КАНАДА

Канада
Canada
 
Канада (англ. Canada) — країна, яка займає більшу частину території Північної Америки, простягаючись від Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході. Є другою за площею країною світу[1], і межує зі Сполученими Штатами Америки на півдні та північному-заході.
Землі, які нині займає Канада, заселялись тисячоліттями групами корінного населення країни. Починаючи з 15-го століття, британські та французькі експедиції спершу досліджували, — а потім разом заселяли атлантичне узбережжя. Франція позбулася майже усіх своїх колоній у Північній Америці у 1763 році, після семи років війни. У 1867 році, внаслідок об'єднання трьох Британських північноамериканських колоній, Канада була сформована, як федеральна влада чотирьох провінцій.[2][3][4] Після цього настало територіальне розширення Канади, і отримання нею стасу автономії від Об'єднаного Королівства, зазначеною у Вестмінстерському статуті у 1931 році, яка закріпилась канадським актом 1982 року, котрим назавжди розірвано залишки правової залежності від британського парламенту.
Федерація у складі десяти провінцій і трьох територій, Канада є парламентською демократію і конституційною монархію, з королевою Єлизаветою II в якості глави держави. Це багатомовна і багатокультурна країна, в якій на федеральному рівні визнано дві державні мови — англійська та французька. Будучи технологічно і промислово розвиненою країною, Канада має диверсифіковану економіку, яка у значній мірі базується на своїх багатих природніх ресурсах, і на торгівлі, у першу чергу, зі Сполученими Штатами Америки, з якої Канада має давні і складні стосунки. Канада є членом G8, НАТО, Співдружність націй, Франкофонії, а також Організації Об'єднаних Націй.
Етимологія
Назва Канада походить від слова Жака Картьє, kanata, що означає "селище" або "поселення". У 1535, корінні жителі сучасного міста Квебек слово французького дослідника French explorer Жака Картьє для назви селища Stadacona.[5] Пізніше Картьє використовував слово Canada для позначення не лише даного селища, але й прилеглих до ньоготериторій; у 1545, у європейських книжках та мапах даний регіон називали Canada.[6]
З початку 17-го століття, частина Нової Франції, у тому числі землі вздовж річки Св. Лаврентія і північних берегів Великих озер були названі Канадою, районом, який згодом було розділено на дві британські колонії, Верхню Канаду і Нижню Канаду, доки у 1841 році вони не об'єднались в одну провінцію Канада. За часів Конфедерації, у 1867 році, назва Канада була прийнята в якості правової назви для нової країни,[7] і країні було надано статусу домініону з назвою Канада,[8] термін Домініон Канада був у загальному вжитку до 1950-х років. Пізніше, після того, як Канада отримала свою політичну незалежність від Великобританії, федеральний уряд все частіше використовує назву Канади на державних документах і договорах, у наслідок цього, у 1982 році, головне національне св'ято країни було перейменовано з Дня Домініону у День Канади.
Історія
Назва «Канада» походить від слова «kanata» мовою індіанців-ірокезів. Первісне значення цього слова — "село" або "поселення". У 1535 р. корінні жителі регіону навколо сучасного міста Квебек цим словом напрямили французького дослідника Жака Картьє до індіанського поселення Стадакона, яке колись знаходилося на місці сучасного міста Квебек.
30,000 до н.е. – перші люди переходять суходолом з Азії до Америки через Берингову протоку.
1000 р. н.е. – Ліф Ерікссон разом з іншими вікінгами прибуває до Ньюфаундленду і Лабрадору.
1492 – Христофор Колумб відкриває Америку.
1497 – Джон Кабот на замовлення англійського короля Генріха VII досліджує Північну Америку і проголошує острів Кейп-Бретон володінням короля Англії.
1498 – друга подорож Джона Кабота до Північної Америки.
1535 – Французький дослідник Жак Картьє досліджує затоку Св. Лаврентія і дає країні назву Канада, помилково зрозумівши індіанське слово “каната” (поселення).
1536 – друга подорож Жака Картьє, під час якої він засновує форт Стадакона.
1577 – англієць Мартін Фробішер шукає північний шлях до Азії, потрапляє в Гудзонову затоку.
1608 – Самюель де Шамплен засновує місто Квебек.
1663 – Канада офіційно стає провінцією Франції.
1670 – засновано Компанія Гудзонової Затоки, яка отримує право займатися торгівлею в районі Гудзонової затоки.
1701 – початок військового протистояння між французами, англійцями і індіанцями.
1708 – англійці захоплюють французьку фортецю Луїбург на атлантичному узбережжі.
1759 – битва на Полях Абраама, захоплення англійцями міста Квебек.
1763 – Канада офіційно переходить у володіння Англії за Паризьким мирним договором.
1791 – колонію поділено на Верхню і Нижню Канаду.
1812 – війна між США і Великобританією, в якій бере участь Канада.
1837-1838 - Повстання Патріотів у Нижній Канаді та повстання Мекензі у Верхній Канаді.
1840 – створена Сполучена Провінція Канади.
1857 – Оттава вибрана королевою Вікторією як столиця.
1867 - Британсько-Північноамериканський Акт затверджує створення Канадської конфедерації.
1879 – початок золотої лихоманки в Клондайку.
1914 – початок Першої Світової війни.
1919 – Канада приєднуюється до Ліги Націй.
1929 – Велика Депресія охоплює Канаду
1939 – початок Другої світової війни.
1960 - У |Квебеку починається так звана Тиха революція.
1980 – перший референдум про незалежність Квебеку.
1982 – «репатріація» канадської конституції
1995 – другий референдум про незалежність Квебеку.
1987 – підписання Договору про Вільну Торгівлю (NAFTA) між США, Канадою і Мексикою.
Природа
Східна частина країни — рівнини і плато вис. 300-1500 м.
На заході — Кордильєри (найвища точка – г. Логан, 6050 м).
На південному-сході — система Великих озер; інші великі озера: Велике ведмеже, Велике невільницьке, Вінніпег, Атабаска.
На півночі — арктична пустеля, тундра, лісотундра.
На півдні — степи та лісостепи (на нинішній день розорані).
Головні річки: Святого Лаврентія, Макензі, Фрейзер.
Клімат — помірний та субарктичний.
Політика
Канада — конституційна монархія. Глава держави — король або королева Великої Британії; зараз це Єлізавета Друга, яка має титул королеви Канади і яку в країні представляє генерал-губернатор Канади. Кандидатів на цю чотирьохрічну посаду призначає діючий прем'єр-міністр і затверджує королева. Діючий генерал-губернатор Канади — Мікаель Жан, яка була призначена на посаду 25 вересня 2005 року.
Конституція Канади — правова основа країни і складається, як із записаного тексту, так і неписаних традицій та угод. У Конституції вміщено і Канадську Хартію Прав і Свобод, яка гарантує громадянам основні права і свободи. У Канаді під конституцією розуміється зведення актів, британських законів, судових рішень тощо. Двома основними документами вважаються Акт про Британську Північну Америку 1867 року, що проголосив Канаду домініоном Великобританії, і акт 1982 року, що встановив, що всі закони в Канаді прийматимуться тільки канадським парламентом.
У країні діє парламентська система демократії з федеральною системою парламентського уряду. Прем'єр-міністр Канади — глава уряду. За традицією це лідер політичної партії, яка отримує більшість у Палаті Громад парламенту. Прем'єр-міністр формує кабінет міністрів, який формально призначається генерал-губернатором Канади. Кабінет Міністрів традиційно складається з членів партії прем'єр-міністра і, як правило, з депутатів Палати Громад. Виконавча влада в країні належить прем'єр-міністру і Кабінету; міністри перед вступом на посаду складають присягу вірності Королеві, щоб формально стати королівськими міністрами. Діючий прем'єр-міністр Канади з 6 лютого, 2006 р.— Стівен Гарпер, лідер Консервативної партії Канади.
Федеральний парламент складається з Королеви та двох палат парламенту: виборної Палати Громад і призначеного Сенату. Кожен депутат Палати Громад обирається більшістю у своїй виборчій дільниці. Всеканадські вибори формально призначаються генерал-губернатором, але, як правило, прем'єр-міністр вирішує дату їх проведення. Вибори повинні відбуватися, або правильно кожні п'ять років, або достроково за рішенням діючого прем’єр-міністра. Членів Сенату, чиї місця розподіляються на регіональній основі, вибирає прем'єр-міністр та формально призначає генерал-губернатор; сенаторам дозволено залишатися на посаді до 75-річного віку.
У Канаді в основному чотири політичні партії: Консервативна партія Канади, Ліберальна партія Канади, Нова Демократична партія і Квебекський блок. Діючий уряд країни сформований Консервативною партією Канади. Політичні партії, які пройшли в парламент отримують статус офіційних, але існує і кілька партій, які не набрали достатньої більшості,— та не представлені в федеральному парламенті.
Економіка
Співвідношення канадського долара (CAD) до американського (USD) зараз найвищим за останні десять років.
У Канаді є розвинена ринкова економіка з дещо більшим урядовим регулюванням ніж у Сполучених Штатах, проте з набагато меншим ніж у деяких європейських країнах. Канада — член Організації економічної співпраці і розвитку (OECD) і в Великої Вісімки (G8). За минуле десятиріччя, після періоду деякого спаду, економіка країни зростає швидкими темпами та з низьким рівнем безробіття і великими урядовими надлишками в федеральному бюджеті. На жовтень 2006 р. рівень безробіття в країні складав 6.3% працездатного населення, що й найнижчим за останні 30 років. Рівні безробіття серед провінцій коливаються від найнижчого в Альберті — 3.6% до найвищого в Ньюфаундленді і Лабрадорі — 14.6%.
Канада — одна з небагатьох країн-експортерів енергоносіїв у світі: великі поклади природного газу находяться на східному узбережжі, а нафти — в Альберті. Є і великі поклади нафтових пісків Атабаски — друге після Саудівської Аравії родовище нафти в світі. У Квебеці, Британській Колумбії, Ньюфаундленді і Лабрадорі, Онтаріо і Манітобі гідроелектроенергія найпоширеніша і найдешевша.
Канада — одна з найбільших у світі виробників сільськогосподарської продукції. Канадські прерії, розбудовані значною мірою завдяки раннім хвилям української еміграції, є одними з найбільших постачальників пшениці й інших зернових культур. Канада, найбільший виробник цинку й урану, також має великі родовища інших природних ресурсів, як-от: золото, нікель, алюміній, свинець. Є в країні і високорозвинена переробна промисловість у південному Онтаріо і Квебеку; тут же і знаходяться автобудівні заводи, філіали багатьох американських і японських автомобільних компаній, що являються ключовими в економіці цих провінцій.
Економіка Канади глибоко інтегрована в світову економіку та до певної міри надзвичайно залежна від міжнародної торгівлі, особливо зі своїм найбільшим торгівельним партнером, Сполученими Штатами Америки. У 1989 р. Канада уклала Канадсько-американську угоду безмитної торгівлі (FTA), а в 1994 р. — Північноамериканський договір про вільну торгівлю (NAFTA), який включав ще й Мексику. Вільна торгівля на північноамериканському континенті значно пожвавила економічне співробітництво між країнами-учасниками договору, дозволила запобігти економічному спаду й досягти найвищого досі рівня зросту промисловості серед країн Великої Вісімки. З середини 1990-х років уряд країни демонструє позитивний баланс федерального бюджету і послідовно сплачує державну заборгованість.
Провінції та території
Канада складається з десяти провінцій і трьох територій:
Провінція або територія
Столиця
Територія в км²
Населення
Альберта
Едмонтон
661,848
3,256,800
Британська Колумбія
Вікторія
944,735
4,254,500
Манітоба
Вінніпег
647,797
1,177,600
Нова Шотландія
Галіфакс
55,284
937,900
Нью-Брансвік
Фредеріктон
72,908
752,000
Ньюфаундленд і Лабрадор
Сент-Джонс
405,212
516,000
Онтаріо
Торонто
1,076,395
12,541,400
Острів Принца Едварда
Шарлоттаун
5,660
138,100
Квебек
Квебек
1,542,056
7,598,100
Саскачеван
Реджайна
651,036
994,100
Північно-західні території
Єллоунайф
1,346,106
42,800
Юкон
Вайтхорс
482,443
31,200
Нунавут
Ікалуіт
2,093,190
28,300
Найбільші міста:
Торонто (5 101 600 мешканців)
Монреаль (3 574 500 мешканців)
Ванкувер (2 134 300 мешканців)
Оттава - Галл (1 132 200 мешканців)
Калґарі (1 016 600 мешканців)
Едмонтон (990 500 мешканців)
Квебек (705 900 мешканців)
Гамільтон (702 900 мешканців)
Вінніпег (698 200 мешканців)
Національний герб
Сучасного вигляду герб Канади набув у 1994 році. Найважливішою його частиною — це розташований у центрі щит, на якому зображені чотири емблеми, які символізують чотирьох засновників Канади: англійця, шотландця, ірландця і француза — і гілка канадського клена. Щит підтримують, з одного боку золотий лев Англії, який несе королівський прапор на срібному списі зі золотим вістрям; з іншого — білий єдиноріг Шотландії із золотими рогом, гривою й копитами, який тримає прапор королівської Франції. Щит покривають мантія і королівський (шолом), на гребені якого сидить коронований золотий лев з гілочкою клена. Гребінь складається з вінця, обплетеного червоним і білим шовком. Лев символізує доблесть і мужність, гребінь — опору в особі генерал-губернатора. Імперська корона зверху символізує монархію як верховну владу над Канадою. У нижній частині щита розміщений девіз "A Mare usque ad Маге" ("Від моря по море"), слова для якого взяті з Псалма 72 Біблії: "Він матиме владарювання від моря по море і від річок до краю Землі". На стрічці, яка обвиває щит, міститься девіз "Desiderantes Meliorem Patriam" ("Вони бажали кращої країни"). Внизу герба розташована емблема, яка складається з переплетених англійської рози, шотландського чортополоху, французької лілії та ірландського трилисника.
Національний прапор
Зображення кленового листка асоціювалося з Канадою ще з 1700 року. Кленовий листок символізує єдність та непохитність нації: він став найголовнішим символом країни з 15 лютого 1965 року, коли був заснований національний прапор. Щороку 15 лютого відзначається як День прапора Канади. Сучасний національний прапор Канади — це (полотнище) з трьох вертикальних смуг: червоної, білої і червоної (біла смуга вдвічі ширша від червоної), у центрі білої смуги зображений червоний кленовий листок. Довжина прапора вдвічі більша від його ширини. Червоний і білий кольори — дві нації, представники яких першими переселилися до Канади. Англійці і французи воювали між собою під кольорами ланкастерської червоної троянди і білої лілії. Білий і червоний стали офіційними кольорами Канади після їх затвердження королем Георгом V у 1921 році.
Національний гімн
"О, Канадо!" проголошено національним гімном 1 липня 1980 року, через сто років після того, як його заспівали вперше. Автором слів гімну французькою мовою є Адольф-Базиль Рутьє, а музику до нього написав Калікс Лавальє. Найкращий переклад гімну англійською мовою належить Роберту Стенлі-Вієра, його текст був опублікований у 1908 році. У 1967 році канадський парламент офіційно затвердив цей текст як англійський варіант гімну.
Англійською
Французькою
Українською
O Canada! Our home and native land,
True patriot love in all thy sons command.
With glowing hearts we see thee rise,
The True North strong and free.
From far and wide, O Canada,
We stand on guard for thee.
God keep our land glorious and free,
O Canada, we stand on guard for thee.
O Canada, we stand on guard for thee.
Ô Canada! Terre de nos aïeux
Ton front est ceint de fleurons glorieux
Car ton bras sait porter l'épée
Il sait porter la croix
Ton histoire est une épopée
Des plus brillants exploits
Et ta valeur, de foi trempée
Protégera nos foyers et nos droits
Protégera nos foyers et nos droits
О, Канадо! Кохана вітчизно!
В любві краю, твої сини одно.
З тобою враз наш дух росте,
Мов та скала сильний.
А кожний син це сторож твій,
Бо ти наш край вільний.
До Бога ми руки зносім.
За тебе, краю наш, ми мольби шлім.
За тебе, краю наш, ми мольби шлім.
Мови
Англійська, яка є рідною мовою 17,3 млн. канадців, та французька, якою розмовляють 6,7 млн. людей — дві офіційні мови Канади. Водночас для багатьох рідними є інші мови, такі, наприклад, як італійська, китайська, німецька, польська, іспанська, португальська, українська, голландська, арабська та інші.
Релігія
Більшість канадців — християни. Станом на 1991 рік, більшість належала до римсько-католицької церкви (45,2% населення), за ними — кальвіністи та, маючі між собою канонічне спілкування, англіканська та лютеранська церкви. Представлені й інші релігії: індуїзм, іслам, сикхізм та буддизм. Близько 3,4 млн. осіб заявили, що взагалі не сповідають жодної релігії.
Членство в міжнародних організаціях
ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, НАТО, АЕС, ОАД, Велика вісімка, СОТ, МБРР, МВФ та інші. Це єдина країна у світі, яка є членом і Співдружності націй, і Франкофонії.
Українці в Канаді
За даними Статистики Канади у 2001-му році в країні мешкало 1 071 060 канадців українського походження (переважно громадяни Канади): українці-канадці восьма за чисельністю етнічна група в Канаді. Канада третя країна світу з найбільшим числом етнічних українців — після України й Російської Федерації.
Термін українці-канадці практично не застосовують, коли йде мова про канадців інших етнічних груп, пращури яких прибули з території сучасної України або з інших територій зі значним відсотком українців. Це напевно тому, що останні практично не ідентифікують себе як українці, — і не організовуються в українські організації.
Українські організації Канади
Союз Українок Канади
Союз Українських Канадійських Ветеранів
Пласт
Українське Національне Об'єднання Канади
Організація Українок Канади
Державні інституції підтримки українства
Фонд Допомоги Українців Канади
Кан. Допомогова Місія українцям жертвам війни
Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія 
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 28 березня 2009 року
 Пишіть за адресою vasya_coins@rambler.ru ICQ: 321924631
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Україна, Шпола 2006-2009 р.р.