Ладіслав Постум у дитинстві,

автор Карел Явурек (1815–1909)

Ладіслав Постум (Посмертний; лат. Ladislaus Postumus, нім. Ladislaus Postumus, чеськ. Ladislav Pohrobek, угор. Utószülött László; 22 лютого 1440, Комаром—23 листопада 1457, Прага) — король Богемії з 19 жовтня 1453 (коронація 28 жовтня 1453), король Угорщини з 15 травня по 17 липня 1440 (вперше) (коронація 15 травня 1440) та з 30 травня 1445 (вдруге) (під ім’ям Ласло VI), герцог австрійський з 22 грудня 1440, останній представник Альбертинської лінії династії Габсбургів.

Ранні роки

Ладіслав був сином австрійського герцога і короля Німеччини, Чехії й Угорщини Альбрехта V та Єлизавети (Ержебет) Люксембурзької, дочки імператора Сигізмунда. Він народився через чотири місяці після несподіваної смерті свого батька від дизентерії (прізвисько Ладіслава — «Постум» — латиною означає «Посмертний»), і, як єдиний син Альбрехта V, успадкував престол герцогства Австрії. Опікуном юного герцога й новим королем Німеччини та імператором Священної Римської імперії став його двоюрідний дядько Фрідріх III, герцог Внутрішньої Австрії.

Мати Ладіслава, королева Єлизавета, негайно після народження сина (в травні 1440 року) влаштувала його коронацію королем Угорщини. У цьому її підтримала прогабсбурзька партія угорських баронів на чолі з Ульріком Циллєі. Однак більшість дворянства висловилась на користь іншого кандидата — польського короля Владислава III, який міг очолити боротьбу з турецькою загрозою й незабаром був також коронований під ім’ям Уласло I. В Угорщині спалахнула громадянська війна між двома партіями. Перемогу здобули прихильники Уласло I, однак Фрідріху III вдалось закріпитись у західноугорських містах, а Ян Іскра іменем Ладіслава захопив значну частину Північної Угорщини (Словаччини). Королеві-матері також вдалось вивезти з країни корону Святого Іштвана та інші угорські королівські регалії, що були передані Фрідріху III, як опікуну Ладіслава.

В Чехії Ладіслав був практично одразу визнаний королем, однак тут також розгорнулась боротьба за владу між двома угрупуваннями дворян: католиками південної частини країни та гуситами-чашниками сходу. Королівські органи влади в Чехії практично припинили свою діяльність, всі спроби Фрідріха встановити свою владу ім’ям Ладіслава провалились. З 1444 року на чолі чеських чашників встав Їржи з Подєбрад, якому, спираючись на міста й середнє дворянство, вдалось розбити партію католиків, що протистояла йому, й у 1448 році взяти Прагу.

Період регентств

У 1444 році угорський король Уласло I загинув у битві під Варною. Це спричинило новий спалах боротьби за владу. У якості компромісу 1445 року королем було визнано Ладіслава (Ласло VI), за умови, що Фрідріх III звільнить свого внучатого племінника й поверне угорські королівські регалії. Фрідріх відмовився це зробити. В результаті у 1446 році регентом Угорщини було обрано Яноша Хуньяді, талановитого воєначальника, що негайно розгорнув боротьбу з турками, які здійснювали набігі на південні рубежі держави. В Чехії у 1450 році регентом (земським правителем) було обрано Їржи з Подєбрад. Фрідріх III зберіг за собою лише власне Австрійське герцогство, продовжуючи утримувати Ладіслава на становищі полоненого.

Починаючи з 1451 року почався посилений тиск на Фрідріха III з вимогою звільнити Ладіслава. 1452 року проти Фрідріха повстало австрійське дворянство, що уклало союз з угорцями й чехами. Повстанці вимагали звільнення короля й повернення королівських регалій. Фрідріх був змушений поступитись.

Правління в Угорщині

У 1453 році державні збори Угорщини знову визнали Ладіслава королем. Вперше після смерті Альбрехта II в країні з’явився государ, визнаний усіма партіями. Було оголошено амністію, прощено осіб, що бились на боці Уласло I. Однак королю було лише тринадцять років, тому фактичним правителем країни став Ульрік Циллєі, словенський граф, супротивник Яноша Хуньяді. Попри це останній зберіг свій вплив у зовнішній політиці і продовжив походи на турків. У 1456 році невелике військо Хуньяді розгромило армію Османської імперії під Бєлградом, на тривалий час ліквідувавши безпосередню турецьку загрозу Угорщині. Але того ж року Хуньяді помер. Його старший син і спадкоємець Ласло виступив проти Ульріка Циллєі й убив його. Попри те, що смерть Циллєі означала приєднання Габсбургами його широких володінь в Крайні, Каринтії та Славонії, Ладіслав заарештував на початку 1457 року Ласло Хуньяді й стратив його. У відповідь в Угорщині спалахнуло повстання прибічників клану Хуньяді, а король був змушений тікати до Праги.

Правління в Чехії і смерть

Попри те, що вже у 1453 році Ладіслав був коронований королем Чехії, фактичним правителем країни лишався Їржи з Подєбрад. Останній провадив політику з укріплення центральної влади й придушення заколотів аристократів. У 1453—1454 роках сейм Чеського королівства ухвалив низку постанов, спрямованих на врегулювання відносин селян з феодалами, судових процедур і ліквідацію підґрунтя для сепаратизму та повстань баронів. Почались перемовини про шлюб Ладіслава з Магдаленою Валуа, дочкою французького короля Карла VII. Коли у 1457 році Ладіслав знову прибув до Праги, рятуючись від повстання угорських магнатів, він почав підготовку до весілля. Однак в листопаді король несподівано захворів й за три дні помер. Висувались припущення про отруєння Ладіслава за наказом Їржи з Подєбрад, який пізніше став королем Чехії, однак сучасні дослідження чеського доктора антропології Емануела Влчека показали, що Ладіслав був хворий на лейкемію — хворобу, не відому середньовічним лікарям.

Смертю Ладіслава Постума завершилась перша спроба об’єднання центральноєвропейських держав, здійснена Сигізмундом Люксембурзьким. Якщо в Австрії збереглась влада Габсбургів, то в Угорщині та Чехії було обрано національних королів, що призвело до відокремлення кожної з цих держав. Це відокремлення мало фатальні наслідки в умовах турецької загрози, що насувалась. Нове об’єднання Центральної Європи було досягнуто лише у 1526 році знову Габсбургами, однак це відбулося ціною загибелі Угорського королівства в боях з Османською імперією.

Шлюб та діти 

Ладіслав Постум не був одружений і дітей не мав. Його спадкоємцем в Австрії став його двоюрідний дядько Фрідріх V. Зі смертю Ладіслава згасла Альбертинська лінія дому Габсбургів і Австрійські землі були знову об’єднані під владою одного правителя.

Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org