ЛАТВІЯ

 

 Офіційна назва - Латвійська Республіка.
Географія
Географічне розташування - країна знаходиться на північному сході Європи. На півночі межує з Естонією (загальний кордон - 339 км), на сході - з Росією (217 км), на півдні - з Білоруссю (141 км) і Литвою (453 км). На заході омивається Балтійським морем. рельєф: лісиста низина (найвища точка 312 м), болота, озера; 472 км берегової лінії;
Площа території - 64589 тис. кв. км (122 місце у світі).
Столиця - Риґа (725,2 тис. мешканців).
Великі міста - Дауґавпілс (112 тис. мешканців), Лієпая (84,6 тис.), Єлґава (58,7 тис.).
Історія
Отримала незалежність в 1918, наприкінці Першої світової війни. Анексована СРСР 17 червня 1940 за пактом Молотова-Рібентропа, ввійшла до складу СРСР як союзна республіка. Під час Другої світової війни окупована Німеччиною, звільнена від німців в 1944. Рух за незалежність посилився в 1980-х, незалежність від СРСР оголошено в травні 1990. Радянські десантники захопили ключові об'єкти в Ризі в 1991, але після протестів місцевого населення змушений були піти; повна незалежність була оголошена після антигорбачовського путчу (ГКЧП) в 1991 і була визнана радянським урядом і західними країнами; ввійшла до складу ООН і НБСЄ.
Політика
Державний устрій - демократична республіка. Глава держави - Президент. Глава уряду - Прем'єр-міністр. Законодавчий орган - однопалатний Сейм.
Членство у міжнародних організаціях - ЄС, ООН, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ, МБРР, МВФ, Світовий банк, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ,
Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХіЧП).
Економіка
Грошова одиниця - лат.
            виробляється: електроніка й для зв'язку, вагони електропоїздів, мотоцикли, товари народного споживання, деревина, папір, вироби із шерсті, м'ясні і молочні продукти;
Адміністративний устрій
Адміністративний поділ - поділяється на 26 районів (повітів).
Демографія
            1989 - 2 681 000
            2001 - 2 385 231
            2003 - 2 331 500
Етнічні групи: латиші - 57,65%, росіяни - 29,58%, білоруси - 4,9%, українці - 2,68%, поляки - 2,5%.
Культура
Державна мова - латиська.
Релігія
Релігія - євангельське лютеранство, православ'я, католицизм.
Інше
Державне свято - 18 листопада - День проголошення Латвійської Республіки (1918 р.).
Державний прапор - Історичні писемні джерела про темно-червоний прапор з білою смугою збереглися з 13 ст., коли з таким прапором проти староестонських племен воювали старолатиські племена. Відомості історичних джерел дозволяють називати прапор Латвії одним з найстаріших у світі. Колір прапора Латвії - особливий темно-червоний, відомий у світі як "латиський червоний" (Latvian red). Пропорції кольорів прапора 2:1:2, а довжини і ширини 2:1. Прапор разом з гербом затверджений особливим декретом парламенту Латвії 15 червня 1921 року.
Державний герб - з'явився тільки після проголошення незалежної Латвійської Республіки 18 листопада 1918 року. Герб об'єднує як символи незалежності латиської держави, так і символи культурно-історичних країв. "Сонце", яке знаходиться над щитом герба, символізує національну державність Латвії. Зображення стилізованого "сонця", як знак відмінності, використовували латиські стрільці, які під час Першої світової війни служили в армії Росії. "Сонце" зображували з 17 променями, які символізували 17 округів, населених латишами. Три зірки над гербом уособлюють ідею об'єднання історичних країв (Курземе-Земгале, Відземе та Латгале) в одну державу - Латвію. Старовинні геральдичні фігури, які виникли ще у ХVІ ст., також символізують культурно-історичні краї. Червоний лев символізує Курземе і Земгале (західна і південно-західна Латвія). Лев у гербі Курземе (Курляндське герцогство) з'являється ще у 1559 році. Срібний крилатий казковий звір з головою орла - "гриф" - символізує Відземе і Латгале (північно-східна та південо-східна Латвія). Цей символ з'являється у 1566 році, коли нинішня територія Відземе і Латгале знаходилася під владою об'єднаної Польсько-Литовської держави. Герб Латвійської Республіки розроблений латиським художником Ріхардсом Заріньшем.
Державний гімн. Назва гімну Латвії: "Dievs, sveti Latviju!" ("Боже, благослови Латвію!"). Автор гімну - латиський композитор Карліс Бауманіс. Вперше гімн виконувався на Першому загальному Святі латиської пісні і танцю наприкінці червня 1873 року в Ризі. З того моменту "Dievs, sveti Latviju!" стала піснею, яка пробуджувала національне самовизнання латиського народу. Після проголошення незалежності у 1918 році "Dievs, sveti Latviju!" стала гімном Латвії.
 
Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія
 
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 10 липня 2008 року
 Пишіть за адресою vasya_coins@rambler.ru ICQ: 321924631
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Україна, Шпола 2006-2008 р.р.