ЕРІТРЕЯ

Еритрея
Hagere Ertra (Tigrinya)
 
Еритрея — держава в східній Африці, що межує на півдні з Ефіопією, на заході із Суданом, на південному сході з Джибуті. З півночі омивається Червоним морем.
Площа - 117600 кв. км; столиця Асмара; рельєф: прибережна лінія Червоного моря довжиною 1000 км, вузька прибережна рівнина, що піднімається до внутрішнього плато, острови Дахлак.
Населення 4 млн. (1993); мови: амхарська, тігрінья (державні).
Глава держави й уряду Іссаіас Афверкі з 1993; політична система — демократія, що розвивається.
Історія
Країна була частиною древнього Ефіопського царства до 7-го століття.
Територія знаходилася під впливом Ефіопії до завоювання турками в середині 16 століття. Італійська колонія 1889—1941, була базою італійського вторгнення в Ефіопію; під Британським правлінням 1941-52, потім — автономна частина Ефіопії. З 1962 почали формуватися сепаратистські рухи; під час громадянської війни в 70-х партизани утримували велику частину Еритреї. Ефіопський уряд, підтримуваний радянськими і кубинськими військовими силами, захопило більшість міст у 1978; опір продовжувався в 80-х; при падінні уряду Ефіопії в 1991 було визнане право Еритреї на незалежність. Після проведеного референдуму незалежність була отримана в 1993 і визнана Ефіопією й Англією.
У 1998 р. почалася нова війна з Ефіопією за спірні території, під час якої загинули десятки тисяч солдатів з обох боків. Війна привела до величезних економічних і соціальних потрясінь, залишивши після себе зруйновану економіку, а також величезні заміновані площі землі. Війна закінчилася в 2000 році поразкою Еритреї і укладенням мирного договору, згідно якого за дотриманням припинення вогню мали спостерігати миротворчі сили ООН.
У 2006 р. еритрейські «добровольці» втрутилися в конфлікт в Сомалі проти міжнародно визнаного уряду на стороні так званих Ісламських судів, оскільки Ісламським судам протистояв їхній давній ворог, Ефіопія.
Економіка
Еритрея є однією з найбідніших країн світу. У основі економіки — аграрний сектор. Експорт: кава, сіль, цитрусові, бавовна, зерно.
Сільське господарство
Його частка у ВВП — 12,4 % (2003). У аграрному секторі зайняте 80 % населення. Країна відчуває гострий брак родючих земель, зокрема через інтенсивний процес ерозії ґрунтів. Обробляються біля 5 % земель. Вирощують банани, картоплю, кукурудзу, кунжут (сезам), овочі, папайю, просо, пшеницю, сорго, теф, бавовну, цитрусові тощо. Розвиваються молочне тваринництво, птахівництво, а також рибальство (вилов анчоусів, лосося, сардин, тунця, щуки). Країни Європейського союзу і Японія надали країні фінансову допомогу для розвитку рибного господарства.
Промисловість
У 2003 частка у ВВП склала 25,3 %. Налагоджено промисловий видобуток солі з морської води. Більшість підприємств обробної промисловості — взуттєвої, харчової, нафтопереробної, текстильної тощо — підлягають відновленню. Працюють підприємства з переробки риби і виробництва м'ясо-молочної продукції, виробництва скла, прохолодливих напоїв тощо. Добре розвинена кустарна промисловість.
Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія 
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 5 грудня 2008 року
 Пишіть за адресою vasya_coins@rambler.ru ICQ: 321924631
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Україна, Шпола 2006-2008 р.р.