Генріх ІI Язомирготт (1107-13 січня 1177)

Генріх II Язомирготт (нім. Heinrich II Jasomirgott; 110713 січня 1177) — маркграф Австрії 11411156, герцог Австрії з 1156, пфальцграф Рейнський (Генріх IV) 11401141, герцог Баварії (Генріх XI) 11411156, син Леопольда III Святого й Агнеси, дочки імператора Генріха IV. Походив з династії Бабенбергів.
Коротка біографія
1140 року Генріх став пфальцграфом Рейнським, однак, після несподіваної смерті старшого брата Леопольда IV у 1141 році, повернувся до Баварії.
Успадкувавши від свого брата конфлікт з Вельфами за баварський престол, Генріх II був змушений на початку свого правління обороняти свої володіння від військ Вельфів й придушувати повстання їх прибічників у Баварії. 1147 року до Австрії вторглась угорська армія, яку, втім, було розбито у битві на річці Лейта. Одержавши перемогу над угорцями, герцог вирушив у хрестовий похід, в ході якого одружився з візантійською принцесою Феодорою Комнін. Після його повернення до Баварії знову спалахнула війна з Вельфами. Становище ускладнилось 1152 року, після вступу на престол Священної Римської імперії Фрідріха I, який прагнув до мирного розв’язання конфлікту між Вельфами й Бабенбергами для консолідації сил імперії з метою завоювання Італії.
1156 року імператор Фрідріх I передав Баварію главі дому Вельфів Генріху Льву, а в якості компенсації Генріху II видав особливий патент про австрійські володіння Бабенбергів, відомий під назвою Privilegium Minus. Цим документом Австрія возводилась в ранг герцогства, проголошувалась її повна незалежність від Баварії та встановлювалось право спадкування австрійського престолу династією Бабенбергів як у чоловічій, так і в жіночій лінії, а також можливість призначення герцогом свого наступника (єдине у своєму роді право серед всіх німецьких князівств). Таким чином було закладено основу нової австрійської державності та створено передумови для розширення самостійності Австрії.
Наприкінці свого правління Генріх II брав участь у походах імператора Фрідріха I проти італійських міст та німецьких князів, що повстали. У 1166 році герцог вів від імені імператора перемовини з Візантією. На регіональній арені Генріх II співпрацював з Каринтією проти коаліції Чехії, Угорщини та Штирії. Незважаючи на успішне вторгнення до Штирії, 1176 року чесько-угорські війська взяли гору над австрійцями й розорили долину Дунаю.
У 1145 році Генріх II переніс столицю Австрії до Відню. З його правління почався бурхливий розвиток цього міста. 1147 року було завершено будівництво собору Святого Стефана у Відні, який до сьогодення є однією з головних пам’яток столиці.
Походження прізвиська Генріха II — Язомирготт (Jasomirgott) — не зовсім ясно. Згідно з однією теорією, воно сходить до арабської мови і пов’язано з участю герцога у хрестовому поході. За іншою версією, воно являє собою скорочену фразу Ja so mir Gott helfe (якби Бог мені допоміг). Можливо, що воно слов’янського (словенського) походження та означає "Я за мир" (Ja za mir). (ArtGam, Ober)
Шлюб та діти
1-а дружина: з 1142 Гертруда Супплінбурзька (1115—1143), дочка Лотаря II, імператора Священної Римської імперії. Діти:
Ріхарда (1143—1200), замужем за Генріхом V, ландграфом Штеффлінгу
2-а дружина: з 1148 Феодора Комніна (померла 1183), племінниця Мануїла I, імператора Візантії.
Діти:
Леопольд V (1157—1194), герцог Австрії з 1177, герцог Штирії з 1192
Генріх (1158—1223), герцог Медлінг, одружений (1177) з Ріхезою Чеською, дочкою Владислава II, короля Чехії
Агнес (1154—1182), замужем з 1168 за Іштваном III, королем Угорщини, другим шлюбом за Германом, герцогом Каринтії
Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 4 січня 2015 року
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2015