ГоловнаНумізматикаФалеристикаБоністикаФілателіяСсилки
РЕСТАВРАЦІЯ БОН
Із книги "Паперові грошові знаки Росії й СРСР". А.И.Малишев, В.И.Таранков, И.Н.Смиренний. М., 1991. С.203-259.
 
Реставрація паперових грошових знаків і бон
  
Із часом , папір старіє, губить гнучкість і міцність, текст і зображення на ній блякнуть. Ці процеси прискорюються під впливом деяких комах, бактерій і цвілевих грибків. Серйозну небезпеку для паперу створюють несприятливі умови навколишнього середовища. У результаті впливу на папір вологості, сонячного світла, флюоресцентного опромінення, жари, забрудненого повітря вона часто стає ламанням і руйнується. Все це ставиться й до паперових грошових знаків. Вони проходять через тисячі рук і зберігаються у всіляких  умовах, перш ніж потрапити в колекцію. Прислів'я говорить: "Гроші не пахнуть". Однак старі, що довго перебували в обігу купюри здобувають специфічний захід, часом для них не нешкідливий.
 Тривалість життя банкнот, вилучених з обігу, залежить не тільки від умов їхнього зберігання, від довговічності паперу, але й від інгредієнтів складних речовин, з якими папір взаємодіє: типографської фарби, чорнила, клеячи й т.п.  Все це відбивається на терміну служби й зберігання грошового знака. По підрахунках фахівців, у наші дні дрібні купюри, що перебувають в обігу, "живуть" від 5 до 8 місяців, а великі - до 5 років. Щорічно Держбанк вилучає з обороту приблизно півтори тисячі тонн старих купюр і випускає в обіг стільки ж нових. Тому природно, що в колекції паперові грошові знаки не завжди попадають в ідеальному стані. По схоронності їх можна умовно розділити на п'ять основних категорій.
 1. Відмінна (так називана "банківська") схоронність. Екземпляр не був в обігу, не має перегинів і видимих помятостей.
 2.  Гарна схоронність. Екземпляр майже бездоганний. Може бути один раз перегнутим або злегка пом'ятим, але зовсім чистий.
 3. Задовільна схоронність. Екземпляр має слабкі сліди зношування, багаторазово перегнутий, але ще досить чистий.
 4.  Незадовільна схоронність. Екземпляр має надриви, значні потертості, діри, забруднення.
 5.      Погана схоронність. Екземпляр сильно зношений, папір м'ята, сильно забруднена,  відсутні невеликі шматки.
 Однієї із проблем у державному масштабі дотепер   залишається утилізація "старих грошей", які щорічно вилучаються з обігу. Спалювати ці тонни "макулатури" не можна через погіршення екології, складність витягу целюлози й одержання сировини низької якості в результаті переробки роблять ці процеси поки збитковими. Можливість здрібнювання паперової маси для виготовлення будматеріалу - арболіта дозволить, імовірно, найближчим часом  вирішити дану проблему1. Другий шлях утилізації нам бачиться у використанні полімерного сполучні зі здрібненою масою для одержання матеріалу подібного до текстоліту.
 Рядові бони часто зустрічаються у відмінному стані. У процесі складання колекції, поповнення фондів бони незадовільної й поганої схоронності можна періодично заміняти на знаки кращої якості. Більше рідкі бони замінити досить важко. Тому при їх незадовільній, поганій схоронності виникає проблема їхньої реставрації. Реставрація - це послідовність операцій по відновленню механічної основи документа й доданню його зруйнованим місцям первісного формату. При реставрації віддаляються сторонні нашарування, усуваються причини й наслідки руйнуючих процесів. Для збільшення довговічності документального матеріалу часто проводиться консервація - операції по його повній обробці, що підвищують опірність шкідливим впливам навколишнього середовища. Реставрація й консервація взаємозалежні й доповнюють один одного в процесах обробки документального матеріалу.
 Реставратори, колекціонери, працівники нумізматичних відділів музеїв ставляться до проблеми реставрації й консервації по-різному. Одні з них уважають, що реставрувати "старовину" не можна, оскільки при цьому зникне якийсь наліт "стародавності". Однак й у цьому випадку необхідна робота для призупинення руйнуючий знак процесів. Інші думають, що рідкі бони, що мають незадовільну або погану схоронність, необхідно реставрувати. При цьому співробітники музеїв, що займаються складанням колекцій рідких бон, найчастіше  звертаються до професійних реставраторів паперу, до художників-графік.
 Сьогодні реставратори, що працюють над відновленням ушкоджених паперових документів, користуються найрізноманітнішими , як старим, перевіреним багаторічним досвідом, так і сучасними, прогресивними способами реставрації. Наприклад, втрачені частини паперу можуть бути відновлені шляхом долива паперової маси. Іноді папір розщеплюють і вставляють усередину новий, міцний шар. Відомі способи зміцнення старих паперових документів шляхом їхнього просочення певними розчинами. Іноді для зміцнення паперу на неї наносять спеціальні синтетичні матеріали. Розроблений також метод переносу друкованого тексту зі зруйнованого аркуша паперу на новий. У реставраційній практиці застосовується й спосіб консервації, при якому старі й  аркуші, що розпадаються, паперу запресовують у тонкі плівки, наприклад, з ацетилцеллюлози.
 Колекціонери-аматори в деяких випадках можуть реставрувати бони власними силами. Більш ніж 25-літній досвід дозволяє привести деякі рекомендації із цього питання1. При цьому слід зазначити, що іноді правильно відреставрований рідкий грошовий знак може стати прикрасою колекції. У кожному разі використання пропонованих реставраційних методів буде сприяти збереженню грошових знаків колекції, призупиненню руйнуючий папір і фарби процесів (зразки грошових знаків до й після реставрації див. на мал. 31-35).
 Реставрація - процес трудомісткий. Велике значення при виборі способу усунення ушкоджень мають сорт паперу, з якої виготовлений грошовий знак, якість і властивість барвника, ступінь зношування й характер самого ушкодження.
 Перш ніж визначати характер дефекту й ступінь зруйнованості грошового знака, його варто піддати знезаражуванню, тобто  знищити цвілеві грибки і їхні суперечки за допомогою дезінфекції. Для цього всю поверхню знака воложать ватяним тампоном, змоченим в 5-10%-ном розчині формаліну, а потім просушують при кімнатній температурі (робити це під тягою!). Якщо на знаку є наліт цвілі, то перед зволоженням формаліном його знімають сухою ватою. Лише після цього приступають до реставрації.
 1 Див.: Малишев А. И. Реставрація й консервація документальних матеріалів на паперовій основі//З історії Калінінської області. - Калінін: Калінінське книжкове з, 1964. - С. 193-202.
 
Розглянемо найбільше що часто зустрічаються дефекти грошових знаків.
 
Знак м'ятий, має механічні забруднення. Цей дефект усувається методом "освіження". Знак кладуть на чисту поверхню стекла й включають яскраве висвітлення (при цьому бажано мати нижнє підсвічування). Обережними коливальними рухами, намагаючись не зашкодити текст і папір, скальпелем видаляють механічні забруднення (деякі з них можна зняти навіть м'яким ластиком). Після цього знак змочують ледве теплою водою (20-30°С) і розправляють пінцетом на склі. Якщо він при цьому не губить кольори, температуру води можна підвищити до 30-50°С. Розправлений у такий спосіб знак треба змочувати протягом  3-10 хв., залежно від  якості паперу. При цьому всі складки розгладжуються й знак стає рівним. Якщо вода починає підфарбовуватися або на знаку з'являються патьоки, змочування теплою водою варто припинити й почати поливати його холодною водою - процес знебарвлення призупиниться, і знак не буде зіпсований. Часто досить провести одне подібне "освіження" знака, після чого його вже можна класти в колекцію.
 Знак м'ятий, з надірваними краями й загальним забрудненням. Для усунення цих дефектів знак кладуть на скло й обробляють тим же способом, що був описаний вище. Після того як знак став рівним, необхідно змити загальне забруднення. Для цього застосовують слабощолочний розчин (наприклад, розчин 60%-ного господарського або дитячого мила). Сильнодіючих (лужних) розчинів застосовувати не можна, тому що вони діють на багато барвників і знак може знебарвитися.
 Знак починають відмивати по краях, злегка проводячи по них м'яким марлевим тампоном з ватою або м'яким пензликом. При цьому не слід сильно натискати на папір, тому що можна змити фарбу або зашкодити основу паперу. Якщо тампон починає офарблюватися, обробку варто припинити, а поверхня знака швидко промити холодною водою. Коли одна сторона знака оброблена, його обережно перевертають на скло, розправляють й обробляють іншу сторону. При відмиванні знака підпису, виконані чорнилом, а також наявні іноді печатки або надпечатки, зроблені чорнилом, бажано не торкати. Їх прикривають промокальної (фільтрувальної) папером.
 Після того як знак відмитий, його протягом  5-10 хв. промивають холодною водою й на склі з підсвічуванням зміцнюють надірвані краї - підклеюють їх цигарковим або конденсаторним папером.
 Для підклеювання знака застосовують клей, що досить прозорий, еластичний, дає міцне зчеплення й швидко висихає. Такий клей годиться для склеювання як щільної, так і тонкого паперу (табл. 13).
 Клей з води, борошна й желатина варять на водяній лазні до утворення клейкообразної стійкої маси без грудок. Якщо з'явилися грудки, готову масу пропускають через марлю. Желатин попередньо замочують водою (одна чверть води на загальну кількість желатину) протягом  24 годин. У готовий клей додають гліцерин і спирт. Таким клеєм можна клеїти всі знаки.
 Для підклеювання заготовляють смужки конденсаторної (або цигаркової) паперу необхідної довжини й шириною 1- 2 мм. Причому папір не слід різати ножем або ножицями, а краще відривати руками. Нерівні волокнисті краї її, що утворяться при цьому, сприяють кращому зчепленню зі знаком і роблять місце склеювання менш помітним. Клей на підлягаючій реставрації частини знака наносять пензликом, накладають вологу смужку конденсаторного паперу й накочують через фільтрувальний папір до реставріруємої ділянки фотоваліком. Реставрований у такий спосіб знак обережно знімають зі скла й кладуть на чисту бавовняну (попередньо розтягнуту) тканина або шар фільтрувального паперу для видалення зайвої" вологи. Після цього знак кладуть під прес між шарами фільтрувального паперу або в книгу, надруковану на папері низької якості (глянсовий або крейдований папір непридатний), під вантаж вагою 3-4 кг, на 30-40 хв.
 
Рецепт клея
 
Компоненти
Для щільного паперу
Для тонкого паперу
Вода дистильована, см3
1000
1000
Борошно пшеничне вищого сорту, г
133
75
Желатин фотографічний, г
4,5
5
Гліцерин, г
3,5
4
Етиловий спирт (96%), см3
13,5
20
 
Коли знак підсохне, його кладуть під прес між "аркушами глянсового паперу або в книгу, надруковану на глянсовому папері, під вантаж 4-6 кг. Через 7-10 днів знак виймають, оглядають і при необхідності гострим лезом зрізують надлишки конденсаторного паперу. Розмір знака при цьому повинен бути збережений.
 Пропрасовувати знак гарячою праскою, як це часто роблять, не можна, тому що при цьому він здобуває непотрібний блиск й, крім того, руйнується целюлоза, тобто  основа знака. Висока температура знищує термокраску, що друкують деякі грошові знаки.
 Знак надірваний, відсутні його частини. Спочатку такий знак обробляють на склі, як описано вище, потім на відсутню ділянку накладають папір, фактура якого подібна до фактури даного знака. При цьому необхідно стежити за збігом напрямку волокон паперу й основи знака, щоб надалі  він не жолобився. Дублюючий папір нарізають скальпелем точно за формою знака й відривають руками, підклеюючи її на основу з напуском в 1-2 мм. Зі зворотного боку дублюючий папір підклеюють конденсаторним папером. Якщо дублюючий папір товста, то край підрізається скальпелем або лезом бритви. Ушкоджені ділянки знака підклеюють конденсаторним папером.
 Іноді знак через старість вимагає посилення основи. Цей дефект характерний для більшості асигнацій й інших старих грошових знаків. У цьому випадку знак спочатку обробляють водою, так само як й у попередніх випадках (вносять знак у воду й виймають його на полімерній плівці; іноді досить промивання водою). Відсутні ділянки підклеюють дублюючим папером. Для цього найкраще  використати шматки старого, непотрібного грошового знака (або папір подібної фактури). Основу знака із двох сторін зміцнюють конденсаторним папером. Для цього його кладуть на скло, рівномірно змазують пшеничним клеєм (рецепт якого наведений у табл. 13) і накладають на нього добре розтягнутий конденсаторний папір, попередньо злегка зволожену водою. Потім цей папір швидко накочують фотоваліком через фільтрувальний папір і надлишок клеячи видаляють. Добре прикочений знак перевертають на іншу сторону й операцію повторюють. Прикочений конденсаторний папір разом зі знаком залишають сохнути на склі. Висушений знак кладуть під "прес на 7-10 днів, а потім зайвий папір зрізують.
 Знак має чорнильні плями. Фіолетове чорнило видаляють 10-30%-ным розчином пергідролю (перекису водню), що наносять за допомогою скляної палички. Образующуюся при цьому жовту рідину видаляють фільтрувальним папером. Процес повторюють доти  , поки чорнильні плями повністю не зникнуть. Потім знак промивають холодною водою протягом  3-5 хв. Якщо чорнильні плями не сходять, варто звернутися до фахівця-реставратора.
 Знак містить органічні забруднення, іржаві плями й т.д.  Якщо грошовий знак забруднений фарбою, маслом, залитий нафтопродуктами, те його відмивають органічними розчинниками: бензином, бензолом, винним спиртом й ін. (за принципом: подібне розчиняється в подібному). Іржаві плями можуть бути продуктами життєдіяльності бактерій, що акумулювала окисли заліза, внесені в основу або друковану фарбу, а також можуть утворюватися при зіткненні вологого знака з металевими предметами. Для видалення іржавих плям застосовують щавлеву (концентрацією до 5%) і лимонну кислоти, а також перманганат калію (мал. 34-35). При цьому спочатку застосовують розчин слабкої концентрації, а потім підсилюють її до насиченого розчину. Після видалення плям знак промивають холодною водою протягом  5-10 хв.
 В усіх більше складних випадках реставрацію варто доручити фахівцеві-реставраторові.
 Примітки
 1 Лукановский Н. Старі гроші. Московський репортаж//Правда.-1988.-16 червня.
  
Як відреставрувати дуже м'яту й брудну Бону?
Дуже просто! Для цього треба спочатку опустити хвилин на 20 - 25 у теплу воду, щоб паперова маса розбухнула. Потім покласти на рівну поверхню й намилити милом, і м'якою щіткою або ганчірочкою потерти по всій поверхні, щоб зняти бруд і жир. Ця процедура повторюється й для наступної сторони бони. Коли все це буде зроблено треба бону сполоснути під проточною водою й розкласти на склі, а після цього м'якою ганчірочкою розрівняти всі загнуті й перегнуті частини бони, зверху покрити іншим склом і покласти під щось важке. Приблизно через 30 хвилин між боною й верхнім склом покласти картон і знову поставити під важке. Через 10 годин бона буде виглядати як нова. Після такої процедури бона не губить ніяких властивостей.
 Таким способом ви заберете поверхневі забруднення й продукти розкладання целюлози, але не жир. Відмінною рисою масляних і воскових плям у тім, що вони роблять папір прозорим на просвіт. Жирні плями можна видалити за допомогою крейди. Дрібно покришену крейду потрібно насипати на масляну пляму, накрити промакальним папером і прогладить теплим утюгом. Крейду та папір потрібно періодично міняти.
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 16 травня 2017 року
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Україна 2006-2017