ТУВАЛУ
 
Тувалу
 
Тувалу — - держава у південно-західній частині Тихого океану, в Океанії (Полінезія).
Географічні дані
Тувалу включає 9 низинних коралових островів, що розтяглися на 600 км із північного заходу на південний схід і називалися до 1975 г. островами Елліс. Сумарна площа атолів — 26 квадратних кілометрів, що у тисячу разів менше нашої Вінницькій області. Серед найменших держав світу Тувалу посідає четверте місце — після Ватикану, Монако і Науру.
Через глобальне потепління рівень океану підвищується. Якщо такі темпи збережуться, Тувалу стане першою країною світу, яка втратить територію не через військові дії, а в результаті техногенного фактору.Її найвища точка має 5 м над рівнем моря, а більша частина території взагалі ледве піднімається над водою. У зв'язку з цим, влада Тувалу порушила питання про спеціальний емігрантський доступ до Нової Зеландії, щоб у разі стихійного лиха евакуювати туди своїх громадян. Подібні переговори тривають і з іншою тихоокеанською країною — Ніуе.
Клімат жаркий, субекваторіальний, вологий. Середня температура - біля 27°С цілий рік. Опади - 2500-3500 мм на рік: 9 місяців у році йдуть короткі, але сильні зливові дощі.
Рослинний світ атолів досить одноманітний. На берегах ростуть солелюбиві сцеволи, турнефорції, пандануси. У внутрішніх частинах островів - папороті, (серед яких виділяються великі Asplenium nidus), канавалезія, мангрові зарості, інша чагарникова рослинність, гаї з кокосових пальм, хлібних дерев, плантації бананів. Часто зустрічаються ряснолисті породи дерев - охрозія, гуетарда, калофілум й інших. Тваринний світ країни - свині, пацюки, собаки - із ссавців, а також морські види птахів (фрегати, баклани, буревісники), дрібні ящірки, сухопутні краби, раки-пустельники. Значно різноманітніша морська фауна.
Історія
Першим з європейців на північній групі островів побував в 1568 г. іспанський мореплавець А. Менданья де Нейра, що назвав острова Лагуновими (Lagoon Islands). Інші острови, що становлять територію сучасного Тувалу, були відкриті англійськими капітанами Дж. Гілбертом і Маршаллом в 1788 р. В 1819 р. острова були обстежені з борту канадського судна "Ребекка" й одержали назву по імені його власника А. Елліса - острова Елліс (Ellice (Ellis) Islands). З 1892 р. острова Елліс разом з островами Гілберта стали протекторатом, а з 1916 р. - колонією Великобританії. У результаті референдуму (1974) більшість населення островів Елліс висловилася за відокремлення від островів Гілберта. Нова територія одержала назву Тувалу. 1 жовтня 1975 Тувалу стало окремою британською колонією. 1 жовтня 1978 була проголошена незалежність держави.
Політична структура
Тувалу - незалежна держава в складі Британської Співдружності, очолюваної відповідно до Конституції 1978 р. королевою Великобританії (Єлизаветою ІІ), яку представляє генерал-губернатор, призначуваний за порадою прем'єр-міністра. Законодавча влада належить однопалатному парламенту - Палаті асамблеї (13 депутатів), 12 депутатів якого обираються населенням по мажоритарній системі відносної більшості в багатомандатних й одномандатних округах, шляхом загального прямого голосування терміном на 4 роки, 1 депутат займає місце в парламенті за посадою. Виконавча влада здійснюється урядом (Кабінетом) на чолі з прем'єр-міністром, що обирається парламентом в режимі таємного голосування. Інших міністрів (не більше 4) призначає генерал-губернатор за порадою прем'єр-міністра. Уряд відповідальний перед парламентом, який може відсторонити прем'єр-міністра шляхом вираження йому вотуму недовіри. Політичних партій немає.
Адміністративний поділ
Адміністративний поділ - 8 острівних рад: Нанумеа (Nanumea), Ніутао (Niutao), Нануманга (Nanumanga), Нуї (Nui), Ваітупу (Vaitupu), Фунафуті (Funafuti, до 1975 - Елліс), Нукулаелае (Nukulaelae) і Ніулакіта (Niulakita).
Економіка
Основа економіки - рибальство й виробництво копри (200-400 тонн у рік). Підприємства легкої промисловості.
В 1991 р. бюджет країни склав 5,7 млн австралійських доларів, а його дефіцит складав 0,9 млн; ВВП на душу населення становить близько 470 доларів.
ВНП в 1993 р. склав 7,8 млн доларів США, на душу населення - близько 800 доларів.
Випуск і продаж марок і монет.
Експортуються копра, кокосові горіхи, банани, морожена риба, овочі, ремісничі вироби, одяг і взуття. Головні торговельні партнери: Фіджі, Нова Зеландія й Австралія, останнім часом - Німеччина й Франція.
Донедавна основним доходом у державну казну був секс по телефону. Обділена природними багатствами країна протягом восьми років змушена була вдаватися до сумнівного бізнесу, надаючи свій телефонний код «688» компаніям, що пропонують «секс на дроті». Але прийшов час, коли глава уряду Іонатана Іонатана зміг гордо заявити, що його нація відмовляється від такого заробляння, позаяк це загрожує її репутації християнського суспільства.
У 1998 році країна продала свій національний домен .tv канадському підприємцю Джону Чепніку за 50 мільйонів доларів та 20 відсотків акцій його компанії. Гроші мали виплачуватися протягом 12 років, а перший транш — 18 мільйонів — збільшив валовий національний дохід Тувалу на 50 відсотків. На зароблені гроші уряд здійснив електрифікацію, проклав і поремонтував дороги, побудував школи й лікарні. І що найголовніше — Тувалу змогла заявити про себе на міжнародній арені, ставши у 2000 році повноправним членом ООН. Для цього потрібно було сплатити грошові внески — 20 тисяч доларів щорічно, яких у країни не було. Глава ООН Кофі Аннан віддав належне марнославству тувальців, назвавши їхню країну «однією з найменших, проте наймиролюбніших націй в ООН».
Населення
Населення - близько 10 тисяч чоловік (1998), в основному полінезійці: близько 9 тисяч - тувалу (тувалуанці, до 1975 - еллісці), близько 1 тисячі - тунгару (тунгаруанці).
Середня щільність населення - близько 385 чол/км2.
Народжуваність - 24,8 немовляти на 1000 чоловік.
Смертність - 9 смертей на 1000 чоловік.
Рівень дитячої смертності - 27,9 смертей на 1000 немовлят (1995).
Середня тривалість життя: чоловіків - 62, жінок - 64 роки (1995).
Офіційні мови — англійська і тувалу (тувалуанська).
Релігія: більшість населення - протестанти-конгрегаціоністи й адвентисти Сьомого Дня.
Транспорт
Загальна довжина автодоріг 8 км. Між основними атолами курсує паром. Залізниць у Тувалу немає.
Фунафіті - єдиний порт, є ще глибоководний причал у Нукуфетау. Торговий морський флот складається з 4 кораблів.
У країні функціонує Міжнародний аеропорт у Фунафіті.
Вулиці у Фунафіті були прокладені у середині 2002 року. Решта доріг країни — ґрунтові.
Міжнародні відносини
Тувалу підтримує тісні відносини з Фіджі, Австралією та Сполученим королівством. Має дипломатичні відносини з Китайською республікою.
Тувалу стала членом ООН у 2000 році. Однією з пріоритетних задач Тувалу в цій організації є зменшення темпів глобального потепління. Тувалу - прихильники ратифікації та виконання Кіотського протоколу. Вона також є членом Азійського банку розвитку.
Тувалу - учасник договору про дружбу з США, котрий вона підписала незабаром після здобуття незалежності. На підставі договору, який Сенат США прийняв у 1983 році, Сполучені Штати відмовляються від попередніх територіальних претензій на чотири острови Тувалу.
Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 12 грудня 2009 року
Сайт створено 10 квітня 2006 року.
Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2009