанти.
- Спадкоємець
- 1891 року після смерті свого старшого брата принца Бодуена був проголошений спадкоємцем престолу. Здобув приватну освіту; скінчив 1892 року Королівську військову школу. До вступу на престол мав титул графа Фландрського. 2 жовтня 1900 одружився з герцогинею Єлизаветою Баварською, дочкою герцога Карла Фрідріха.
- Початок правління
- На відміну від дядька, був дуже популярним як монарх із самого
початку правління. Уникав розкоші двору, полюбляв приймати гостей,
багато подорожував. У 1898 та 1919 роках відвідав США. 1900 року здійснив поїздку «Вільною державою Конго»
(особистим володінням та «концесією» його дядька, короля Леопольда II) й
після повернення до Бельгії наполягав на зміні відносин з африканцями.
Як король він значно гуманізував управління колонією (стала державним, а
не приватним володінням).
- У 1909—1910
роках в Бельгії відбулись суттєві реформи: були прийняті закони про
обов’язкову військову службу та про шкільну освіту, тривалість якої було
збільшено до 14 років.
- Перша світова війна
- Альберт I набув найбільшої відомості й популярності в Європі (країни Антанти) під час Першої світової війни.
- Про плани Німеччини розпочати війну Альберт дізнався 1913 року в Берліні від Вільгельма II. Король попередив Францію. Невдовзі після Сараєвського убивства, 3 липня 1914
року, в особистому листі Вільгельму Альберт повідомив його про
нейтралітет своєї країни. Однак німецькі війська порушили нейтралітет
Бельгії та вторглись на її територію. Альберт став, відповідно до 68-ї
статті Конституції, головнокомандувачем бельгійської армії. Начальником
штабу був генерал Салльєр де Моранвіль.
- За великої переваги супротивника бельгійцям довелось відступити й залишити Брюссель. Однак Альберту вдалось перегрупувати свою армію й затопити низовинний берег Ізера водою, відкривши шлюзи дамби (пораду дав французький генерал Фердинанд Фош). До кінця війни бельгійці на чолі з королем, незважаючи на рівність сил, утримували невеликий плацдарм на своїй території.
- Слава «короля-солдата» й «короля-лицаря» у всіх країнах Антанти була
величезною. Англійські письменники та поети видали збірку «Книга короля
Альберта», присвячену королю й народу Бельгії. По війні Альберт
продовжував вважатись національним героєм.
- Повоєнний період
- Після завершення Першої світової війни
Альберт зробив внесок до відновлення країни, що постраждала від
німецької окупації. Він підтримував розвиток промисловості й торгового
флоту. 1921 року йому було надано звання фельдмаршала англійської армії.
- З молодості король захоплювався спортом, їздою верхи, альпінізмом та природничими науками. Щоденно читав праці з різних галузей — з літератури, військової справи, медицини, авіації. Керував мотоциклом і навчився пілотувати літак.
- Король-альпініст багато часу проводив у горах. В результаті нещасного
випадку, зірвавшись зі скелі під час одного зі сходжень поблизу Марш-Ле-Дам, він загинув 17 лютого 1934 року у віці 58 років.
- Дружина й діти
- 2 жовтня 1900 року він одружився з Єлизаветою фон Віттельсбах, герцогинею Баварською (1876—1965), дочкою герцога Карла Фрідріха Баварського та племінницею імператриці Австрії Єлизавети. У них народились:
- Леопольд III (1901—1983), король Бельгії.
- Карл (1903—1983), герцог Фландрський, регент Бельгії.
- Марія Жозе (1906—2001), принцеса Бельгійська, остання королева Італії.
- Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org
|