- Республіка Казахстан
- Казакстан Республикасы
-
- Казахстан (Kazakhstan), Республіка Казахстан — держава в Центральній
Азії. Межує: на півночі
та заході — з Росією, на сході — з Китаєм, на півдні — з Туркменістаном,
Киргизстаном
та Узбекистаном.
Омивається водами Каспійского
моря. Великі міста — Алмати, Астана, Караганда.
Казахстану належіть Аральське
моря, озеро Балхаш. Більшість
теріторії степова.
- Казахстан – член ООН, СНД.
-
Географія
- Республіка Казахстан знаходиться в центральній частині Євразії. На території
країни, на перетині 78 меридіану з 50 паралеллю, знаходиться географічний центр
континенту. На півночі і заході межує з Росією, на сході - з Китаєм, на півдні -
з Киргизстаном, Узбекистаном і Туркменістаном. На південному заході омивається
водами Каспійського моря.
-
Рельєф
- Більше ніж 3/4 території Казахстану займають рівнини з висотами від 100 до
300 м над рівнем моря. На крайньому південному сході і сході простягаються
хребти Тянь-Шаню, Джунгарського Алатау й Алтаю з висотами від 3000 до 6995 м
(пік Хан-Тенгрі). На крайньому заході розташована Прикаспійська низовина, що
частково лежить нижче рівня Світового океану (рівень Каспійського моря - 27 м).
У центрі країни великі території займає зруйнована гірська система
Казахстанського дрібносопковику. У межах рівнин поширені піщані і глинисті
пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. Для молодих
гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність.
На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23% території країни
(північна частина) придатні для землеробства, 70% - для відгінного
тваринництва.
-
Ріки й озера
- Близько 80% території республіки належить до безстічних областей і басейнів
внутрішнього стоку. Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по
північній і північно-східній окраїнах країни, відносяться до басейну Північного
Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в
замкнуті внутрішні водойми: Урал - у Каспійське
море, Сирдар'я - в Аральське
море, Або - в озеро Балхаш. Багато малих і
середніх річок влітку пересихають.
- Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з
невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря
володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між
Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35
років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище
має прісну західну акваторію і солону східну.
-
Клімат
- Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських
районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових - 200-500, у
пустельних - 100-200 мм. Середня температура січня - від -18° С на півночі до
-3° С на півдні; середня температура липня - від 19° С на півночі до 29° С на
півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть
опускатися до -50° С, а влітку приземні температури місцями сягають 70° С.
Добові перепади температур сягають 20-30° С.
-
Ґрунти
- За винятком північних районів, ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому
для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі - чорноземи, далі
на південь - каштанові, бурі напівпустельні ґрунти, такири і піски пустель. У
горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірничо-лугові чорноземні ґрунти.
-
Рослинний і тваринний світ
- Ліси займають всього 3,5% території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси,
хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. На іншій території
країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і
пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.
- Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи і рептилії переважають у
пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк,
заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер
служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок,
чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські
козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої
природи створені заповідники у всіх природних зонах - від пустель до
високогір'їв.
-
Економіка
- Казахстан є найбільш розвиненою країною в Середній Азії. У Казахстані
розвинена гірничо-добувна промисловість. Активно здобуваються вугілля, нафта, природний
газ, залізняк,
мідні руди, свинцевий-цинкові руди, нікелеві руди, боксити і
інші корисні копалини.
- У 2003 в Казахстані було здобуто 51,4 млн тонн нафти, в 2004 — 59,17 млн
тонн, в 2005 — 61,4 млн тонн. До 2010 планується збільшити здобич нафти до 100
млн тонн в рік, а до 2015 — до 150 млн тонн в рік, внаслідок чого Казахстан
увійде до десятки найбільших нафтовидобувних країн світу. Основним джерел
доходів є доходи від експорту нафти і нафтопродуктів. У Казахстані знаходяться
багаті родовища нафти.
- Провідні галузі промисловості: кольорова і чорна металургія, хімічна,
машинобудування, легка, харчова. Розвинені також нафтопереробка і виробництво
будматеріалів.
-
Економічна географія
- Казахстан складається з п'яти великих економічних районів. На Півночі
розвинуте зернове господарство, видобуток залізної руди і кам'яного вугілля,
машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика. У
Східному Казахстані переважають кольорова металургія, енергетика,
машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан - найбільший
нафтогазовидобувний регіон не тільки Казахстану, але й СНД. Основні галузі
господарства Центрального Казахстану - чорна і кольорова металургія,
машинобудування, тваринництво. У Південному Казахстані виробляються бавовна,
рис, зерно, фрукти, овочі, виноград; розвинута кольорова металургія,
приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне і лісове господарство.
Розміщення промислових об'єктів прив'язане до родовищ корисних копалин, великих
міст і водних ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості
зумовила погіршення екологічної обстановки, що особливо характерно для міст
Східного, Центрального і Південного Казахстану.
-
Трудові ресурси
- Чисельність трудових ресурсів становить 8,8 млн. осіб (1997). Число зайнятих
знизилося до 6,4 млн. осіб порівняно з 7,7 у 1991р.. На початку 1999 безробіттям
було охоплено приблизно 25% працездатного населення країни. У сфері послуг
працює майже 60% зайнятих, у сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%,
у промисловості - 16%. У промисловості в основному зайняті росіяни, серед селян
і керівників переважають казахи. Значну частину працівників нафтової
промисловості на заході країни становлять азербайджанці.
-
Історія
- Автономна республіка СРСР з 1920; Союзна республіка з 1936. З 1936 по 1991 Казахська Радянська Соціалістична
Республіка входила як союзна республіка до складу СРСР. Незалежність країни була
проголошена 16 грудня 1991 після підписання Біловезької угоди (8 грудня 1991)
між Росією, Білорусією і Україною про створення СНД і фактичного розпаду СРСР.
21 грудня 1991 Казахстан увійшов до складу СНД.
- Великий приплив росіян в 1960-х зробив казахів меншістю; антиросійські
настрої почали виявлятися 1989; казахи проголосували за підтримку СРСР в 1991;
Сагдієв засудив путч проти Горбачова. Комуністична партія скасована, її замінила
Незалежна соціалістична партія Казахстану. Приєднався до СНД в грудні 1991. Незалежність визнана в 1992. Прийнятий у НБСЄ, став
членом ООН в
1992.
-
Населення
- Станом на 1 липня 2001 року чисельність населення Казахстану становила 16,7
млн. осіб. За цим показником країна посідає 55 місце у світі. Під час перепису
населення 1999 року було зареєстровано 14,95 млн. осіб. З 1991 по 1997
народжуваність знизилася на третину (з 21 до 14,7 на 1000 жителів), а смертність
зросла з 8 до 10,2 ос. на тисячу жителів. Природній приріст зменшився з 13 до
4,5%, що в сукупності призвело до скорочення чисельності населення республіки за
1991-1997 на 1150 тис. осіб.
-
Національний склад
- Переселення слов'ян, німців, татар, чеченців і корейців у Казахстан у різні
періоди ХІХ-ХХ стст. і вольове проведення кордонів республік за радянських часів
призвели до того, що казахи в загальній чисельності населення республіки
становили меншість (у 1980-х роках - 38-39%). У 1998 році частка казахів
збільшилася до 50,6%, частка росіян знизилася до 32,2%, українців - до 4,5%,
німців - до 1,9%.
- У Північному Казахстані більшість становлять росіяни, у Східному Казахстані,
Семиріччі і Західному Казахстані компактно проживають російські козаки, які
виділяються своєрідною культурою і життєвим устроєм. На сьогодні у республіці
проживають представники понад 100 національностей.
-
Міське та сільське населення
- Активна індустріалізація економіки Казахстану 50-70-х років сприяла розвитку
міст і збільшенню частки міського населення (до 52%). Вже у 1970 році було 16
міст з населенням понад 100 тис. осіб, у тому числі два міста - Алмата і
Караганда - понад 500 тис. мешканців (776 і 541 тис. осіб). Великі центри
індустрії виникли в районах Центрального Казахстану - Караганда, Теміртау (179
тис. жит.), Балхаш (78 тис.), Джезказган (68 тис.), у Північному Казахстані -
Рудний (101 тис.), Єрмак, Аркалик; у Південному Казахстані - Каратау, Кентау,
Текелі. Збільшилась чисельність населення і в старих містах: Алматі, Чимкенті
(265 тис.), Семипалатинську (251 тис.), Усть-Каменогорську (241 тис.), Павлодарі
(208 тис.), Джамбулі (205 тис.), Актюбінську (159 тис. жит.). Найбільша частка
міського населення в промислово-розвинутих областях: Східно-Казахстанській,
Джезказганській, Карагандинській, Мангишлакській. У той же час у Тургайській,
Кокчетавській областях, де природні умови сприятливі для сільського
господарства, у містах живе тільки приблизно 1/3 населення.
- Понад дві третини населення Алматинської, 63% Південно-Казахстанської і 62%
Північно-Казахстанської областей проживають у сільській місцевості. Сільське
населення становить меншість у Кизилординській (39,5%), Східно-Казахстанській
(41,2%), Атирауській (41,8%) і Актюбінській (43,8%) областях. З 7684 сіл
республіки тільки 344 (4,3 % від їх загальної кількості) є великими, у кожному з
них мешкає в середньому від 3 до 5 тис. жителів. На ці села припадає майже третя
частина сільського населення, або 2010,7 тис. осіб. У той же час у 2084 малих
селах (26%), з чисельністю населення до 200 осіб, проживає 3,2% від числа всіх
селян, або 211,3 тис. осіб.
-
Структура населення за статтю
- Кількість чоловіків порівняно з 1989 р. знизилася на 8,2% і становить 7201,8
тис. осіб, жінок, відповідно, на 7,2% і 7751,3 тис. Чисельність жіночого
населення продовжує переважати над чоловічим. При цьому частка чоловічого
населення знижується. Так, якщо в 1989 році чоловіки становили 48,4%, то в 1999
році - 48,2%. Частка жіночого населення перевищує 52% у Карагандинській,
Східно-Казахстанській, Павлодарській і Кустанайській областях, 53% - в Астані.
Якщо загалом по країні у 1989 році на 1000 жінок припадало 939 чоловіків, то в
1999 році - тільки 929.
-
Густота населення
- Розміщення населення дуже нерівномірне. Середня густота - 6 осіб на 1 кв. км.
Найбільш густо заселена південна передгірська смуга, де в оазисах поливного
землеробства густота сягає подекуди більше 100 осіб на 1 кв. км. Порівняно
висока густота і на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській
смузі - до 20 і більше осіб. Висока густота населення спостерігається в ряді
промислових вузлів і районів. Разом з цим, величезні простори пустель і
напівпустель ще дуже слабко заселені. У західній, центральній і південній
частинах середня густота становить 1,4 - 1,8 ос. на 1 кв. км.
- Релігія
- Казахи традиційно є прихильниками ісламу, а росіяни сповідують православ'я. У
Радянському Союзі релігійна діяльність була суворо обмежена. Після проголошення
незалежності як мусульмани, так і християни доклали значних зусиль для
збільшення числа своїх прибічників. Туреччина, Саудівська Аравія і ряд інших
країн надали кошти для розвитку мусульманства і будівництва мечетей, а казахські
студенти отримали можливість навчатися за кордоном, у тому числі в
мусульманських навчальних закладах. Однак порівняно з іншими
центральноазіатськими державами вплив ісламу в Казахстані залишається слабким.
Виняток становлять південні райони країни, зокрема Шимкент.
-
Мова
- До розпаду СРСР російська мова фактично була державною мовою; у 1991 році
ухвалено закон, яким російській і казахській мовам було надано статусу
державних, але російська залишилася провідною в галузі освіти, у державних і
громадських установах теж розмовляли російською мовою. Конституції 1993 і 1995
рр. проголосили казахську мову єдиною державною, а російській було надано
статусу мови національного спілкування. Більшість казахів погано володіють
рідною мовою.
-
Асамблея народів Казахстану
- У Казахстані мешкають представники понад 130 націй і народностей, багато з
яких мають власні культурні центри. Для вирішення питань щодо здійснення
конституційних прав представників кожного народу, що проживає у Казахстані, щодо
користування рідною мовою та культурою, у 1995 році була створена Асамблея
народів Казахстану, що займається виробленням стратегічних завдань національної
політики у країні. Головою Асамблеї обрано Президента Республіки Казахстан
Н.А.Назарбаєва. Виконанням усіх прийнятих рішень займається постійно діючий
орган при президентові Республіки Казахстан - секретаріат Асамблеї і заступник
голови Асамблеї.
- Малі асамблеї в обласних центрах, очолювані Акимами (Главами Адміністрацій),
займаються питаннями міжнаціональних відносин, що піднімаються культурними
національними центрами на місцях, зокрема, відродженням культури і мови,
виданням газет, розподілом ефірного часу на телебаченні і радіо, вирішенням
побутових, соціальних та інших проблем.
- Нині в Казахстані видається 11 національних газет, функціонує 44 телестудії
12 мовами, 18 радіостанцій 6 мовами. Викладання у школах ведеться 7 мовами. В
столиці країни - Астані - під патронатом Посольства України працює українська
гімназія. Для представників національних діаспор і малих народів, за пропозицією
Н.Назарбаєва, щороку виділяється 10-відсоткова квота для вступу у вищі та
середні навчальні заклади республіки.
- 14-16 листопада 2002 року відбулася 9-а сесія Асамблеї народів Казахстану, на
якій прийнято рішення про створення постійно діючої Наради, яка повинна
виробляти пропозиції щодо демократизації і розвитку громадянського розвитку. До
складу Наради повинні увійти депутати парламенту, члени уряду, а також
представники будь-яких політичних партій та неурядових організацій. В рамках
Наради вестиметься активний діалог про шляхи подальшого розвитку країни, її
економіки, політичної системи на основі збереження політичної стабільності і
забезпечення безпеки Казахстану і його громадян.
-
Територіальний поділ
- Акмолінська
область
- Актобінська
область
- Алматинська
область
- Атирауська
область
- Жамбилська
область
- Західно-Казахстанська
область
- Карагандинська
область
- Кизилординська
область
- Костанайська
область
- Мангістауська
область
- Павлодарська
область
- Південно-Казахстанська
область
- Північно-Казахстанська
область
- Східно-Казахстанська
область
- Алмати
- Астана
- Байконир
|
