|
|
- Марі?я Тере?зія Вальбурга Амалія Кристіна (нім. Maria Theresia Walburga Amalia Christina; *13 травня 1717, Відень — †29 листопада 1780) — ерцгерцоґиня Австрії, король Угорщини (саме так, оскільки Угорщиною в принципі не може правити жінка) з 25 червня 1741 [1], королева Богемії з 20 жовтня 1740 [2], Королева Галичини та Володимерії та імператриця Священної Римської імперії (як жінка, а пізніше вдова Франца I Стефана Лотарингського, обраного імператором 1745 року). Засновниця Лотарингської гілки династії Габсбурґів.
Правління Марії Терезії — епоха активних реформ. Вона входить до числа
представників династії, що користувались найбільшою популярністю. Старша
дочка імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурґа.
- Серед її численних дітей — два імператори (Йосип II та Леопольд II), а також знаменита королева Франції «австріячка» Марія-Антуанетта.
- Політична діяльність
- Старша дочка імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурґа та його дружини Єлизавети Кристіни Брауншвейг-Вольфенбюттельської,
пряма його спадкоємиця. Отримала суто чоловіче виховання, що
підготувало її до управління великою державою. У 14 років вона вже брала
участь у засіданнях державної ради. 1736
року вийшла заміж за герцоґа лотарингського Франца Стефана. Вступивши
на престол (1740), вона з перших днів стикнулась з багатьма
претендентами на «австрійський спадок», що не бажали поступатись їй
своїми правами (див. Війна за австрійську спадщину). Другий Аахенський мир 1748 вирішив це питання на користь Марії Терезії, яка втратила, однак, Силезію.
- Марія Терезія була коронована на угорське королівство 25 червня 1741 року у готичному соборі святого Мартіна у місті Братислава (нині столиця Словацької республіки).
- 1745 року чоловіка Марії Терезії було короновано імператором, під ім’ям Франца I. У Семирічній війні (1756-63) Марія Терезія взяла участь з метою відвоювання Силезії, але зазнала невдачі; Силезія лишилась під владою Фрідріха II. 1765 помер імператор Франц I,
і Марія Терезія призначила своїм співправителем свого сина, імператора
Йосипа II, обмеживши, втім, його діяльність справами двору, фінансами та
військовими справами, але й тут не надавала йому цілковитої
самостійності. У 1772 році Марія Терезія взяла участь у першому поділі Польщі й отримала Галіцію. Османську імперію вона змусила за допомогою погроз поступитися Буковиною (1775). 1778 року Марія Терезія заявила свої претензії на «баварську спадщину»; сутичка, що послідувала за цим, завершилась тешинським миром, на підставі якого австрійський дім отримав область Інн, з центром у місті Браунау
- Внутрішні реформи
- Особливо важливою була діяльність Марії-Терезії у внутрішньому
управлінні країною. Весь час, вільний від війн, вона використовувала для
проведення реформ у адміністрації, де панували хабарництво та усіляке
беззаконня, для упорядкування фінансів, для покращення судової системи
та законодавства, на реорганізацію військових сил, що прийшли у занепад.
- До Марії Терезії Австрія була однією з найменш розвинених країн у всіх відношеннях. Школи та друк перебували цілком в руках єзуїтів.
- Уряд остерігався торкатись застарілих порядків у адміністрації, судах
та фінансовому відомстві, і тому потурав зловживанням чиновників.
Будучи переконаною католичкою, супротивницею реформаторських ідей XVIII століття та прихильницею клерикально-аристократичного абсолютизму,
Марія Терезія, тим не менш, була змушена, в силу зовнішніх чинників,
ввести до підвладних їй областей необхідні реформи, що торкнулись
головним чином чесько-німецьких спадкових земель, але не зачепили Угорщину, оскільки остання випрохала собі збереження старих порядків.
- Головними помічниками Марії Терезії у справі реорганізації були граф Гаугвіц, у подальшому князь Кауніц, та граф Хотек. Граф Гаугвіц, що займав пост міністра внутрішніх справ, ввів у державі, за словами Марії Терезії, порядок взамість хаоса. Феодальну
владу поміщиків було обмежено та підпорядковано контролю з боку
державної влади. Багато уваги Марія Терезія звертала на покращення
землеробства (введення нових культур, наприклад картоплі),
на підтримку ремесел та промислів, розвиток фабричного виробництва,
розширення внутрішньої та зовнішньої торгівлі, відкриття нових
консульств, портів, місць збутку тощо.
- Культура
- Вона піклувалась про розквіт науки та мистецтв, в чому їй дієво допомагав Гергард фон Світен:
закладала університети, вищі школи малювання, живопису та архітектури,
реформувала гімназії, започаткувала освіту для простого люду
(Schulordnung), Збільшила кількість шкіл до 6000, створила публічні
бібліотеки у Празі та Інсбруку, влаштувала надзвичайні обсерваторії у Відні, Граці
тощо. Під впливом Кауніца, вона обмежила вплив церкви на народну
просвіту й посилила значення у цій галузі державної влади. Єзуїтський
орден все більше підпорядковувався у своїй виховательській діяльності
керівництву держави, допоки 1774 року не був цілком знищений Климентом XIV.
- Під час проведення реформ у галузі освіти до навчальних планів було внесено багато нових предметів, у тому числі право, історія, історія літератури. Було написано нові підручники.
- 1774 року заснувала у Відні, при церкві святої Варвари, греко-католицьку духовну семінарію (Барбареум)
для навчання греко-католицьких священиків. З лав випускників цієї
семінарії згодом вийшло 6 єпископів, 10 професорів університету та
єпархіальних семінарій, 8 ректорів семінарій і 8 письменників.
- Фінанси
- У фінансовій сфері особливо багато зробив для Австрії Хотек:
лише завдяки його вмілому управлінню фінансами Марія Терезія могла
вести Семирічну війну. Було введено правильніший розподіл податків, до
їх виплати було залучено й привілейовані стани — дворянство та
духовенство; здійснено кадастрацію землі на підставі вимірів земельних
володінь та класифікації населення, що платить.
- Державні органи
- У 1749 році було започатковано розподіл судової та адміністративної влади; до відомства останньої було долучено й фінанси. У 1752—1763 роках було влаштовано три окремих відомства, або міністерства:
- Об’єднане чесько-австрійське – для німецьких, австрійських та чеськихх коронних земель;
- Вища судова інстанція (die oberste Justizstelle);
- Придворна палата, якій були підзвітні всі фінансові заклади.
- Верховним закладом, до якого зводились всі решта, була «Haus—Hof—und Staatskanzlei» з 1753 року, a у 1760
році, за планом Кауніца, було закладено державну раду, як головне
знаряддя адміністративної централізації та адміністративного контролю.
- 1775
року Марія Терезія скасувала внутрішні митниці й кордони. Вся країна,
включаючи Угорщину й Тіроль, об'єдналася в єдиний митний район. Було
введено новий митний тариф, що мав на меті заохотити національну
промисловість.
- Військова справа
- Необхідність військової реформи відчувалась особливо гостро. Марія
Терезія значно збільшила чисельність армії та ввела рівність у її
комплектуванні, а також заснувала єдиний австрійський навчальний заклад з
підготовки офіцерського складу.
- Кодифікація законів
- З 1753
року розпочались роботи з розробки загального цивільного зводу законів,
що мав замінити собою місцеве звичаєве право. З цією метою було скликано
комісію, праці якої легли в основу нового законодавства 1811 року. 1767 року було видано Терезіанський кодекс, а за рік новий карний звід законів, «Nemesis Theresiana», у якому все ще згадується, хоча й у значно пом’якшеній формі, про тортури, що остаточно було скасовано 1776 року.
- Також було видано кодекс судочинства та закладено базис торгового та вексельного права.
- Шлюб та діти
- 1736 року Марія Терезія вийшла заміж за герцоґа лотарингського Франца Стефана. У цьому шлюбі народились:
- Ім’я
|
- Народження
|
- Смерть
|
- Коментарі
|
- Марія Елізабета
|
- 5 лютого 1737
|
- 6 червня 1740
|
- померла у дитинстві.
|
- Марія Анна
|
- 6 жовтня 1738
|
- 19 листопада 1789
|
- абатиса у Празі.
|
- Марія Кароліна
|
- 12 січня 1740
|
- 25 січня 1741
|
- померла немовлям.
|
- Йосип
|
- 13 березня 1741
|
- 20 лютого 1790
|
- імператор Йосип II, був двічі одружений, від першого шлюбу народились дві дочки (обидві померли в дитинстві)
|
- Марія Кристіна
|
- 13 травня 1742
|
- 24 червня 1798
|
- 1765 вийшла заміж за Альбрехта Саксен-Тешенського, єдина дочка народилась мертвою.
|
- Марія Елізабета
|
- 13 серпня 1743
|
- 22 вересня 1808
|
- абатиса в Інсбруку з 1781 року.
|
- Карл Йосиф
|
- 1 лютого 1745
|
- 18 січня 1761
|
- помер від віспи, не залишивши нащадків.
|
- Марія Амалія
|
- 26 лютого 1746
|
- 9 червня 1804
|
- 1769 вийшла заміж за Фердинанда, герцоґа Пармського, від цього шлюбу народилось 8 дітей (четверо померло у дитинстві).
|
- Леопольд
|
- 5 травня 1747
|
- 1 березня 1792
|
- імператор Леопольд II, був одружений з Марією Луїзою Іспанською.
|
- Марія Кароліна
|
- 17 вересня 1748
|
- 17 вересня 1748
|
- народилась мертвою.
|
- Марія Йоганна
|
- 4 лютого 1750
|
- 23 грудня 1762
|
- померла від віспи, не лишивши нащадків.
|
- Марія Йозефа
|
- 19 березня 1751
|
- 15 жовтня 1764
|
- померла від віспи, не лишивши нащадків.
|
- Марія Кароліна
|
- 13 серпня 1752
|
- 7 вересня 1814
|
- 1768 вийшла заміж за Фердинанда I, короля Обох Сіцилій, від цього шлюбу народилось 16 дітей (9 померло у дитинстві).
|
- Фердинанд
|
- 1 червня 1754
|
- 24 грудня 1806
|
- герцоґ Модени, був одружений з Марією Беатрисою Рікардою д’Есте, від цього шлюбу народилось 10 дітей (троє померли немовлятами).
|
- Марія Антуанетта
|
- 2 листопада 1755
|
- 16 жовтня 1793
|
- 1770 вийшла заміж за короля Франції Людовіка XVI
|
- Максиміліан Франц
|
- 8 грудня 1756
|
- 27 червня 1801
|
- гросмейстер Тевтонського ордену з 1780, курфюрст Кельнський та єпископ Мюнстерський з 1784.
|
- Характеристика
- Помираючи, Марія Терезія залишила свою державу такою, що значно
просунулась на шляху благоустрою, з армією числом 260000 чоловік та із
значно збільшеним престижем у Європі. Енергійна, діяльна, розумна, Марія
Терезія володіла добрим тактом та чарівністю поводження, діяла
чарівливим чином на оточення. «Мало знаючи сама, — говорить Жуль Мішле, — вона вміла оточувати себе здібними людьми, що керували її політикою».
- У приватному житті вона була бездоганною дружиною та матір’ю; мала 16
дітей, з яких 10 пережили її. У Відні зведено чудовий пам’ятник на
честь Марії Терезії та її найближчих соратників.
- Набагато пізніше по її смерті, у часи Другої світової війни, було створено 22-гу кавалерійську дивізію СС «Марія Терезія», яку було сформовано, в основному, з фольксдойче, що проживали на території колишньої Австро-Угорщини та обожнювали імператрицю за дійсно видатні заслуги.
- Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org
|