|
- Леопольд I (нім. Leopold I; 9 червня 1640 — 5 травня 1705) — імператор Священної Римської імперії з 18 липня 1658 року, король Угорщини з 27 червня 1655 року (коронований того ж дня), король Чехії з 14 вересня 1656 року (коронований того ж дня), другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської. За його правління турки безуспішно тримали в облозі Відень. Царювання Леопольда I відзначилось гострим протистоянням з Людовіком XIV за гегемонію в європейській політичній ситуації.
- Біографія
- Народився 9 червня 1640 року, виховувався спочатку у єзуїтів для
прийняття духовного сану, але після смерті старшого брата, Фердинанда
(1654), став спадкоємцем австрійських земель і був проголошений королем
угорським та чеським. Після смерті батька (1657) Леопольд I, незважаючи
на всі інтриги Людовіка XIV,
що прагнув домогтись імператорської корони, був обраний німецьким
імператором й коронований 18 липня 1658 завдяки особливому сприянню
курфюрста Фрідріха-Вільгельма Бранденбурзького.
- Він любив та заохочував заняття історією та природничими науками, надавав покровительство музикантам, заснував університети в Інсбруку, Ольмюці й Бреслау;
Леопольдівське товариство природознавців зберігає його ім’я. Після
смерті ерцгерцога Франца-Сигізмунда Тірольського (1665) Леопольд I
надбав графство Тіроль й викупив у Польщі князівства Оппельн та Ратибор, закладені їй Фердинандом III.
- Участь у війнах
- Безпристрасний і кволий Леопольд I був відвертим прихильником миру, але обставини втягнули його до багаторічних війн. Разом з королем польським і курфюрстом бранденбурзьким він брав участь у війні з Карлом Х шведським та його союзником, Георгом Ракоци Семиградським.
- Втручання Туреччини до заколотів Седмиграддя (див. Апафі) втягнуло віденський двір у війну з Портою. У 1663 році турки увірвались до Угорщини, але були розбиті генералом Раймундом Монтекукколі у битві під Сентготтхардом (1664). Не скориставшись цією перемогою, імператор Вашварським перемир’ям закріпив за Портою Гроссвардейн і Нейгейзель.
Війна невдовзі відновилась; протестантська національна партія підбурила
заколот (1678-82), й закликані нею на допомогу турки у 1683 році дійшли до Відню, який тримали в облозі з 14 липня по 12 вересня. Від розгрому Австрію врятувала лише перемога під Каленбергом поблизу Відня (12 вересня 1683 року). Леопольд I перейшов до наступальних дій, що завершились Карловицьким миром. Ще раніше, на прессбурзькому сеймі, йому вдалось закріпити за собою Угорщину.
- З його війн з Людовіком XIV перша (1672-79) й друга (1688-97) були невдалими для Австрії. Вдалішою для неї була третя війна — війна за іспанську спадщину, в якій битва під Гохштедтом була останнім блискучим тріумфом Леопольда I, вимушеного у той самий час боротись із новим повстанням угорців (див. Ференц II Ракоці). Крайня нетерпимість Леопольда I позначилась особливо у жорсткому переслідуванні угорських кальвіністів.
- Думка дослідників
- "За Леопольда… Німеччина пережила відродження імперії, тієї самої
імперії, яка після Вестфальського миру, на думку багатьох спостерігачів,
<…> стояла на грані розвалу. Багато в чому завдяки Леопольду
імперії написано було ще ціле століття значної, а часом й блискучої
історії.
- Родина
- Фердинанд Венцель (1667—1668)
- Марія Антонія (1669—1692), ерцгерцогиня Австрійська, дружина курфюрста Максиміліана II Емануеля
- Іоганн Леопольд (1670)
- Марія Анна (1672)
- У 1673 році Леопольд одружився з Клавдією Феліцітатою, ерцгерцогинею Австрійською (1653—1676). У них народились дві дочки, що померли немовлятами:
- Анна Марія (1674—1674)
- Марія Жозефа (1675—1676)
- У 1676 році він одружився втретє з Елеонорою Нойбурзькою (1655—1720), дочкою Філіпа Вільгельма Нойбурзького, з якою мав десять дітей, з яких вижили семеро:
- Йосип (1678—1711), майбутній імператор Йосип I
- Марія Єлизавета (1680—1741), штатгальтер Австрійських Нідерландів,
- Марія Анна (1683—1754), королева Португалії, замужем за королем Португалії Жуаном V,
- Марія Тереза (1684—1696),
- Карл (1685—1740), майбутній імператор Карл VI,
- Марія Йозефа (1687—1703),
- Марія Мадлена (1689—1743).
- Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org
|
