- Фердина?нд I (нім. Ferdinand I.), (19 квітня 1793 — 29 червня 1875), імператор Австрії з 2 березня 1835 по 2 грудня 1848 року, король Угорщини та Чехії (як Фердинанд V, у ті ж роки), король Галичини та Володимерії.
Імператор, що страждав на різноманітні захворювання, державних талантів
не мав й добровільно відмовився від влади. Був популярним у Чехії, де провів останні роки життя й отримав прізвисько «Фердинанд Добрий» (чеськ. Ferdinand Dobrotivý).
- Царювання
- Старший син імператора Франца I; вступив на престол після смерті батька у 1835 році. Відрізнявся слабким здоров'ям, страждав на епілепсію й гідроцефалію.
- Його правління рішуче нічим не відрізнялось від реакційного царювання його батька, бо Меттерніх так само керував усіма справами імперії. Характер Фердинанда був м'яким, добрим, спокійним, але вкрай повільним та нерішучим. Його напружували справи, він абсолютно ними не цікавився й мало у них розумів. Склалось свого роду регентство з Меттерніха, Коловрата та ерцгерцоґа Людвіга, яке й правило імперією, а Фердинанд підписував всі папери, які лишень йому подавались. Особисті свої схильності Фердинанд проявив лише у загальній амністії (1838) політичних злочинців, що перебували під судом та слідством у Ломбардії, а також у декількох часткових амністіях у інших справах. Жорстокості у поводженні з політичними арештантами, що були притаманними його попереднику, у Фердинанда не було й сліду.
- Революція 1848
- Березневі події 1848 року змусили Фердинанда податись до Інсбруку. Ні з ким з європейських монархів переможна революція 1848 року так швидко не примирилась, як з Фердинандом: до нього особисто ніхто претензій не мав. На початку осені 1848 року він повернувся до Відню, але швидкі успіхи угорського повстання у зв'язку з вибухом жовтневого заколоту у Відні остаточно зламали та втомили імператора. Реакція, що захопила майже всю Європу у останні місяці 1848 року, не заспокоїла його. 2 грудня 1848 року він зрікся престолу (в Ольмюці) на користь свого племінника Франца Йосифа I.
- Несамостійність Фердинанда та нерозуміння вимог часу були настільки великими, що незадовго до березневої революції, коли йому доповідали про занедбаний стан фінансів, він сказав: «ну, на мене й Меттерніха ще вистачить!». Австрії без Меттерніха він зовсім собі, очевидно, не уявляв; тому після падіння Меттерніха його правління перетворилось на низку найнепослідовніших вагань, що завершились відмовою від престолу. Після цього він жив у своїх маєтках у Празі, займаючись сільським господарством, до якого завжди відчував схильність.
- Титул
- Фердинанд використовував наступний титул:
- Ми, Фердинанд I, Божою милістю імператор Австрійський, король Єрусалимський, Угорський, Богемський, Далматський, Хорватський, Словенський, Галиції й Лодомерії; ерцгерцоґ Австрійський, герцоґ Лотарингський, Зальцбурзький, Вюрцбурзький, Франконський, Штирійський, Каринтії й Карніоли; великий герцоґ Краковський, великий князь Трансильванії; маркграф Моравії; герцоґ Сандомирський, Мазовецький, Люблінський, Верхньої та Нижньої Силезії, Аушвіцу й Затора, Тешена й Фріулі; князь Берхтесгадена й Мергентейма; граф Габсбурзький, Горіци, Градішкі й Тіролю; та маркграф Верхньої та Нижньої Лузації та в Істрії.
- Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org
- Царювання