Гробниця Григор╕я VII в кафедральному
собор╕ Салерно. П╕д гробницею останн╕
слова папи: «Я любив правду ╕ ненавид╕в
несправедлив╕сть, ╕ в╕д того
помираю в вигнанн╕»
Святий Григор╕й VII (лат. Gregorius; б╕ля 1021 — †25 травня 1085), в миру Г╕льдебранд, сто п'ятдесят сьомий папа Римський (22 кв╕тня 107325 травня 1085), народився у Сован╕.
Ранн╕ роки життя
Г╕льдебранд народився у Тоскан╕ в знатн╕й родин╕ Альдобрандеск╕. Його послали до Риму, де його дядько був настоятелем монастиря св. Мар╕╖.
Коли Генр╕х III зм╕стив папу Григор╕я VI Г╕льдебранд супроводжував останнього у вигнанн╕ до Н╕меччини. Спочатку в╕н не мав жодного бажання перетинати Альпи, проте проживання в Н╕меччин╕ було дуже важливим для осв╕ти Г╕льдебранда. В╕н навчався у Кельн╕ до самого свого повернення до Рима разом ╕з папою Львом IX. П╕д його кер╕вництвом Г╕льдебранд розпочав сво╓ служ╕ння церкв╕.
П╕сля смерт╕ Льва IX Г╕льдебранд, як посланець Рима, прибув до двору ╕мператора, де п╕дтримав кандидатуру папи В╕ктора II, який в╕дрядив його легатом до Франц╕╖. Коли папа Стефан IX (X) був обраний 1057 року без згоди ╕мперського двору, Г╕льдебранда в╕дрядили до Н╕меччини для отримання тако╖ згоди, яку в╕н зм╕г одержати. Проте, Стефан IX (X) помер до повернення Г╕льдебранда.
В╕н в╕д╕грав значну роль у зм╕щенн╕ антипапи Бенедикта X та обранн╕ папою Миколая II 1059 року.
Обрання папою та початок правл╕ння
П╕сля смерт╕ Олександра II Г╕льдебранд став папою. Однак, його обрання не було проведено в╕дпов╕дно до декрету, прийнятого за його ж ╕н╕ц╕ативою в 1059. Римляни, як╕ з╕брались у Латеранськ╕й церкв╕ св. ╤оанна зняли крик, вигукуючи "Нехай Г╕льдебранд буде нашим ╓пископом!"
П╕сля обрання Григор╕я пожвавлю╓ться рух за церковн╕ реформи, почина╓ться боротьба проти церковник╕в, як╕ купують у св╕тських княз╕в духовн╕ званн╕ ╕ приймають в╕д них не лише ╕нвеституру на бенеф╕ц╕╖, але й церковну ╕нвеституру посохом ╕ перстнем. Григор╕й зосередив свою увагу на стосунках з Н╕меччиною. П╕сля смерт╕ Генр╕ха III його наступник ╕мператор Генр╕х IV з╕ткнувся ╕з сутт╓вими внутр╕шн╕ми проблемами.
Зовн╕шня та внутр╕шня пол╕тика
1073 року Великий князь Ки╖вський ╤зяслав Ярославич, разом з╕ сво╖м сином Ярополком, був прийнятий Римським Папою Григор╕╓м VII. Ки╖вськ╕ княз╕ отримали Папську буллу, за якою влада в Ки╓в╕ повинна належати ╤зяславов╕ та його синов╕ Ярополков╕.
Незабаром Ярополк був коронований Папою Римським на корол╕вство Руське, про що св╕дчить ╕ зображення на м╕н╕атюрах з Тр╕рського псалтиря. На одн╕й з них зображено апостола Петра з ключами, справа в╕д нього дв╕ ф╕гури – ж╕ноча ╕ чолов╕ча, в багатих порф╕рних одежах з коронами на головах. Над чолов╕чою ф╕гурою руський напис: "Ярополк", а ж╕нка не названа по ╕мен╕. Б╕ля н╕г Петра лежить похилена у мольб╕ друга ж╕ноча ф╕гура в княж╕й одеж╕, з написом: "Мати Ярополка".
Папа коронував у Рим╕ короною Ярополка ╤зяславовича ╕ надав йому лен Святого престолу Руське Корол╕вство (булла Папи в╕д 17 кв╕тня 1075), за якою влада в Ки╓в╕ повинна була належати ╤зяславов╕ та його синов╕ Ярополков╕. Через три дн╕ п╕сля написання ц╕╓╖ булли Папа звернувся з посланням до польського короля Болеслава, в якому картав того за пограбування ╤зяслава.
Вл╕тку 1077 за допомогою польських в╕йськ ╤зяслав повернув соб╕ Ки╖в.
╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 28 жовтня 2013 року
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2013