ЕКВАДОР
 
Республіка Еквадор
República del Ecuador
 
Республіка Еквадор, країна в Південній Америці, що межує на півночі з Колумбією, сході і півдні з Перу, на заході омивається Тихим океаном; площа 270670 кв. км;
столиця Кіто;
рельєф: прибережна рівнина різко піднімається до Анд; розділені декількома оброблюваними долинами, на сході рівнинні, низинні тропічні ліси;
глава держави й уряду Сіксто Дюран Баллен з 1992;
політична система — демократична республіка, що розвивається;
експорт: банани, какао, кава, рис, цукор, фрукти, бальсове дерево, риба, нафта;
населення 10490 тис. (1989) (метиси 55 %, індіанці 25 %, європейці 10 %, чорні африканці 10 %);
мови: іспанська (державна), кечуа, живаро й інші індійські мови;Зміст [сховати]
Історія
Недавня історія: незалежність від Іспанії отримана в 1830. Після довгого періоду нестабільності чергувалися ліберальний і консервативний уряди до військового перевороту в 1963, коли до влади прийшла військова хунта. У 1982 в країні було оголошено надзвичайний стан через страйки і демонстрації. Сіксто Дюран Баллен у 1992 був обраний президентом замість Родріго Борхе Севаллоса.
Географія. Природа
Вулкан Туґуарахуа біля Баньос,Еквадор.
Економіка
Розвинена нафтовидобувна промисловість. Вирощуються південні плоди, зокрема банани.
Нафта і політика
Перше нафтове родовище в долині Амазонки було відкрите в 1967 американським консорціумом Texaco — Gulf Oil.
Згідно прийнятому в 1971 Закону про вуглеводні, переважне право на розробку нафтових ресурсів повинна була отримати державна компанія. Але процес її створення затягнувся на тлі розквіту нової, нафтової корупції. Під тиском іноземних компаній уряд пропонував навіть перенести набуття чинності закону на 2025 р.
Бачивши нездатність цивільних властей реалізувати ухвалений закон, військові на чолі з генералом Родрігесом Ларой зробили переворот. Еквадор вступив до ОПЕК, концесії іноземних компаній були переоформлені в договори підряду і участі, а податки — збільшені. В результаті іноземці стали продавати свої долі в нафтових родовищах уряду. На базі створеної американськими компаніями інфраструктури була створена державна нафтова компанія CEPE. Значна частина її доходів йшла на здійснення соціальних програм.
З різким зростанням цін на нафту в 1970-е роки переваги Еквадору — вихід до океану і близькість до американського ринку — дозволили різко збільшити доходи держави — з $43 млн в 1971 до $350 млн в 1974. Доходи від нафти дозволяли вести боротьбу з бідністю і одночасно розвивати промисловість. Індустріальне зростання привело до прискорення політичного розвитку, і під тиском профспілок, партій і бізнесу в 1979 військових вимушені були поступитися владою цивільному уряду.
На жаль, цивільне правління привело до безконтрольного зростання зовнішнього боргу — з $600 млн в 1979 майже до $17 млрд до кінця століття.
Зниження цін на нафту в другій половині 1980-х зробило державу заручником своєї колишньої економічної політики, вимушеним фінансувати витрати за рахунок усе більш дорогих кредитів. У 1989, після перетворення державної компанії CEPE у PetroEcuador, її соціальні зобов'язання були передані державі, що фактично привело до їх відміни. Скорочення державної підтримки індіанського населення, на чиїй території, власне, і добувається нафта, привело до того, що індійці стали найактивнішою і революційною силою в суспільстві.
Для виходу з ситуації було вирішено збільшити видобуток нафти, що зажадало від країни вийти з ОПЕК на початку 1990-х. Зростання видобутку, проте, збіглося з тривалим періодом низьких цін на нафту, тому різко збільшити інвестиції не вийшло. Обвал цін на нафту в 1998 викликав фінансову кризу. До 1999 Еквадору оголосив дефолт по зовнішніх боргах. Для порятунку економіки Еквадор звернувся за допомогою до МВФ, а на початку 2000 американський долар замінив сукре як національної валюти. Криза привела до зростання бідності. Доля населення, що має доходи нижче за прожитковий мінімум, досягла 70 %.
При цьому в рамках угод з МВФ практично всі доходи від нафти стали йти на погашення зовнішнього боргу. Не маючи засобів на розвиток нафтової галузі, держава стала поступатися своїм місцем іноземним компаніям.
Незадоволені політикою уряду, індійці почали в деяких районах озброєний опір розробкам нафти і будівництву трубопроводів. Індіанський фронт «Пачакуті» у 2000 організував мирний марш на столицю.Цим скористалася військова хунта на чолі з полковником Лусио Гутьерресом, що здійснила мирний захват влади, — ним, проте, під тиском США довелося поступитися владою віце-презіденту Набоа, який відновив колишній режим.
Лусио Гутьеррес провів декілька місяців в ув'язненні, ставши одним з найпопулярніших політиків. Вийшовши на свободу, Гутьеррес об'єднався з індійцями «Пачакуті» і пообіцяв повернути нафту під контроль Еквадору. Це забезпечило йому перемогу на виборах 2003. Отримавши владу, Гутьеррес зробив ставку на пошук нової угоди з США і фактичну приватизацію PetroEcuador.
При цьому він спробував відвернути громадську думку розмовами про загрозу країні з боку колумбійських повстанців. Була почата передислокація військ до колумбійського кордону. Крім того, Гутьеррес погодився на розміщення в країні американських військових баз.
20 квітня 2005, не дивлячись на підтримку США, Гутьеррес був позбавлений свого поста парламентом країни.
Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 16 серпня 2009 року
Сайт створено 10 квітня 2006 року.
Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2009