Марія да Глорія (4.IV.1819-15.XI.1853)
 

 

Після смерті Хуана VI (1826), його старший син дон Педро, бразильський імператор, не маючи права володіти двома коронами, відрікся від португальського трону на користь своєї семирічної дочки Марії да Глорії. Регентом, до досягнення Марії повноліття, став другий син Хуана VI дон Мігель. В 1828 р. він змусив кортеси (збори станів) визнати його королем. В 1834 році він був вигнаний доном Педро й Марія II повернула собі корону.  Королева була прихильницею необмеженої королівської влади, але не мала сил відновити її. Був зроблений ряд ліберальних реформ, найважливішої з яких було знищення монастирів. У результаті революції 1836 року була прийнята нова конституція (1838), що відрізнялася від хартії 1822 р. установою двох палат кортесів (перів і депутатів) і наданням королеві права необмеженого вето. В 1835 році одружилася із принцом Лейхтенбергським (старший син Євгенія Богарне, пасинка Наполеона). Після його смерті вдруге вийшла заміж за Фердинанда, герцога Кобург-Готского (1836). Померла при пологах у віці 34 років.
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 27 грудня 2014 року
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2014