- Демократична Республіка
Конґо
République Démocratique du Congo
-
- Демократи?чна
Респу?бліка Ко?нґо (в
минулому Заї?р) (фр. République démocratique du Congo, Zaïre) — країна в центральній Африці, межує на північному заході з Конго, на півночі з Центрально-Африканською
Республікою і Суданом;
на сході з Угандою, Руандою, Бурунді і Танзанією; на півдні з Замбією; на південному заході з Анголою і коридором через ангольську територію по ріці Конго до її гирла з Атлантичним океаном.
- Площа 2 344 900 кв. км;
- Столиця — Кіншаса.
- Рельєф: басейн ріки Конго із тропічними лісами і саваною; гори на сході і
заході.
- Голова
держави Мобуту Сесе Секо
Куку Нгбенду ва Забанга з 1965;
- голова
уряду Фаустін Біріндва з 1993.
- Політична
система —
соціалістична плюралістична республіка.
- Експорт: кава, мідь, кобальт (80 % світового видобутку), промислові алмази,
пальмова олія.
- Населення 35,330 млн чол. (1990), 48,22 млн
чол. (2001).
- Мови: французька (державна), суахілі, лінгала,
інші африканські мови.
- Грошова
одиниця — заїр.
- Історія
- Недавня
історія: незалежність від
Бельгії отримана в 1960; до того часу країна називалася Республікою Конго, стала
Республікою Заїр у 1971.
Повстання у провінції Шаба 1977 і 1978
подавлені за допомогою військ Марокко, доставлених повітрям у Заїр Францією, а також французькими і бельгійськими десантниками.
У 1990 знята
заборона на багатопартійну політику. Після антиурядових виступів 1991 Мобуту погодився
ділити владу з опозицією. Етьєн Тшісекеді став прем'єр міністром, пізніше
знятий і знову відновлений у 1992 за бажанням Мобуту; сформувалася парламентська опозиція.
Тшісекеді знятий Мобуту в 1993, його місце зайняв Фаустін Біріндва, але Тшісекеді, як і
раніше, вважає, що займає цю посаду.
- Географія, природа
- Б.ч.
держави — западина Конго та плато вис. до 1300 м, яке її обрамовує. На
сході — гори: масив Рувензорі (вис. 5109, пік Маргеріта), вулканічні гори
Вірунга (вис. до 4507 м),
в тому числі діючі вулкани. Гол. ріки: Конго (Заїр) з притоками. У країні
багато боліт, а р. Конго в декількох місцях розширяється і утворює озера,
зокрема Малебо (Стенлі-Пул). Великі озера утворюють ланцюжок вздовж східного
кордону: Альберт, Едуард, Ківу, Танганьїка (природний кордон з Танзанією) і
Мверу. Найбільші з озер всередині країни — Маі-Ндомбе і Тумба. Біля
75 % території Конго покрито лісами. Клімат екваторіальний, на півдні і
крайній півночі — субекваторіальний.
- Економіка
- Конго-Кіншаса —
аграрна країна з розвинутою гірничодобувною промисловістю. Основні галузі
промисловості: гірничо-видобувна і збагачувальна, виробництво споживчих товарів
(текстиль, сигарети, харчова), цементна. Тр-т: автомобільний, частково
залізничний. Головною перешкодою для розвитку гірничодобувної й інших галузей
промисловості є нерозвиненість транспортної системи і недостача енергетичних
потужностей. Основа транспортної мережі ДРК — маршрути вивозу експортної
продукції по ріках і залізницях. Протяжність майже всіх авто- і залізниць
невелика; як правило, вони зв'язують водні шляхи з районами експортного
виробництва. У 1990-х рр. більша частина доріг потребувала ремонту. Залізниця
зв'язує Катангу із зарубіжними морськими портами Лобіту і Бенгелою (Ангола),
Бейрою (Мозамбік), Дар-ес-Саламом (Танзанія) та Іст-Лондоном, Елізабет і
Кейптауном (ПАР). У 1990 протяжність залізниць, що діяли склала бл. 5,1 тис.
км. Важливу роль відіграють внутрішні авіаперевезення. Міжнародні аеропорти розташовані
в містах Кіншаса, Лубумбаші і Кісангані.
- За
даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
ВВП — $ 6,1 млрд. Темп зростання ВВП — 3 %. ВВП на душу
населення — $127. Імпорт (машини, транспортні засоби, продовольство,
продукція текстильної і хімічної промисловості, метал і вироби з металу) —
$ 1,5 млрд (г.ч. Південна Африка — 25 %; Бельгія —
14,0 %; Нігерія — 6,8 %; Кенія — 4,8 %). Експорт
(мінеральна сировина — кобальт, алмази, цинк і каситерит — бл.
80 % експорту, крім того — кава, продукти олійної пальми, каучук і
деревина) — $ 2 млрд (г.ч. Бельгія — 51,9 %; США —
13,17 %; Південна Африка — 9,4 %; Фінляндія — 3,7 %).
- ДРК володіє
найбільшим економічним потенціалом серед країн Тропічної Африки. Структура ВВП
в середині 1990-х рр.: сільське господарство — 59 %,
промисловість — 15 %, сфера послуг — 26 %.
- Країна
має в своєму розпорядженні значні енергоресурси — гідроенергію, нафту і
природний газ, які стали розроблятися лише в останні роки. Гідроенергетичний
потенціал оцінюється в 1 млрд кВт.
-
|
