КОЛУМБІЯ
 
Республіка Колумбія
República de Colombia
 
Колумбія (Colombia), Республіка Колумбія, країна у Південній Америці, що межує з Панамою на північному заході, Венесуелою на сході і північному сході, Бразилією на південному сході, Перу і Еквадором на південному сході, на півночі і заході омивається Карибським морем і Тихим океаном. Колумбія - єдина південноамериканська країна, що має вихід як до Атлантичного (через Карибське море), так і до Тихого океану.Зміст [сховати]
Географія, природа
Природні умови Колумбії дуже різноманітні. Західну частину країни, що становить приблизно 2/5 її площі, займає високогірна область Колумбійських Анд (г. Крістобаль-Колон, 5800 м) з Прикарибською і Тихоокеанською низовинами. Інші 3/5 території на схід від Анд займають степи, або льянос, басейну Оріноко і дощові ліси, або сельва, басейну Амазонки. Сх. частина країни – плоскогір'я, обрамоване Орінокською і Амазонською низовинами. Річкова мережа дуже густа, ріки порожисті, г.ч. дощового живлення. Гол. ріки: Магдалена з Каукою, Атрато (впадають в Карибське м.), притоки Оріноко – Гуавьяре і Мета, притоки Амазонки – Путумайо і Какета. З них тільки Магдалена придатна для судноплавства. Клімат екваторіальний та субекваторіальний.
Історія
Повну незалежність від Іспанії Колумбія отримала в 1886 році. У 1949 розпочалася громадянська війна, консерватори і ліберали створили Народний фронт. Віргіліо Барко Вагас був обраний главою держави в 1986:, в 1989 він оголосив війну наркобізнесу . У 1991 прийнято нову Конституцію, лідерів наркомафії було заарештовано.
Економіка
Загальна характеристика господарства. К. – аграрно-індустріальна країна. Основні галузі промисловості: текстильна, харчова, нафтова, хімічна, цементна, гірнича. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Найбільші порти: Картахена, Барранкілья, Буенавентура, Тумако, Ковеньяс і Мамональ (останні два – нафтові). Обсяг повітряних перевезень вантажів в кінці ХХ ст. різко виріс і склав у 1996 бл. 60 тис. т.
За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001: ВВП – $ 97,5 млрд. Темп зростання ВВП – 0,6%. ВВП на душу населення – $ 2392. Прямі закордонні інвестиції – $ 1,5 млрд. Імпорт – $ 18 млрд (г.ч. США – 41,5%, Венесуела – 10,0%, Німеччина – 5,0%, Японія – 4,3%). Експорт – $ 15,2 млрд (г.ч. США – 48,5%, Венесуела – 7,9%, Німеччина – 9,0%, Італія – 6,0%).
Обробна промисловість продовжує грати ключову роль в економіці Колумбії; на її частку припадає 19% ВВП (дані на 1996) і 16% трудових ресурсів (за даними на 1990). Велика частина обладнання і машин ввозиться з-за кордону. На початку 1990-х років продукція обробних галузей складала 20-30% від обсягу експорту.
Докладніше у статтях: Корисні копалини Колумбії, Гірнича промисловість Колумбії та Історія освоєння мінеральних ресурсів Колумбії
Політика
Більш ніж століття, політика Колумбії була монополізована двома політичними партіями: Ліберальною та Консервативною. Ліберальна партія була створена у 1848 році на засадах антиклерикалізму, федералізму та ліберального шляху ведення економіки. Консервативна (1849р.) - відстоювала ідеї протекціонізму, централізованої влади та католицизму. Кульмінацією довготривалої боротьби між цими партіями стало створення Народного Фронту, який закріпив чергування влади між двома партіями, дозволяючи кожній бути при владі протягом чотирьох президентських термінів, також була виключена будь-яка можливість заснування інших партій чи політичних угрупувань, що могли отримати владу. Це стало вагомим поштовхом до зародження військового конфлікту всередині держави.
Після розпуску Народного фронту(1974р.) традиційні політичні об`єднання почали фрагментуватися. Процес поділення партій продовжується з того часу і до сьогодні. Це підтверджується результатами останніх президентських виборів, проведених 28 травня 2006 року, на яких переміг Альваро Урібе з 62% голосів, обраний на 2-й термін.(Починав свою кар`єру президент Урібе приєднавшись до партії лібералів, та балатувався на посаду президента країни, як незалежний кандидат у рамках свого новоствореного Руху "Спочатку Колумбія" з підтримкою вже Консервативної партії. Приділення великої уваги питанням національної безпеки і ліберальний тип ведення економіки поставили його у "крило правих" в сучасному політичному спектрі.) На другому місці з 22% голосів був Карлос Ґавіріа, лідер Альтернативно-Демократичного Полюсу (Alternative Democratic Pole), новосформованого соціально-демократичного альянсу, який включає елементи формального руху М-19 (guerilla). Гораціо Сепра(представник ліберальної партії) досягнув 3-го місця з 12% голосів. Також звернемо увагу на те, що на виборах до уряду, проведених раніше у тому ж році, дві традиційні партії зайняли тільки 93 місця у парламенті з 268 можливих.
Культура
Культура Колумбії знаходиться на перехресті культур латинської Америки і відзначається неймовірною багатогранністю.Європейський вплив, африканський, вплив корінних американців, вплив Близького Сходу та інші латино-амиериканські культурні впливи, такі як Мексиканський і Карибський є добре відчутними у сучасній культурі Колумбії. Географія країни і роки соціальної та політичної екстабільності фрагментували її на пять культурних областей, які також відповідають національним районам Колумбії.
Внутрішні міграції, індустріалізація, глобалізація та інші політичні і соціально-економічні проблеми роками змінювали колумбійський стиль життя.
Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 2 листопада 2009 року
Сайт створено 10 квітня 2006 року.
Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2009