- Republika Hrvatska Республіка Хорватія
-
- Герб
Республіки Хорватія - історичний хорватський герб, основою якого є 25 червоних і
білих (срібних) полів, розташованих у шаховому порядку
- Прапор Республіки
Хорватія складається з трьох рівних поперечних смуг червоного, білого і синього
кольорів з історичним хорватським гербом у центрі. Верхня частина герба (корона)
накладається на червону частину прапора, а частина основи накладається на синю
область прапора
- Символізує прагнення хорватських патріотів до об'єднання Батьківщини
- Державний гімн Республіки Хорватія -
"Lijepa Naša Domovinо" ("Наша гарна Батьківщино"). Автор віршів - Антун
Міханович. Спочатку вірш був опублікований у журналі "Даніца" ("Ранкова
зірка") у 1835 під назвою "Hrvatska
Domovina" ("Хорватська Батьківщина"). У 1846 р. Йосип Рунянин під час служби в Глині склав мелодію
на вірші Міхановича. А в 1861 р.
В.Ліхтенеггер скомпонував і записав музику Рунянина
- Національне свято - 25 червня - День
незалежності
- Країна розташована у північно-західній частині Балканського
півострова, на перехресті між Центральною Європою і Середземномор'ям
- Площа території держави (включно з акваторією)
- 89,810 кв. км.
- Площа суходолу - 56,610 кв. км.
- Площа внутрішнього моря - 33,200 кв. км.
- Площа економічної морської зони - 23,870 кв. км.
- Загальна площа економічної зони - 113,680 кв. км.
- Довжина берегової лінії - 5835 км.
- ''Довжина берегової лінії материка - 1777 км (30,5%).
- Довжина берегової лінії островів - 4058 км (69,5%).
- Ширина територіальних вод - 12 морських миль
- Хорватське Адріатичне
узбережжя - одне з найбільш порізаних у світі: тут налічується 1185 островів та
острівців (заселені лише 66). Найбільший - острів Крк;
інші великі острови: Црес, Хвар, Паґ, Корчула. Найбільші півострови
- Істрія
та Пелєшац, найбільша затока - Кварнер
- Хорватія межує з Боснією
і Герцеговиною (довжина кордону - 932 км), Угорщиною (329
км), Словенією (501
км), Сербією
і Чорногорією (241 км. на півночі та 25 км. на півдні). Загальна довжина
сухопутного кордону становить 2197 км
- Морські кордони були визначені між Італією та Сербією
і Чорногорією і нині становлять 930 км. Між Хорватією та Словенією - у
затоці
Піран, між Хорватією та Чорногорією
- у затоці Котор. Демаркаційна лінія морем визначається островами. Вона
проходить по лінії фарватера.
Цей простір становить державні кордони Хорватії
-
Населення
- Кількість населення - 4,5 млн. осіб (1999)
- Національний склад:
- 2002: хорвати
(90%), серби
(5%), словенці,
італійці,
угорці
- 1976: хорвати
(80%), серби
(14%), словенці,
італійці,
угорці; українців -
близько 10 тис. (0,2%)
- Столиця - Заґреб (Zagreb) - 682598
жителів. (2001)
- Великі міста: Спліт
- 189 тис. мешканців, Рієка
- 168 тис., Осієк
- 105 тис. осіб.
- Всіх хорватів у світі - близько 6 млн (діаспора в США, Канаді, Південній
Америці, Австралії,
Австрії, Угорщині, Німеччині,
Швеції
тощо)
-
Історія
- З VI-VII ст. Xорватію заселяли слов'янські племена, предки хорватів і сербів,
які, за деякими відомостями, переселилися сюди з території нинішньої південної
Польщі та
Західної України (т. зв. білі
хорвати).
- У VIII-IX ст. Xорватію підкорили франки
- У IX ст. хорвати утворили окреме князівство, а 925 р. - королівство (перший король - Томіслав).
Вони прийняли християнство
і латинське письмо з Риму, чим
виразно відмежувалися (не зважаючи на спільну сербохорватську
мову) від сербів з їх візантійським християнством і кирилицею
- У 1102-1526 pp. Xорватія перебувала в персональній унії з Угорщиною,
зберігаючи державну автономію з окремим парламентом (сабором)
під владою угорських королів; приморська Xорватія (Далмація) була
переважно під контролем Венеції
- У XVI-XVII ст. більшою частиною Xорватії володіла Османська
Імперія, решта опинилася під владвю Габсбургів
- Під час угорської революції (1848-1849) хорвати стали по боці Австрії й оголосили
автономію; з 1867 р. Xорватію знов приєднано
до Угорщини, яка мадяризувала хорватів
- У XIX ст. почалося національно-культурне відродження Xорватії в рамках
загального південнослов'янського руху (т. зв. ілліризму),
що пропагував єдність південних слов'ян.
- 29
жовтня 1918 р. Народний Сабор в Заґребі
проголосив самостійність Xорватії, яка 1 грудня 1918 р. увійшла до Королівства
сербів, хорватів і словенців (1929 року
перейменованого на Югославію)
- 1939 року Xорватія одержала автономію в
складі Югославії, а в 1941-1945 рр. існувала незалежна хорватська держава в союзі з
Німеччиною
й Італією,
під проводом «поґлавніка» Анте
Павеліча і партії «усташів»
- У 1943-1945 рр. X. була тереном запеклої боротьби між сербами і
хорватами, комуністами й антикомуністами. Провідник партизанів Йосип
Броз Тіто за допомогою СССР і західних союзників здобув перемогу над
німецькими військами й "усташами", і Xорватія була включена до комуністичної
федеративної Югославії як одна з республік
- 25
червня 1990 р. було відновлено
незалежність Хорватії
-
Членство в міжнародних організаціях
- Хорватія є членом ООН, ОБСЄ, Рада
Європи, бере участь у програмі НАТО "Партнерство
заради миру"
-
Грошова одиниця
- куна
= 100 липам (введена 1 червня 1994 р.)
- Адміністративний устрій
- Хорватія складається з 21 жупанії (округа): Біловар-Білогора, місто Заґреб, Дубровнік-Неретва,
Істра, Карловац,
Копрівніца-Крижевці, Крапіна-Загор'є, Ліка-Сень, Меджімур'є, Oсієк-Бараня,
Пожега-Славонія,
Прімор'є - Горські Котар, Шибеник, Сісак-Мославіна, Славонські Брод - Посавіна,
Сплит-Далмація,
Вараждін, Віровітіца-Подравіна, Вуковар-Срєм, Задар-Kнін,
Заґреб
- В свою чергу жупанії поділяються на громади та міста (у Хорватії 6694
населених пунктів, 204 з яких - міста, а решта - села). Великі селища
складаються з кількох громад, але у більшості випадків селище відповідає
місцевій громаді
- Крім того, існує два спеціальних самоврядувальних округи (котари), які
перебувають під контролем сербської меншини, - Гліна та Кнін
-
Українці в Xорватії
- Українці з Закарпаття
і Бачки
почали селитися в західній частині Срєму вже в кінці XVIII ст.; у XIX ст.
українці з Галичини жили в Заґребі й інших містах Xорватії, а по 1945 р. деякі переселилися з Боснії
- Українські поселення та греко-католицькі
парафії у 1970-х роках були в таких містах і селах Xорватії: Петровці,
Міклошевці, Вуковар,
Осієк, Славонський Брод, Каніжа, Сібінь, Липовляни, Раєво Село та інші. Вони
належать до боснійсько-славонського вікаріяту Крижевацької єпархії
- У Xорватії є близько 8 тис. греко-католиків хорватів
- Між двома світовими війнами в Заґребі студіювала молодь з Галичини (іноді до
50 студентів), діяло товариство «Просвіта»,
студентські організації «Пробоем» і «Дніпро», виходив часопис «Думка»
- За усташівської Xорватії, на підставі домовлення між ОУН (мельниківської) з урядом А.Павеліча,
створено на правах консульства українське представництво (голова -
В.Войтанівський). З українських поселенців й емігрантів було організовано при
хорватській армії («домобрані») у Вараждіні «Український легіон», який мав бути
висланий на радянський фронт. На доручення німців їх вислали проти партизанів
Тіто в Боснії і проти сербських четніків,
внаслідок чого легіонери (а одночасно і українська група в Xорватії) зазнали
переслідувань від комуністичної влади - українські організації були ліквідовані,
багатьох їх діячів ув'язнено чи розстріляно, деякі втекли на Захід
- Щойно з кінця 1950-х pp. українці Xорватії отримали можливість організуватися
- 1968 року постав Союз Русинів і Українців
Хорватії, з 1970 р. починає виходити журнал
«Нова
думка» у Вуковарі, у селах і містах відновили діяльність українські гуртки і
товариства
-
Українсько-хорватські зв'язки
- Не будучи безпосередніми сусідами, Україна і Xорватія мали мінімальні,
назагал лише культурні зв'язки
- Поет Іван Ґундулич на поч. XVII ст. оспівував у поемі «Осман» героїзм козаків
під проводом П.Сагайдачного
у битві
під Хотином
- Відомий хорватський русофіл і панславіст Юрій Кржаніч (1613-1683) залишив
опис своєї подорожі від Львова до Москви через Ніжин і висловився за потребу
об'єднати Україну з Московською державою
- У Xорватії короткочасно діяв серед православних уніятський місіонер
М.Терлецький (пізніше холмський єпископ)
- За доби романтизму і національного відродження хорвати захоплювалися козацькими
сюжетами в літературі (переклади з М.Гоголя
і польських письменників "української
школи"), а також знайомилися з українськими творами; перекладали Т.Шевченка
(А.Шеноа, А.Гарамбашіч (Pjesnicke рrіроvijesti , 1889)), Марка
Вовчка (Гарамбашіч, В.Лабош), Ю.Федьковича
(С.Сушнік, Н.Андріч та ін.)
- З українською літературою і фолкльором знайомили хорватів В.Ковачевіч,
Ч.Браґалі, Ф.Рачкі. Про М.Лисенка
прихильно писав 1875 року відомий
хорватський музика Ф.Кухач, а В.Жґанец у XX ст. аранжував бачвансько-руські
народні пісні (Pjesme jugoslavenskih Rusina, 1946). Письменник М.Крлежа написав драму «Galicija» (про
австро-угорську війну 1914-1918 рр.); історик І.Есіг переклав «Слово
о полку Ігореві».
- НТШ мало серед своїх дійсних
членів хорватських учених: філологів В.Ягіча, Т.Маретіча, М.Решетаря, історика
культури Ю.Шурміна, математика В.Варічака, палеонтолога Д.Горяновича-Крамбергера
та ін.
- Були деякі зв'язки між українцями і хорватами, переважно студентами, у Відні
й Будапешті. Для обслуговування українських поселенців і хорватських
греко-католиків висилано з Закарпаття
греко-католицьких священиків, які пізніше стали там епископами (Г.Палькович,
Ю.Дрогобецький) (у XX ст. - також із Галичини)
- 1919 року уряд ЗУНР створив місію в Заґребі
- Після 1920 р. жив у Xорватії невеликий
гурт політичних емігрантів, які намагалися популяризувати українську проблему і
культуру серед хорватів. Деякі зв'язки утримували після Другої
світової війни окремі українські та хорватські еміграційні діячі, зокрема,
через Антибольшевицький Блок Народів (АБН).
- З уваги на охолодження взаємин між СССР і Югославією після 1948 р. культурні зв'язки між УССР і Xорватією були
незначні. З 1966 р. є лекторат української
мови на катедрі славістики в Заґребському Університеті, який обслуговують
викладачі з України. У співпраці А.Менац і А.Коваль укладено
українсько-сербохорватський і сербохорватсько-український словник. УССР брала
участь у Заґребських ярмарках і промисловій виставці. Підтримується обмін
делегаціями між Київським і Заґребським університетами. 1979 року відбулися Дні української культури в Xорватії, а
1980 року - Дні хорватської культури в УССР.
- Є переклади на українську мову творів М.Крлежи, В.Дежеліча та ін. У Xорватії
перекладено І.Франка, В.Стефаника, У.Самчука, О.Гончара й ін.
|
