- Алжирська Народна Демократична
Республіка
Al-Jumhuriyah
al-Jaza’iriyah
ad-Dimuqra?iyah ash-Sha’biyah
-
- Алжирська Народна Демократична Республіка (Аль-Джумхурія аль-Джазаірія
Демократія аш-Шаабія) - країна на півночі Африки, на сході межує з
Тунісом і Лівією, на
південному сході - з Ніґером, на південному-заході -
з Малі, на заході - з Марокко, на півночі
- Середземне
море Пл. 2382 тис. км2. Нас. 29,921 млн чол.(2001). Столиця –
Алжир. Офіційна мова – алжирська. Грошова одиниця – алжирський динар. Членство у
міжнародних організаціях – ООН, Ліга
арабських держав, МБРР, МВФ, Міжнародна
Федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, ОПЕК, ОАЕ та інші.
- Адміністративний устрій Алжир адміністративно ділиться на 48 вілаїв
- Релігійні групи Мусульмани-суніти - 99%, християни та іудеї - 1%
- Населення та етнічні групи
- 1990 - 25 715 тис.
- 2003 - 32 818 500
- 2005 - 32 531 853
- Етнічні групи: араби та бербери - 99%,
європейці - менш ніж 1%.
- Значна частина алжирців за своїм походженням є не арабами, а берберами
(самоназва - амазігхи; слово "бербер" - арабського походження).
- Групи, які ідентифікують себе як бербери, живуть головним чином у гірських
районах Кабилії, на схід від міста Алжир. Вони, як і більшість арабів,
мусульмани.
- Бербери робили безуспішні спроби отримати автономію.
- Алжирське керівництво вирішило субсидувати вивчення берберських мов у
школах.
- Мови Арабська - офіційна
мова країни; в користуванні також є французька
і берберські(амазігхські) мови, які належать до хамітської групи мов.
-
Географія
-
Алжир займає центральну частину Атлаських
гір і пустелі Сахари, на
його території знаходяться гори Хоггар і низовина Хотт Мерлір.
- Столиця — місто Алжир
(al-Jazair).
- Друга за розміром африканська країна (після
Судану).
- Географічні координати — 38 00 N, 3 00 E.
- Терен — головним чином плоска височина, плоскогір'я та пустеля, є
гори, переривчаста берегова рівнина.
- Довжина берегової лінії — 998 км.
- Клімат — сухий та полусухий, м'який; волога зима та сухе, жарке літо y
берегових районах. Не така волога зима у високих плоскогір'ях. Влітку
трапляється сіроко (гарячий вітер,
змішаний з пилом і піском).
- Натуральні ресурси включають нафту, газ,
залізну руду, фосфати, уран, свинець, цинк тощо.
-
Природа
- На Пн. А. розташована невисока гірська країна Тель-Атлас, далі на Гід. — хр.
Сахарський Атлас (до 2330 м), на Пд. Сх. — гірська область Ахаггар; більша пд.
частина А. — плато, зайняте пустелею — Ал-жірською Сахарою. Клімат на узбережжі
Середземного моря субтропіч., на решті території жаркий, напівпустельний та
пустельний. Річна кількість опадів в узбережній смузі від 500 до 1000 мм, в ін.
місцях — не більше 200 мм. Річок з постійною течією мало. Дуже багато тимчасових
потоків. На узбережжі рослинність середземноморського типу, на більш зволожених
схилах гір — ліси з коркового і вічнозеленого дуба, алеппської сосни, в ін.
частинах А. — напівпустельні й пустельні формації. В А. виявлено поклади
різноманітних корисних копалин: фосфоритів, заліз. і поліметалевих руд,
нафти.
- Гірський ланцюг Телль-Атласу, що простягається на півночі, вздовж побережжя
прорізають нечисленні бухти і рівнини. Телль-Атлас підноситься над рівнем моря
більш ніж на 1830 м і включає в себе масиви Тлемсен, Велику і Малу Кабілію і
Меджерда. Південна частина Телль-Атласу являє собою високе плато середньою
висотою 1070 м. Розташований ще далі на південь Сахарський Атлас підіймається на
висоту 150 м над рівнем плато і потім знижується до Сахари на 300 м. Найбільш
піднесеною частиною Сахарського Атласу є гірські системи Ксур, Амур і
Улед-Наїль. Найвища вершина країни – г. Тахат (2908 м.) знаходиться у р-ні
масиву Ахаггар (Хоггар) поблизу південного кордону Алжиру. Іншу частину країни
займає пустеля Сахара. Середня відмітка висоти в Сахарі - бл. 460 м. Велику
частину Сахари займають щебенисті і галечникові пустелі (хамади і регі),
приблизно 1/4 частина - піщані пустелі (ергі).
-
Проблеми навколишнього середовища
- Ерозія ґрунтів через необмежене годування рослинністю худоби та іншу
сільськогосподарську діяльність, зливання відходів нафтопереробних заводів та
іншіх шкідливих стоків призводить до забруднення річок і берегових вод. Середземне
море, що заслуговує особливої уваги, нещадно забруднюється нафтовими
відходами, ґрунтовими та добривними стоками. Країна має недостатній запас
придатної для пиття води.
- Гірські райони потерпають від сильних землетрусів, небезпечних зсувів ґрунту
та повеней в період дощів.
-
Походження назви
- Алжир - від назви столиці Алжир
(Algiers), що французькою Alger, арабською - Al Jazair — острів.
-
Історія: основні події
- В 2-й пол. 1-го тис. до н. е. на території сучас. А. жили нумідійці — предки
сучас. берберів. У 3—2 ст. до н. е. тут склалася централізована д-ва Нумідія,
яку невдовзі завоювали римляни. В 5 ст. А. захопили вандали, в 6 ст. —
візантійці, в 7 ст. — араби. Населення прийняло іслам; значна ч. берберів
змішалась з арабами і засвоїла араб. мову. З 16 ст. А. — провінція Османської
імперії, а з 17 ст. — фактично незалежна феод. д-ва — «Алжірське регентство» на
чолі з виборним правителем — деєм. З 1830 починається завоювання А. Францією.
Боротьбу проти колонізаторів очолив Абд-аль-Кадір. Виступи проти франц.
загарбників тривали протягом усього 19 ст.
- Під впливом Великої Жовтн. соціалістич. революції в А. почалося нове
піднесення нац.-визвольної боротьби, почали утворюватись профспілки; 1920
заснована компартія (до 1936 існувала як секція компартії Франції). В А.
виникають араб. бурж. націоналістичні партії. 1936 в А. зібрався Мусульманський
конгрес, який висунув вимогу демократич. свобод, скасування расової
дискримінації. Після другої світової війни нац.-визвольний рух в А. набрав більш
організованого і масового характеру. В листопаді 1954 алжірський народ розпочав
збройне повстання проти франц. панування, яке переросло в справжню війну за
незалежність А. В результаті розгортання нац.-визвольної боротьби, очолюваної
Національним фронтом визволення, в Каїрі 19 вересня 1958 проголошено Алжірську
Республіку і сформовано її Тимчасовий уряд. Цей уряд відповідальний перед
Національною радою алжірської революції (у складі 54 чол.), яка представляє
широкі верстви населення А. Французький уряд не визнав Тимчасового уряду
Алжірської Республіки. Боротьба Алжіру за національне визволення з-під ярма
франц. колонізаторів триває.
-
Недавня історія
- Алжир отримав незалежність у 1962 році
після 8 років війни з французами. Ахмед Бен Белла, лідер Національного Фронту
визволення, був обраний президентом, але 1965 року - скинутий під час військового перевороту.
- Обмежений політичний плюралізм з'явився 1989 року. На виборах 1990 р. переміг Фундаменталістський ісламський фронт
(FIS). Президент Шадлі Бенджедід обіцяв провести багатопартійні вибори в 1991 р., FIS переміг на грудневих виборах. 1992 року Шадлі Бенджедід відрікся від влади,
яка перейшла до військових. Вони розпустили FIS. Президентом став Мохамед
Будіаф, але невдовзі був убитий. Генерал Ліамін Зеруал замінив на посаді
президента Алі Кафі в 1994 р.
- 27 квітня 1999 року Абделазіз Бутефліка, отримавши 70% голосів виборців, був
інагурований президентом на 5-річний термін. У своєму першому телевізійному
зверненні до свого народу в липні 1999 року він взяв на себе зобов'язання
докласти всіх зусиль задля національного примирення. Протягом першого терміну
свого президентства, йому вдалося значно покращити стан громадської безпеки в
країні. Наступні президентські вибори відбулися 8 квітня 2004 року, де Абделазіз
Бутефліка отримав 84,99% голосів.
-
Політика
- Політична система — напіввійськовий режим;
- Керівник держави - президент, що обирається на п'ятирічний термін з однією
можливістю переобрання.
- Алжир має дипломатичні відносини з більше ніж 100 країнами світу. Більше 90
країн мають свої дипломатичні представництва в Алжирі.
- З 1989 р. - член Союзу Арабського Магрибу (САМ).
- Алжирська Народна Демократична Республіка визнала незалежність України 27
грудня 1991 року, а 20 серпня 1992 року між двома державами були встановлені
дипломатичні відносини.
-
Економіка
- Алжир – аграрна країна з розвинутою гірничодобувною промисловістю. Одна з
найбільших і найрозвинутіших країн Африки. Основні галузі економіки: нафтова та
газова, легка промисловість, гірнича, електроенергетична, нафтохімічна, харчова.
Осн. тр-т – залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Гол. морські
порти: Беджаія, Арзев, Алжир, Аннаба, Оран, Скікда. Найбільш важливі аеропорти
розташовуються в Дар-ель-Бейде, Оране, Костянтині й Аннабе. В країні діє 66
летовищ.
- За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
ВВП – $ 45,5 млрд Темп зростання ВВП – 5,1 %. ВВП на душу населення – $1521.
Прямі закордонні інвестиції – $ 262,9 млн Імпорт – $ 12,5 млрд (г.ч. Франція –
32,5%; Італія – 10,8%; США –
8,0%; Іспанія – 7,6%; Німеччина
– 6,9%;Туреччина – 5,9%;). Експорт (нафта, зріджений газ, нафтопродукти, вино,
фрукти і овочі, залізняк, тютюн) – $ 12,6 млрд (г.ч. Італія – 22,9%; США –
16,1%; Франція – 13,9%; Іспанія – 12,6%; Нідерланди – 6,5%; Бразилія –
6,4%).
- Більша частина електроенергії виробляється на ТЕС і ГЕС. З 1979 по 1994 обсяг
виробництва електроенергії в країні збільшився з 6,1 млрд квт до 18,7 млрд
квт.
-
Мінеральні ресурси
- 60% річного доходу походить з експорту вуглеводнів.
- Алжир має 7-і в світі за розміром запаси природного
газу.
- Алжир - 2-й за розміром експортер газу у світі (14-е місце по запасах нафти).
- Високі світові ціни на нафту в останніх роках допомагають поліпшенню
фінансової ситуації в країні. Однак державне керівництво не мало великого успіху
в зниженні відсотка безробіття та рівня життя. На 2005 рік відсоток безробітних становив понад 22%.
- Економічні реформи рухаються повільно. Незважаючи на це, у 2005 році відсоток
інфляції
становив 4,7 %, а зростання ВВП склало 5,3%.
-
Експорт. Імпорт
- Країна експортує нафту, вугілля, природний
газ, залізо, вино, маслинову олію тощо.
- Партнери в імпорті (2004):
- Франція - 30.3%
- Італія
- 8.2%
- Німеччина
- 6.5%
- Іспанія - 5.5%
- США -
5.2%
- Китай - 5.1%
- Туреччина
- 4.3%
- Партнери в експорті (2004):
- США -
22.6%
- Італія
- 17.2%
- Франція - 11.4%
- Іспанія - 10.1%
- Канада
- 7.5%
- Бразилія -
6.1%
- Бельгія - 4.6%
- Обсяги експорту в 2005 - $44,4 млрд., імпорту - $20 млрд. 97% експорту
складають вуглеводні. В 2005 році Україна експортувала до Алжиру товарів та
послуг на суму $618 млн.
- Галузі промисловості: нафтопереробка, газопромисловість, гірнича
справа, електрична, хімічна, харчова промисловості.
- Сільськогосподарська продукція: пшениця, ячмінь, овес, виноград,
оливки, цитрусові, фрукти, худоба.
-
Освіта
- Понад століття французькі колонізатори використовують школу в Алжирі для
поневолення країни. Всі школи, в т. ч. релігійні (мусульманські), перебувають
під суворим контролем. Школи європейського типу створені тільки для
привілейованих груп місцевого населення. Серед корінного населення письменних
лише 5—6%. У 1955 році було 2185 держ. поч. шкіл (412 179 учнів), у 80 середіх
школах — 67 660 учнів, у нижчих і середніх професійних учбових закладах
налічувалось 22 809 учнів і в 4 вузах — 5465 студентів. Пропаганда «благодіянь»
французьких колонізаторів є основою діяльності багатьох шкіл. В містах Алжірі,
Тлемсені і Константнії є середні духовні мусульманські школи — медресе, якими
керують французи. Найбільші бібілотеки — Національна і університетська в Алжірі.
Музеї в містах Алжірі, Константіні, Орані. Після запровадження надзвичайного
становища (1955) в Алжирі заборонені всі газети, які підтримують
національно-визвольний рух.
-
Медико-санітарний стан
- В 1955 в А. було 158 лікарень на 33 338 ліжок (3,4 ліжка на 1 тис. ж.), в т.
ч. 147 заг. (з них 12 військ. на 4821 ліжко), 7 туб. на 1399 ліжок, 2 дитячі на
506 ліжок, 1 психіч., 1 онкологічна. Лікарів було 2009 (1 лікар на 4836 ж.),
зубних лікарів 511, акушерок 711.
|
