|
- Кароль I (Carol)
(1839-1914), король Румунії з 1881; в 1866-1881 р. князь. Прусський принц із
династії Гогенцоллернів. Засновник династії Гогенцоллернів - Зігмарингенів. Обраний
князем Румунії «чудовищною коаліцією». Провідник німецького впливу в Румунії.КАРОЛЬ I (Carol) Карл-Ейтель-Фрідріх Гогенцоллерн-Зігмаринген
(Kalr-Eitel-Friedrich von HohenzollernSigmaringen) (20.4.1839, Зігмаринген -
10.10.1914, Синайя), король Румунії. Походив з бічної (швабської) галузі будинку
Гогенцоллернів, що правили в Пруссії й Німеччині. 2-й син принца Карла-Антона,
що в 1858-62 займав пост прем'єр-міністра Пруссії. Освіту одержав у Дрездені й Бонні.
Служив у прусській армії, учасник кампанії проти Данії в 1864. В 1866 служив
капітаном 1-го прусського гвардійського полку. 10.5.1866 обраний князем Румунії
(формально залежної від Оттоманської імперії). 15.11.1869 женився на принцесі
Єлизаветі Паулині Оділії цу Від (у Румунії - Кармен-Сільва). Дотримувався прогерманської
орієнтації, у зв'язку із чим після його виступу в підтримку Пруссії під час франко-прусської
війни 1870-71 ледь не втратив трон (у Румунії традиційно було сильна профранцузське
угрупування). Під час рос. - турецької війни 1877-78 надав рос. військам право
проходу через Румунію. 22.5.1877 оголосив Румунію незалежною державою. Із
середини р. 1877 командував рос. румунськими військами під Плевною й 30.8.1877
нагороджений орденом Св. Георгія 2-й ступеня. По Сан-Стефанському мирі 1878
року Туреччина визнала незалежність Румунії. 22.3.1881 прийняв титул короля румун.
Постійно шукав шляхи зближення з Німеччиною й Австро-Угорщиною, в 1883 уклав з ними
секретний союзний договір. У верес. 1912 отримав чин генерал-фельдмаршала
російської армії. Після початку світової війни К. опинився в складній ситуації.
З одного боку, національні почуття спонукували його приєднатися до Німеччини, з
іншого боку - інтереси
- країни були явно пов'язані з Антантою. Вільгельм II робив
на нього дуже великий тиск, вимагаючи «виконати обов'язок Гогенцоллерна». У цій
ситуації К. так і не зміг перебороти ці протиріччя й прийняв рішення зректися
від престолу. У т.ч. у тексті зречення були наступні слова: «У мене
розривається серце при думці, що створена мною румунська армія сьогодні може
направити зброю проти тієї сторони, якій я сподівався надати допомогу». Однак
зробити цього не встиг і раптово помер. Йому успадковував Фердинанд I.
|
