РУМУНІЯ

Офіційна назва - Румунія. România
Румунія, країна, розташована в південно-східній Європі.
Історія
Доля Румунії була пов'язана з її сусідами: Болгарією, Угорщиною (згодом Австрією і Австро-Угорщиною), Київською і Галицько-Волинською державами (пізніше Великим Князівством Литовським і Польщею, з 18 в. з Рос. Імперією, а згодом з СРСР) та з Туреччиною. Частини Румунії (деякий час навіть вся Румунія) належали віками до цих держав або були під їх протекторатом.
У минулому Румунія поділялася на три політ. формації: Молдавію або Волощину (країна між Карпатами і Дністром; назва сх. частини — Басарабія), Валахію або Мунтанію на півд. і Семигород на зах. Об'єднання, двох перших відбулося 1859 (п. н. P.), всіх трьох — 1918. Румуни заселюють також Молдову (де мешкає 64,6% молдаван — назва, що її з політ. причин надавали в СРСР румунам, які жили в межах кол. Рос. Імперії). На поч. нової ери сучасну Румунію заселювали тракійські міжплемінні об'єднання — даки і ґети, яких 106 р. підкорили римляни й створили провінцію Дакію, що нею володіли до 271 і тоді відбулася часткова романізація країни. В добу мандрівок народів у 3 — 6 ст. тут поселювалися різні племена: сармати, ґоти, гуни, ґепіди, авари, болгари й ін.; у 6 — 7 ст. її заселили слов'яни, які з кін. 1 тисячоліття зазнали асиміляції з боку зроманізованих дако-ґетських племен. Тоді створився рум. народ і мова (слов'яни залишили численні сліди в лексиці рум. мови й у топоніміці країни). У 11 — 13 ст. півн.-сх. частина Р. входила до складу Київської Руси і Галицько-Волинської держави. У 11-13 ст. на більшість рум. земель нападали кочовики: печеніги, половці і, зокрема, татари. Після припинення монгольської навали утворилися два рум. князівства — Валахія («Мултянська земля», Muntenia, Tara Româneasca; 1324) і Молдавія (Волощина, 1359). Румуни жили окремим життям у Семигороді (Трансільванії), який з 10 в. підпав під Угорщину, згодом у 1541 — 1688 становив собою автономне князівство під зверхністю Туреччини, далі (до 1918) належав до Австрії і Угорського королівства в складі Австро-Угорщини. Молдавія і Валахія перебували деякий час під зверхністю Угорщини (Молдавія також під зверхністю Польщі), з 15 в. платили данину Туреччині, а з 16 в. були в безпосередній залежності від неї, що й було причиною тривалої боротьби румунів за незалежність (в якій брали участь також укр. козаки і Польща). Тільки на недовгий час кн. Михайлові Хороброму (1600) вдалося об'єднати всі 3 рум. князівства. З поч. 18 в. Молдавією і Валахією правили чужинецькі «господарі», т. зв. фанаріоти (перев. греки), призначувані тур. султанами. В наслідок рос.-тур. воєн, у кін. 18 і в 19 в. зміцнилися впливи Росії в обох рум. князівствах; 1812 Росія анектувала Басарабію (ще 1774 Австрія зайняла півн.-зах. Молдавію — Буковину), а на основі договору в Адріянополі (1820) здобула над Молдавією й Валахією співпротекторат. Суперництво Росії, Туреччини й Австрії за впливи в півд.сх. Європі і Кримська війна довели до того, що за Паризьким мировим договором (1856), Молдавію і Балахію віддано під спільний протекторат великодержав і Туреччини. 1859 — 61 обидва князівства об'єдналися у князівство P., яке в 1877 — 78 цілковито усамостійнилося, а 1881 — перетворилося на королівство. Під час першої світової війни Р. стала по стороні Антанти, і по війні їй визнано зайняті Семигород, Банат, Буковину і Басарабію, отже й частину укр. етногр. території. 1940 Р. зреклися на користь СРСР півн. Буковини й Басарабії (вони увійшли до складу УРСР і Молд. ССР), 1941 (після вступлення по боці Німеччини до війни проти СРСР) їх удруге зайняла (також територію між Дністром і Богом — Трансністрію), а 1944 їх знову втратила; 1940 — 45 частина Семигороду і Мармарощина були під володінням Угорщини. В 1944 була скинута профашистська диктатура Антонеску; у 1945 створено уряд комуністичної спрямованості; границі змінені, король Михайло відрікся від престолу, і в 1947 створена Народна республіка. Конституція радянського зразку прийнята в 1949. В 1955 Румунія приєдналася до Варшавського договору. В 1958 були виведені радянські війська. Нова конституція прийнята в 1965. Ніколає Чаушеску став президентом у 1974. У 1987 почалися виступи робітників проти програми економії. "Різдвяна революція" 1989 призвела до скинення режиму Чаушеску і влада перейшла до Фронту національного порятунку, який очолював Іон Ілієску. Чаушеску був засуджений і страчений; скасована розвідка Секурітате; страйки протесту проти наслідків введення ринкової економіки продовжувалися до 1990. Нова конституція прийнята на референдумі в 1991.
Уряд і політика
Державний устрій - демократична республіка, що розвивається. Глава держави - Президент, глава уряду - прем'єр-міністр. Законодавчий орган - двопалатний парламент, який складається з Сенату і Палати депутатів. Внутрішня
Членство у міжнародних організаціях - ООН, ОБСЄ, РЄ, СОТ, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП, НАТО.
Президент держави Траян Баcеску з 2004, глава уряду - Калін Попеску-Тарічану.
Адміністративний устрій
Румунія поділяється на 41 повіт; столиця виділена у самостійну адміністративно-територіальну одиницю.
Географія
Румунія розміщена у південно-східній Європі. На півночі і сході межує з Республікою Молдова (450 км) і Україною (169 км), на північному заході - з Угорщиною (443 км), на південному заході з Сербією і Чорногорією (476 км), на півдні - з Болгарією (608 км, межа — Дунай). На південному сході омивається Чорним морем. На півдні і сході річкові долини, на південому заході Територію Румунії становлять Східні і Південні Карпати і Семигородська височина, до яких прилягають із заходу Паннонська, з півдня — Волоська низовини, зі сходу Молдавська і Добрузька височини. Румунія лежить на пограниччі Центральної і Східної Європи та Балканського півострову і на її території тисячоліттями перехрещувалися політичні і культурні впливи цих трьох комплексів.
Великі міста: Бухарест, Яси (354,8 тис. мешканців), Галац (342,4 тис.), Тімішоара (340 тис.), Констанца (337 тис.), Клуж-Ніпока (332,2 тис.).
Економіка
експорт: продукти нафтопереробки і нафтове устаткування; електричне устаткування, автомобілі, зернові;
Демографія
1972 20,7 млн
1990 23269 тис. (румуни 89%, угорці 7,9%, німці 1,6%)
мови: румунська (державна), угорська, німецька;
Бухарест (1,977 млн. мешканців).
Релігійна ситуація 83% - православні (Румунська Православна Церква), 6% - католицька церква, 11% - протестанти, лютерани, унітаристи, мусульмани, неопротестанти, іудеї.
Інше
Державне свято - 1 грудня - Національний День Румунії.
Державний прапор - являє собою червоний, жовтий і синій триколор - 3 вертикальних рівних лінії. Був прийнятий у 1848 р. під час революції в Цара Роминеаске.
Державний герб - Стема. Прийнятий у 1992 році. Являє собою орла, який тримає у дзьобі хрест, а в кігтях шаблю і скіпетр, на грудях представлена композиція з п'яти гербів історичних провінцій Цара Роминяске, Молдова, Трансільванія, Доброджа і Банат.
Державний гімн - "Прокинься, румун".
 
Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія
 
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 10 липня 2008 року
 Пишіть за адресою vasya_coins@rambler.ru ICQ: 321924631
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Україна, Шпола 2006-2008 р.р.