|
- Альбрехт V (нім. Albrecht II, угор. Albert, чеськ. Albrecht; *10
серпня 1397, Відень— †27
жовтня 1439, Лангендорф) — король Німеччини (з 18
березня 1438 р.), король Угорщини і Чехії (з 27
грудня 1437 р.), герцог Австрії (з 1404 р.), маркграф Моравії (з 1423 р.) з Альбертінської лінії династії Габсбургів. Перший Габсбург, що об'єднав під
своєю владою Австрію, Чехію, Угорщину і Німеччину.
- Ранні роки
- Альбрехт V
був сином австрійського герцога Альбрехта IV і Іоганни Баварської. Коли після смерті батька в 1404 р. він успадкував престол Австрії, Альбрехту
було всього сім років. Опіку над малим герцогом оспорювали його дядьки з
Леопольдінськой лінії дому Габсбургів, поки в 1406 р. вони не прийшли до угоди про призначення
опікуном Леопольда IV, старшого в роді.
- Проте
усобиці поновилися в 1407 р., коли міська рада Відня виступила на підтримку штирійського герцога Ернста
Залізного. Між
Леопольдом IV і Ернстом почалася війна, що супроводилася стратами прибічників
тієї й іншої сторони. Перемогу врешті-решт отримав Леопольд IV, проте в 1411 р. він помер, і кермо влади Австрійським
герцогством узяв на себе Альбрехт V.
- Союз з Сигізмундом і гуситські війни
- Початок
самостійного правління Альбрехта V в Австрії був досить успішним. Герцог
заохочував розвиток торгівлі і добився підпорядкування аристократії центральній
владі. У країні запанував спокій і порядок. Проте на початку 1420-х років
Альбрехт V тісно зближувався з імператором Сигізмундом й 1422 р. одружився з його дочкою і спадкоємицею
Єлизаветі Люксембурзькій (1409—1442). По материнській лінії предками Єлизавети
були королі Угорщини, Чехії і Польщі, що ставило Альбрехта V в центр
династичних зв'язків Центральної
Європи.
- З іншого
боку, союз з Сигізмундом означав залучення Альбрехта V у війну, яку імператор
безуспішно вів у Чехії з гуситами під проводом Яна
Жижки та
претендентом на Чеський трон Жиґимонтом
Корибутовичем.
- 1423 року Сигізмунд дарував своєму
зятеві в апанаж маркграфство Моравія, що знаходилось на першому рубежі
боротьби з гуситами. Вже у 1420 р. Альбрехт V брав участь у хрестовому
поході до Чехії і
невдало взяв в облогу гуситський табір в Таборі. Пізніше в Австрії була набрана
12-тисячна армія, яка була направлена на війну з гуситами. Але чеські повстанці
перейшли в наступ і в 1425 р. вторглися на територію
Австрії. Через два роки Альбрехт V знов очолив хрестовий похід на гуситів, але
зазнав поразки, австрійські землі були розорені гуситськими загонами. Відень і
інші міста герцогства піддалися облозі. Лише у 1431 р. в Кірхберзі й 1432 року в Зноймо австрійським військам удалося
розбити чеських ополченців.
- Король Угорщини і Чехії
- У 1437 році помер імператор Сигізмунд I. Відповідно до угоди
1402 р., укладеної ще Альбрехтом IV
Габсбургом, в разі відсутності синів у Сигізмунда йому повинні були
успадковувати Габсбурги. І дійсно, збори станів Угорщини, а потім сейм Чеського
королівства визнали
Альбрехта V королем. Щоправда, в Угорщині Альбрехт був вимушений підписати
досить жорсткі вимоги, що передбачають необхідність узгодження з баронами і
прелатами королівства всіх питань внутрішньої і зовнішньої політики і
призначення на державні посади виключно угорців. 1
січня 1438 р. Альбрехт був коронований в Секешфегерварі королем Угорщини.
- У Чехії
Альбрехт зіткнувся з опозицією частини гуситського дворянства, що орієнтувалася
на Польщу і що бажала мати чеським королем
представника правлячої в Польщі династії Ягеллонів. Гусити знов укріпили Табор, а до
країни вторглися польські війська. Альбрехту, проте, удалося відтіснити
поляків, примиритися з опозицією і утвердитись на чеському престолі.
- Король Німеччини і боротьба з турками
- 18
березня 1438 Альбрехт був обраний німецькими курфюрстами у Франкфурті-на-Майні королем Німеччини під ім'ям
Альбрехт II. Вперше в історії престоли Австрії, Чехії, Угорщини і Німеччини
були об'єднані під владою Габсбурга. З 1438 і до падіння Священної Римської імперії у 1806 р. престол імперії постійно (окрім короткого
періоду 1742—1745 рр.) займали Габсбурги. Сам Альбрехт, проте, не
намагався офіційно коронуватися імператором в Римі (можливо, просто не встиг).
- Головною
проблемою в нових володіннях Альбрехта було стрімке зростання турецької загрози. Султан Баязід II напав на володіння сербського деспота, головного союзника угорських
королів на Балканах, і повністю спустошив Сербію. Турки
вийшли до самих кордонів Угорщини. Альбрехт закликав угорське дворянство до
зброї на захист свого королівства і особисто очолив похід на турок. Проте
наприкінці жовтня 1439 р. у військовому таборі в Комаромі він несподівано захворів дизентерією і 27
жовтня помер.
- Єдиний син
Альбрехта — Ладіслав, народився через чотири місяці
після смерті короля.
- Альбрехт II
похований в усипальниці угорських королів в Секешфегерварі.
- Шлюб та діти
- (1422) Єлизавета Люксембурзька
(1409—1442), дочка Сигізмунда, імператора Священної Римської імперії
- Георг (1431—1435)
- Анна (1432—1462), заміжня (1446) за Вільгельмом III, герцогом Люксембургу
- Єлизавета (1436—1505), заміжня (1454) за Казимиром
IV, королем Польщі
- Ладіслав
Постум (1440—1457), король Угорщини, Чехії, герцог Австрії
- Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org
|
