Карл I (1877-1922)

Карл І Франц Йосиф (нім. Karl Franz Joseph Ludwig Hubert Georg Otto Marie von Habsburg-Lothringen, 17 серпня 1887, Перзенбойг-Готсдорф1 квітня 1922, Фуншал) — імператор Австро-Угорщини, король Чехії (під ім'ям Карл III, чеськ. Karel III.), король Угорщини (під ім'ям Карл IV, угор. IV. Károly), король Галичини та Володимерії19161918 роках) з династії Габсбургів.
Коротка біографія
Останній правитель династії Габсбургів, Карл належав до другорядної її гілки: за прямою лінією лише його прапрадід Франц II (імператор Священної Римської імперії) був імператором. Батьком Карла був ерцгерцог Отто (1865—1906), племінник імператора Франца Йосифа I. В момент народження Карл був п’ятим у черзі на престол, причому народження нових нащадків могло б віддалити його від корони ще сильніше. Однак Франц Йосиф пережив послідовно свого єдиного сина Рудольфа (загинув 1889, не залишивши синів), свого брата ерцгерцога Карла Людвіга (помер 1896), молодшого племінника Отто (помер 1906 від хвороб, що стали наслідком розгульної молодості) й нарешті, старшого племінника Франца Фердинанда (вбито 1914 у Сараєві), діти якого, народжені від морганатичного шлюбу, не мали права на престол. Після цього, одночасно з початком Першої світової війни, 27-річний ерцгерцог Карл став черговим спадкоємцем свого 84-річного двоюрідного діда, держава якого була вже приречена на крах.
Смерть Франца Йосифа 21 листопада 1916 року возвела Карла I на престоли Австрії та Угорщини. До цього часу військове та внутрішньополітичне становище країни було вкрай тяжким. Імператор Карл особисто взяв на себе командування військами, прагнучи заручитись підтримкою угорців, коронувався в Будапешті наприкінці грудня 1916 року, незважаючи на воєнний час.
За правління Карла І Австро-Угорська імперія як член Четверного союзу продовжувала брати участь у Першій світовій війні. За Карла І Австро-Угорщина 19 січня 1918 визнала незалежність УНР і 27 січня 1918 року уклала разом з іншими членами австро-німецького блоку Берестейський мир 1918. Уряд Карла І не виконав таємної статті договору про виділення української частини Галичини і Буковини в окремий коронний край у складі імперії, а 4 липня 1918 року анулював цю таємну угоду. За правління Карла І в листопаді 1918 року на західноукраїнських землях відбулася національно-демократична революція, що завершилася утворенням Західно-Української Народної Республіки. Під час революції Kарл I був змушений 11 листопада 1918 року зректися влади в Австрії, а 13 листопада - в Угорщині. При цьому імператор оголосив, що «відсторонюється від управління державою», підкреслюючи, що це не є зреченням від престолу. 3 квітня 1919 року австрійський парламент позбавив династію Габсбургів права на престол.
Після двох невдалих спроб повернути угорський престол у 1921 році його було 19 листопада того ж року інтерновано Антантою на острів Мадейра, який було визначено йому у якості місця заслання. У березні 1922 року внаслідок переохолодження захворів на запалення легенів й 1 квітня помер.
2004 року беатифіковано (долучено до блаженних) Католицькою церквою. У січні 2008 року його останки було перенесено до віденської Капуцинеркірхе й поховано у Імператорському склепі поряд з іншими Габсбургами.
Родина та нащадки
Карл I був одружений з 1911 року з принцесою Зітою Бурбон-Пармською, дочкою останнього пармського герцога Роберта I. Вона надовго пережила чоловіка й померла 1989 року. Шлюб був багатодітним: у них народилось п’ять синів і три дочки.
Сини імператора: Отто (1912—2011), Роберт (1915—1996), Фелікс (1916—2011), Карл (1918—2001), Рудольф (1919—2010).
Старший син Отто (1912 — 2011) — голова австрійського імператорського дому (при цьому мав демократично-республіканські переконання), був депутатом Європарламенту.
Нащадки Карла I, який прожив лише 35 років, відзначаються багатодітністю й довголіттям. У Карла I 13 онуків й 23 правнуки лише за прямою чоловічою лінією, завдяки чому дім Габсбургів є однією з найбільших за чисельністю представників династією в Європі, поступаючись тільки Бурбонам.
Військові звання
німецький адмірал (30 листопада 1915)
австрійський грос-адмірал (1 листопада 1916)
австрійський фельдмаршал (21 листопада 1916)
прусський генерал-фельдмаршал (12 лютого 1917)
турецький мушир (маршал) (21 травня 1918)
Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 4 січня 2015 року
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2015