КОРОЛІВСТВО
БУНЬОРО-КІТАРА
УҐАНДА

Королівство на території Уґанди. Виникло в XIV-XV століттях. Піку могутності досягло в XVII-XVIII століттях. В 1822 році від Буньоро-Кітара відколось королівство Торо. В кінці XIX століття Буньоро-Кітара декілька раз вторгалось на територію Буґанди, а в 1880-1891 фактично контролювало її. Королівство було ліквідовано в 1967 році, але офиційно відновлено в 1994.
 
Ньо?ро (баньоро, руньоро) — народ мовної спорідненості банту, основне населення історичної області (королівства) Буньоро на території сучасної Уганди в Східній Африці.
Територія проживання і чисельність
Ньоро (одн. муньоро, мн. буньоро) проживають в Уганді (в районі оз. Альберт, стара назва Мобуту-Сесе-Секо), річок Вікторія-Ніл та Кафу), територіально це провінції (королівства) Буньоро та Торо і складає понад 6% населення країни (1991) та Демократичній Республіці Конго.
Чисельність ньоро (оцінка, кін. 1990-х рр.) — бл. 700 тис. чол., з низ у ДРК бл. 70 тис. чол.
Мова і релігія
Розмовляють мовою руньоро, однією з мов банту.
Писемність руньоро — з кінця ХІХ ст. на основі латиниці.
Мовою руньоро ведуться радіопрограми, видаються преса й книги, навчаються діти в початковій школі.
За віросповіданням ньоро — переважно християни, зокрема протестанти і невелика частка — католики (Біблію перекладено у 1912 р.); є мусульмани та прибічники традиційних культів.
Історія і суспільство
Історично ньоро сформувались завдяки міграціям банту і нілотів у середині І-го тис. н.е.
У ХІІІ-XIV ст.ст. на межі скотарських і землеробських культур виникає державне утворення Кітара, яке стало засновком для утворення ближче до XVI—XVII ст.ст. держави Уньоро.
На чолі держави стояли верховний правитель (омукама) і рада старійшин (рукурето). Існувала досить чітка система військового і адміністративного поділу.
Починаючи з 1900 року частина держави Уньоро в складі Уганди зі збереженням статусу королівства і залишками місцевої влади.
Рештки старовинного укладу зберігались в колоніальний період до проголошення Угандою незалежності в 1962 році, окремі елементи існують і в теперішній час.
Традиційна соціальна організація — родові групи, керовані вождем.
Господарство і культура
Традиційні заняття людей ньоро — відгінне скотарство (горбатий зебу-санга) і ручне землеробство (елевсина, сорго, ямс, батат, банани; тепер також товарні чай і бавовник). Поширені рибальство і мисливство.
У ньоро було дуже розвинуте ковальство. Серед інших ремесел — гончарство і плетіння циновок і т.ін.
Традиційне поселення — крааль.
Традиційні вірування — культ предків і політеїзм з розвинутим пантеоном божеств.
 
Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія 
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 11 січня 2009 року
 Пишіть за адресою vasya_coins@rambler.ru ICQ: 321924631
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Україна, Шпола 2006-2009 р.р.