- Таджикистан (Tajikistan), Республіка Таджикистан
-
- Таджикистан (Tajikistan), Республіка Таджикистан — держава в
центральній Азії, межує
на півночі з Киргизстаном,
сході з Китаєм, півдні з Афганістаном,
заході з Узбекистаном.
- Площа Таджикистану 143100 кв. км;
- столиця — Душанбе.
- Населення 6,115 млн. чол. (2001).
- Офіц. мова – таджицька.
- Грошова одиниця – таджицький
рубль.
- Таджикистан приєднався до Організації економічної співпраці, встановленої
Іраном, Туреччиною і Пакистаном. З 1992 Таджикистан – член ООН і ОБСЄ, член СНД,
МВФ.
- З 1929 по 1991 Таджикистан входив до складу СРСР як одна з союзних республік
(Таджицька Радянська Соціалістична Республіка). Незалежність країни була
проголошена 9 вересня 1991, однак фактичне відділення сталося після розпаду СРСР
в грудні 1991.
-
Історія
- У минулому Таджикистан належав до різних державних формацій:
- з XVI ст. — до Бухарського ханату
- з 1860-х pp. — до Російської
Імперії (до складу якої на васальних правах увійшов Бухарський
ханат)
- 1917—1920 — до Бухарського ханату і Туркестанської
автономної республіки (АРСР; у складі РРФСР)
- 1920—1924 — до Бухарської Народної Республіки та Туркестанської
АРСР
- 1924 — оформлений у Таджицьку АРСР у
складі Узбецької
РСР
- з 1929 р. — окрема союзна республіка
СРСР — Таджицька
РСР
- 1991 — проголошення незалежності
-
Недавня історія
- Частина Туркестанської радянської соціалістичної автономної республіки з
1921; стала союзною республікою в 1929. Етнічні конфлікти почалися в 1990.
Республіка висловилася за збереження СРСР на референдумі 1991, але Таджицька
Комуністична партія вийшла з КПРС, у 1991 була оголошена незалежність від СРСР.
У грудні 1991 приєдналася до СНД; ввійшла до НБСЄ
та ООН у 1992. Громадянська війна між силами колишніх
комуністів і продемократичними групами продовжувалася до 1993. В останні два
роки постійно відбуваються збройні зіткнення на афгано-таджикскому кордоні.
-
Географія. Природа
- Таджикистан – гірська країна, 93% її тер. займають. хребти Тянь-Шаню і
Паміру; бл. 50% поверхні знаходиться вище 3000 м. На півночі знаходиться зах.
частина Ферганської долини, обмежена з півночі гірськими хребтами вис. до 3769
м. В центр. частині Т. розташовані хребти: Туркестанський (до 5509 м),
Зеравшанський (до 5489 м) і Гіссарський (до 4491 м). Східну, найбільш високу
частину Т., займають хребти Паміру вис. понад 7000 м. Вічні сніги і льодовики
займають бл. 8000 км2. У Таджикистані нараховується понад тисячу гірських
льодовиків. Найбільші льодовики: Федченка – 650 км2 (довжина – бл. 70 км),
Грумм-Гржимайло – бл. 140 км2. Гори розчленовані міжгірними улоговинами і
долинами, в яких зосереджені основна маса населення і господарська
діяльність.
- Осн. ріки: Амудар’я і її притоки – Пяндж, Вахш, Кафірніган, Зеравшан,
Сирдар’я. Загалом по території Таджикистану протікають бл. 950 рік, що беруть
початок в основному в горах Паміру або Гіссаро-Алаю, що належать переважно до
басейну Амудар'ї (в тому числі повноводні Пяндж і Вахш). Деякі ріки мають стік в
Зеравшан і Сирдар'ю. Завдяки крутому падінню багатьох рік, особливо Пянджа і
Вахша, Таджикистан займає друге місце в СНД (після Росії) по запасах
гідроенергоресурсів.
-
Населення
- 1970 - 2,9 млн мешканців
- 1975 - 3,4 млн меш.
- 1989 - 5,109 млн меш.
- 2000 - 6,127 млн меш.
- у тому числі (1975):
- таджиків - 1 630 тис.
- узбеків - 666 тис.
- росіян - 344 тис.
- татар - 71 тис.
- німців - 38 тис.
- киргизів - 35 тис.
- українців - 32 тис.
- За переписом 1970 р. в Таджикистані жили
31700 українців (1,1% всього населення) (у тому числі 29400 (92% всіх) у столиці
- місті Душанбе; 3,6% всього
населення міста); 53% вважали українську мову за рідну, а ще 11% вільно нею
володіли.
-
Адміністративний поділ
- Таджикистан має поділ:
- Согдійська
область
- Хатлонська
область
- місто Душанбе
- Горно-Бадахшанска
автономна область
- 13 районів республиканського підпорядкування:
- Варзобський
- Вахдатський
- Гиссарський
- Джиргатальський
- Нурободський
- Раштський
- Рогунський
- Рудаки
- Тавильдаринський
- Таджикабадський
- Турсунзадевський
- Файзабадскьий
- Шахринавський
-
Економіка
- Таджикистан – індустріально-аграрна держава. На початку ХХІ ст. Т. має одну з
найслабших економік Центральної Азії. Основні галузі промисловості: гірнича,
хімічна, бавовняна, металовиробна, машинобудівна. Транспорт г.ч. автомобільний.
Залізниці з'єднують північні і південні райони країни з сусідніми районами
Узбекистану. Головний аеропорт країни знаходиться в Душанбе, є також в
Худжанді.
- За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
ВВП – $ 2,1 млрд. Темп зростання ВВП – 8,2%. ВВП на душу населення – $345. Прямі
закордонні інвестиції – $ 1,6 млн. Імпорт – $ 49 млн. (г.ч. Нідерланди – 31,9%;
Узбекистан – 28,6%; Швейцарія – 19,6%; Росія – 9,2%; Казахстан – 1,7%). Експорт
(алюміній, бавовна) – $ 40,4 млн. (г.ч. країни СНД – 32,8%). У 1997 на частку
країн СНД припадало 40% експорту і 63% імпорту Таджикистану.
-
Президенти
- Рахмон
Набієв (23 вересня 1991 — 6 жовтня 1991)
- Акбаршо
Іскандров (6 жовтня 1991 — 2 грудня 1991; виконуючий обов'язки)
- Рахмон
Набієв (2 грудня 1991 — 7 вересня 1992)
- Акбаршо
Іскандров (7 вересня 1992 — 19 листопада 1992; виконуючий обов'язки)
- Емомалі
Рахмонов (20 листопада 1992 — теперішній час; як голова Верховної Асамблеї з
16 листопада 1994)
-
|
