- Грузія. Республіка Грузія ( транслітерується як
Сакартвело) — (англ. – Georgia) - країна в Євразії, на східному
узбережжі Чорного
моря, більша частина якої знаходиться на Південному
Кавказі, а менша — на Північному
Кавказі. Має спільні кордони з такими країнами: на півночі — Росія, зі сходу — Азербайджан,
з півдня — Вірменія, на
південному заході —Туреччина.
- Близько 87 % території Грузії займають гори і передгір'я Кавказу, 13 % —
низини і рівнини (Колхідська
низовина, Алазанська, Картлійська рівнини). Найвищі точки Г. — г. Шхара
(5068 м) і г. Казбегі
(5033 м). Крайній південь Г. зайнятий Південно-Грузинським вулканічним нагір'ям.
У верхніх частинах хребтів Великого Кавказу нараховується 786 льодовиків
загальною площею 556 кв. км. У Грузії бл. 25 тис. рік, багато з яких можуть бути
використані для ГЕС. Більша
частина рік (Ріоні, Інгурі, Кеда і інш.) належить до басейну Чорного моря,
менша — Каспійського моря (Кура з притоками Алазані, Іорі, Арагві, Ліахві,
Храмі).
- У західних районах, біля Чорного моря, літо — вологе і тепле, клімат
субтропічний. У східних районах Грузії клімат формується під впливом
континентальної повітряної маси. На рівнинах літо більш тривале і жарке. Погода
в горах швидко міняється. Раптові похолодання супроводжуються сильними
снігопадами, зливами, градом і фенами (сильними вітрами, що дують з гір в
долини).
-
Клімат
- На заході субтропічний, на сході — перехідний від субтропічного до помірного.
Середні температури січня від +3 (Колхіда) до −2 (Іверійськая западина), серпня
від +23 З до +26С. У Західній Грузії, зверненій до Чорного моря, випадає від
1000 до 2800 мм. (у горах) опадів на рік, в Східній Грузії 300—600 мм.
-
Флора і фауна
- Рослинність в Грузії надзвичайно багата і різноманітна. За
підрахунками ботаніків, кількість видів квіткових рослин - понад 4500. Тут
спостерігаються реліктові і характерні для даної місцевості рослини (діоськерія,
понтійськийй і кавказький рододендрон, самшит, хурма і ін.).
- Тваринний світ Грузії відрізняється різноманітністю. Він представлений
більше 100 видами ссавців, 330 видами птахів і 160 видами риб. Багато
представників фауни є ендеміками або напівендеміками, наприклад, ящірка
артвінськая і тур кубанський (роги якого в Грузії використовуються як судини для
вина).
-
Адміністративний поділ
- Столиця — м .Тбілісі (близько
1,25 млн. жителів).
- Грузія складається з 53 районів, 2 автономних республік і 11 міст (в тому
числі два міста державного підпорядкування Тбілісі і Поті).
- Райони: Абаша,
Адигені,
Ахалгорі,
Ахалціхе, Ахмета,
Амбролаурі,
Аспіндза,
Багдаті,
Болнісі,
Боржомі,
Чхороцку,
Чіатура,
Дедоплісцкаро,
Дманісі,
Душеті,
Гардабані,
Гурджаані,
Джава,
Карелі,
Каспі,
Харагоулі,
Хашурі,
Хоні, Лагодехі,
Лентехі,
Лентехі,
Марнеулі,
Мартвілі,
Местія,
Мцхета,
Ніноцмінда,
Вані, Озургеті,
Казбегі,
Кварелі,
Сачхаре,
Сагареджо,
Самтредіа,
Сенакі,
Сигнахи,
Телаві,
Терджола,
Тетріцкаро,
Тіанеті,
Цагері,
Цалєнджиха,
Цалка,
Вані, Зестафоні,
Зугдіді.
- Автономні республіки: Абхазія і Аджарія.
- Крупні міста: Батумі — 137 000 жителів
(головний порт і нафтовий термінал Грузії); Чіатура
— 70 000; Горі — 70
000; Зугдіді
— 105 000; Кутаїсі — 241 000
(найстаріше місто країни і регіональний центр Західної Грузії); Поті — 50
900; Руставі
— 158 000; Сухумі — 47 300; Тбілісі — 1 250 000;
Ткібулі
— 25 000; Цхінвалі
— 30 000; Цхалтубо
— 20 000.
- Також в Грузії є 12 історичних
регіонів:
- Абхазія (Центр Сухумі); Аджарія (Батумі); Гурія
(Озургеті);
Імереті
(Кутаїси);
Кахеті
(Телаві);
Квемо-Картлі
(Руставі);
Мцхета-мтіанеті
(Мцхета);
Рача-лечхумі-квемо-сванеті
(Амболаурі);
Самегрело-земо-сванеті
(Зугдіді);
Самцхе-джавахеті
(Ахалцихе);
Шида-Картлі
(Горі); Тбілісі (Тбілісі).
-
Демографія
- Чисельність населення - 5,4 млн. осіб (дані на 1995 р.).
-
Етнічні групи
- Грузинів 83.8%, Азербайджанців 6.5%, Вірмен 5.7%, Росіян 1.5%, інших 2.5%
(2002)
-
Офіційна та інші мови
- Грузинська
71% (oфіційна), Російська
9%, Вірменська
7%, Азербайджанська
6%, Інші 7% . Абхазія має офіційну
мову - абхазську.
- Грузинська
мова належить до картвельської групи іберійсько-кавказьких мов, в яку
входять також мегрельська і сванська мови, має власний алфавіт, що
використовується з найдавніших часів. Понад 98% етнічних грузинів вважають
грузинську мову рідною. Вона широко використовується в економічному, політичному
і культурному житті країни. Абхазька
мова є офіційною на території Абхазії.
- Грузинська мова - єдина серед іберо-кавказьких мов, яка має древнє алфавітне
письмо. Воно передає звуковий склад грузинської мови і утворює писемні та
друковані символи цієї мови. Грузинський алфавіт налічує 33 літери (5 голосних і
28 приголосних). Написання літер унікальне: його неможливо порівняти з жодним
іншим алфавітом світу.
-
Релігія
- Більшість етнічних грузинів належить до грузинської православної церкви,
гілки православного християнства. Східну Грузію у 330 р. н.е. навернула до
християнства свята
Ніно з Каппадокії, після чого вона стала другою (після Вірменії) державою,
яка прийняла християнство як офіційну релігію. Грузинська православна церква
тривалий час залишалася незалежною, але в 1811 р. її було включено до складу російської православної
церкви. Статус автокефалії повернула в 1917
р.
- У Грузії є невелика кількість католиків, відносно багато грузинів-мусульман в
Аджарії та уздовж
південного кордону країни. Абхази - переважно мусульмани-суніти, але є і
православні. Азербайджанці мусульмани-шиїти, ассірійці - католикі/православні і
курди - мусульмани-суніти. Більшість осетинів - православні. Вірмени, греки і
росіяни мають власні православні церкви. Для Грузії характерна релігійна
терпимість. У Тбілісі є багато храмів, включаючи синагоги і мечеть.
-
Історія
- Недавня історія: незалежна республіка 1919-1921, приєднана до СРСР у 1921. Входила разом з Вірменією й Азербайджаном
у Закавказьку республіку в 1922-1936; починаючи з 1980-х почався підйом
національного руху за незалежність; абхази вимагали відділення від Грузії,
почалися безладдя на етнічному ґрунті в 1989. У 1989 Грузія оголосила про
політичний і економічний суверенітет. У 1990 Осетія оголосила себе незалежною,
що не було прийнято. Правляча Комуністична партія Грузії заявила про вихід із
КПРС і про свою автономію. У 1991 Грузія оголосила себе незалежною. У 1992
увійшла до складу ООН, була
прийнята в члени Конференції по безпеці і співробітництву в Європі. Колишній
міністр закордонних справ СРСР Едуард
Шеварнадзе став тимчасовим президентом. В Абхазії
продовжуються воєнні дії між грузинськими й абхазькими військами. Продовжуються
безладдя в південній Осетії.
-
Зовнішня політика
- Грузія активно працює з багатьма міжнародними організаціями. У 1999 р. стала повноправним членом Ради Європи і СОТ. Грузія була ініціатором розширення ГУУАМ
(за рахунок Узбекистану). Вона тісно співпрацює з ООН та ОБСЄ, активно розвиває
стосунки з НАТО.
-
Економіка
- Грузія – промислово-аграрна країна, що розвивається. Основні галузі
промисловості: сталеплавильна, авіаційна, машинобудівна, електромоторна,
текстильна, хімічна, винна. Тр-т: залізничний, автомобільний, морський,
трубопровідний. Гол. морські порти: Батумі, Поті. Головний аеропорт країни –
Тбілісі. Завдяки географічному положенню між Європейською Росією і Азією
територія Грузії має важливе транзитне значення, особливо для виходу сусідніх
Азербайджану і Вірменії до Чорного моря.
- Гідроенергетичний потенціал Грузії оцінюється у 88,5 млрд КВт/год за рік і
перевищує сумарний гідроенергетичний потенціал Великобританії, Швейцарії і ФРН.
На початку ХХІ ст. використовується менше 10% цього потенціалу і виробляється
майже 50% всієї електроенергії в країні. В Грузії діють 72 електростанції, 64 з
яких - ГЕС. Вони задовольняють 3/4 попиту на електроенергію.
|
