-
- Уряд генерала Симовича. У центрі - король Петро в
- мундирі ВВС, правіше міністр оборони генерал Ілич,
- ще правіше, під картиною, генерал Симович, теж у
- мундирі ВВС.
- Петро I Карагеоргієвич
(1844, Белград - 16.8.1921, там же), король Сербії. Онук легендарного Карагеоргия.
Більшу частину життя провів у вигнанні, де ховався від переслідувань династії, що
правила в Сербії, Обреновичей. Жив у Швейцарії, Франції, Італії, Чорногорії, був
лідером сербської еміграції. Був одружений на Зорве, дочки Николая I короля
Чорногорії. Учасник франко-прусской війни 1870-71 (на стороні Франції), за відмінності
був нагороджений орденом Почесного легіону. В 1875 під час Герцеговинского повстання
організував загін в 1 тис. чіл. У травні 1903 у результаті військового перевороту
(у ході якого був убитий останній представник династії Обреновичей король Александр)
був проголошений королем Сербії. 11.6.1914 призначив свого 2-го сина Олександра
принцом-регентом Сербії й фактично передав у його руки всі питання керування країною.
З початком війни Олександр зайняв пост Верховного головнокомандуючого. Незважаючи
на похилий вік П. розділив із сербською армією всі тяготи фронтового життя, відступи
й евакуації на острів Корфу. Після створення єдиного південнославянскої держави - Королівства
Сербів, Хорватів і Словенців -1.12.1918 оголошений його королем.