Леопольд ІІ

Леопо?льд II (нім. Leopold II.; (Петер Леопольд Йосип Антон Йоахім Пій Готтард) (5 травня 1747, Відень — 1 березня 1792, там само) — король Німеччини з 1790 року, обраний імператором Священної Римської імперії німецької нації 30 вересня 1790 року, Король Галичини та Володимерії. Третій син Франца I та Марії Терезії.
Коротка біографія
Народився у Відні. Після смерті другого сина імператора, Карла, був призначений наступником батька на тосканському престолі й після смерті батька 18 серпня 1765 року вступив до управління Тосканою під ім’ям Петра Леопольда I (Пьєтро Леопольдо I). Спочатку під керівництвом соратників імператриці, маркіза Ботта та графа Розенберга, пізніше самостійно, Леопольд проводив помірковані, але послідовні реформи.
1790 року Леопольд отримав у спадок імператорську корону від бездітного брата. Держава перебувала у повному розладі (див. Йосип II). Леопольд доклав зусиль до заспокоєння станового, національного та клерикального невдоволення. Повстання у Бельгії та Угорщині було придушено; за допомогою Рейхенбахської угоди (липень 1790) вдалось утримати Пруссію від придбань у Польщі; австрійсько-турецька війна завершилась 1791 року Систівським миром.
До Великої французької революції Леопольд, хоч і був братом Марії-Антуанетти, ставився з обережністю і лише після спроби втечі короля погодився спочатку з прусським послом Бішоффвердером, потім із самим Фрідріхом Вільгельмом II стосовно оборонно-наступальних дій проти Франції. З прийняттям французької конституції Людовіком XVI (14 вересня 1791 року) Леопольд оголосив, що мети угоди попередньо досягнено. Нові ускладнення стали поштовхом для нового союзу німецьких держав 7 лютого 1792 року; але й тепер Леопольд думав більше про оборону. Після оголошення війни з боку Франції Леопольд несподівано помер 1 березня 1792 року.
Шлюб та діти
Леопольд був одружений (з 1764) з Марією Луїзою Іспанською (1745—1792), дочкою короля Іспанії Карла III. У шлюбі народилось 16 дітей:
Марія Тереза (1767—1827) —1787 року одружилась з Антоном, короля Саксонії
Франц (1768—1835), останній імператор Священної Римської імперії й перший австрійський імператор
Фердинанд (1769—1824) — великий герцоґ Тосканський
Марія Анна (1770—1809) — абатиса
Карл Людвіг (1771—1847) — герцоґ Тешен
Олександр Леопольд (1772—1795) — палатін Угорщини
Альбрехт Йоханн Йозеф (1773—1774)
Максиміліан (1774—1778)
Йосип (1776—1847) — палатін Угорщини, з 1799 одружений з Олександрою Павлівною
Клементина (1777—1801) — 1797 вийшла заміж за Франциска I, короля Обох Сіцилий
Антон Віктор (1779—1835) — голова Тевтонського ордену
Марія Амалія (1780—1789)
Іоанн Баптист (1782—1859) — граф Меранський
Райнер Йосип (1783—1853) — віце-король Ломбардо-Венеційського королівства; 1820 року одружився з Єлизаветою Савойською-Каріньяно
Людвіг (1784—1864) — фельдмаршал-лейтенант
Рудольф (1788—1831) — кардинал та архієпископ Оломоуцький
Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 4 січня 2015 року
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2015