Едгар (англ. Edgar, 943—975) — король Англії з Вессекської династії, що правив між 958 та 975 роками, Молодший син короля Едмунда I і його першої дружини Ельфгити.

958 року знать Мерсії і Нортумбрії на таємній раді проголосила Едгара королем територій на північ від Темзи, але повновладним монархом він став тільки в жовтні 959 року, після смерті свого старшого брата, короля Едвіна.

Вступивши на престол, Едгар призвав з вигнання Дунстана (згодом він був канонізований) — впливового абата, який за часів Едмунда I мав, ймовірно, більшу владу, ніж сам король. Едгар призначив Дунстана спочатку єпископом Вустера, потім Лондона і, нарешті, 961 року, підвищив абата до сану архієпископа Кентерберійського.

У історичних джерелах того часу згадується, що Дунстан не схвалював спосіб життя молодого короля — Едгар був у любовному зв'язку з Вульфрідою, черницею з Вілтона, яка 961 року народила йому дочку, — і відмовлявся його коронувати. Але попри розбіжності Дунстан залишався найближчим радником Едгара впродовж всього періоду його царювання.

Едгар уникав військових конфліктів, чим заслужив прізвисько Едгар Миротворець (англ. Peaceable). 970 року він поступився північною частиною Нортумбрії шотландському королеві Кеннету II, що дозволило на деякий час зняти напругу між двома королівствами.

11 травня 973 року у віці тридцяти років Едгар був коронований в Батському абатстві. На честь коронації були влаштовані розкішні святкування. На них було присутні шестеро правителів інших областей Британії, зокрема королів Шотландії і Стратклайду, які присягнулися бути вірними васалами Едгара на воді та суші.

Король помер 8 липня 975 року у Вінчестері й був похований у Гластонберійському абатстві.

Шлюб і діти

• Етельфледа, дружина
  • Едуард Мученик, наступник Едгара на королівському престолі
• Ельфріда, дружина
  • Етельред Безрозсудний
  • Едмунд
• Вульфріда, коханка
  • Едгита

Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org